- •Тема 1. Феномен української історії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Доісторичний період в історії україни План лекції:
- •Семінар: етногенетичні витоки українського народу
- •Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З «Історії» Геродота. Книга IV. Мельпомена про племена, які мешкали на території нинішньої України (V ст. До н.Е.)
- •Із книги Йордана «Про походження і діяння гетів» (IV ст.)
- •З «Повісті минулих літ» Походження і розселення слов‘ян (перші століття нашої ери)
- •З «Повісті минулих літ»
- •Давньогрецький історик та географ Страбон про грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та скіфську державу
- •З книги Йосипа Флавія «Іудейська війна» про сарматів
- •З книги візантійського історика Прокопія Кесарійського «Війна з готами» про життя і побут слов’янських племен
- •Тема 3. Україна – русь (іх – перша половина XIV ст.)
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Хрещення Русі (988 р.)
- •З Іпатського літопису Розгром руським військом кочових орд печенігів під Києвом (1036 р.)
- •З «Руської правди» (хі-хіі ст.)
- •З «Повісті минулих літ» Розповідь Володимира Мономаха про князівські усобиці (1066-1077 pp.)
- •З‘їзд князів у Любечі у справі міжкнязівських взаємин (1097 р.)
- •З «Повчань» Володимира Мономаха (початок XII ст.)
- •Ніконовський літопис про оборону Києва під час облоги міста військами хана Батия (1240 р.)
- •Літопис про поїздку княза Данила Романовича до хана Батия (1250 р.)
- •Зм 3. Ранньомодерна історія україни (XIV – XVIII ст.)
- •Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Опис Великого князівства Литовського в «Хроніці європейської Сарматії» о. Гваньїні
- •Кревська унія між Великим князівством Литовським та Королівством Польським (1385 р.)
- •З додатку до Іпатського літопису про боротьбу між литовськими князями за зверхність над українськими землями (30-ті рр. XV ст.)
- •Свідчення Густинського літопису про зародження українського козацтва
- •З листа кримського хана Девлет-Ґірея до великого князя Сигізмунда Августа зі скаргою на запорозьких козаків (1559 р.)
- •Рішення Люблінського сейму про об‘єднання Польщі і Литви в одну державу – Річ Посполиту (1569 р.)
- •Литовський статут 1588 р. Про феодальне землеволодіння
- •Уривок з листа антіохійського патріарха Юакима з викладом статуту Львівського братства (1586 р.)
- •Тема 5. Козацтво в історії україни (друга половина XV – XVIII ст.) План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З книги Гійома Левассера де Боплана «Опис України…» про козаків
- •З опису Запорозької Січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •З літопису Григорія Грабянки Битви козацькі, козацька зброя та харчі (XVI ст.)
- •З літопису Самовидця про становище в Україні у першій половині XVII ст.
- •З літопису Григорія Грабянки Чому Хмельницький повстав на поляків (середина XVII ст.)
- •З універсалу Богдана Хмельницького до українського народу з закликом повстати проти польської шляхти (початок 1648 року)
- •Зборівський договір, укладений між королем Яном II Казимиром та Військом Запорозьким (серпень 1649 року)
- •Білоцерківський трактат (вересень 1651 р.)
- •Із книги м. Грушевського «Історія України-Руси» Статті б. Хмельницького (1654 p.)
- •Гадяцький трактат між станами Корони Польської і Великого князівства Литовського та вельможним гетьманом і військом Запорозьким (6 (16) вересня 1658 р.)
- •З літопису Caмійлa Величка про боротьбу козаків на чолі з кошовим отаманом Запорозької Ciчi Іваном Cipком проти кримських татар (липень 1675 року)
- •Теодор Мацьків про зміст українсько-шведської та українсько-польської угод Івана Мазепи
- •Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)
- •З указу Катерини іі про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
- •З маніфесту Катерини іі про ліквідацію Запорозької Січі (3 серпня 1775 р.)
- •Зм 4. Україна у складі російської та австрійської імперій
- •Тема 6. Українські землі під владою російської та австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку хх ст. План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Із записок і.І. Горбачевського про Союз з‘єднаних слов‘ян (1825 р.)
- •Статут Кирило-Мефодіївського товариства (1845 р. Кінець — 1846 р.)
- •Уривок із «книги буття українського народу» м. I. Костомарова (кінець 1845 р. – 1846 р.)
- •З маніфесту імператора Олександра іі від 19 лютого 1861 року про скасування кріпацтва
- •Розпорядження Міністра внутрішніх справ п.О. Валуєва про заборону української мови (1863 р., 18 липня)
- •З Емського указу імператора Олександра іі про обмеження друку і заборону ввозити з-за кордону без окремого дозволу книги українською мовою (1876, 18 травня)
- •Б. Грінченко про три політичні сили в українському русі
- •З програми «Громади» (1880, 1 вересня)
- •Із Програми Революційної Української партії «Самостійна Україна» (1900 р.)
- •Програма Української Демократично-радикальної партії
- •1. Загально-державні політичні справи
- •2. Лад на Україні
- •З Програми Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •З Програми діяльності Союзу визволення України і. Наша плятформа
- •До українського народу в Росії!
- •До громадської думки Европи!
- •Зм 5. Українські землі в період національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр.
- •Тема 7. Боротьба за відродження державності україни
- •План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З відозви ради Товариства Українських Поступовців до українського громадянства (8 березня 1917 р.)
- •Другий Універсал Української Центральної Ради (3 липня 1917 р.)
- •З Третього Універсалу Української Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
- •З законів від 29 квітня 1918 року про тимчасовий державний устрій України гетьмана Павла Скоропадського
- •Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.
- •Зм 6. Україна у складі срср (20-80-ті роки хх ст.)
- •Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Резолюція цк кп(б)у про підсумки українізації Вісті вуцвк, 1927 рік, 19 квітня
- •З доповідної записки Голові дпу усрр «Про підсумки роботи по викриттю українського контрреволюційного підпілля по Україні у зв’язку із справою “Спілки визволення України”» (1929 p., грудня 1)
- •Закон про незалежність Карпатської України
- •Тема 9. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.) та у перше повоєнне десятиліття План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Секретный дополнительный протокол к договору о ненападении между Германией и Советским Союзом 23 августа 1939 г.
- •Секретый дополнительный протокол к германо-советскому договору «о дружбе и границе между ссср и германией» (28 сентября 1939 г.)
- •Тема 10. Україна у 60-80-ті роки хХст. План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Повідомлення про створення Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсінкських угод
- •Декларацiя Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод
- •Зм 7. Україна в умовах незалежності
- •Тема 11. Розвиток незалежної україни План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Про державний суверенітет України
- •I. Самовизначення української нації
- •II. Народовладдя
- •III. Державна влада
- •IV. Громадянство української рср
- •V. Територіальне верховенство
- •VI. Економічна самостійність
- •VII. Екологічна безпека
- •VIII. Культурний розвиток
- •IX. Зовнішня і внутрішня безпека
- •X. Міжнародні відносини
- •Верховної ради української рср Про проголошення незалежності України
- •Проголошення незалежності україни
- •24 Серпня 1991 року
- •Української радянської соціалістичної республіки Про економічну самостійність Української рср
- •Перелік питань з курсу:
- •Література до курсу
- •Інформаційні ресурси
Уривок із «книги буття українського народу» м. I. Костомарова (кінець 1845 р. – 1846 р.)
[75] І поєдналась Україна з Польщею як сестра с сестрою, як єдиний люд слов’янський до другого люду слов’янського нерозділимо і незмісимо, на образ іпостасі божої нероздільної і незмісимої, як колись поєднаються усі народи слов’янські поміж собою.
[76] І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других — чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками.
[80] І день ото дня росло, умножалося козацтво і незабаром були б на Вкраїні усі козаки, усі вільні і рівні, і не мала б Україна над [со]бою ні царя, ні пана, опріч бога єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, а там і у других слов’янських краях.
[82] А коли папи та єзуїти хотіли насильно повернуть Україну під свою власть, щоб українці-христианє повірили, бутсім справді усе так і єсть, що папа каже, тоді на Україні з’явились братства, такі, як були у перших християн, і всі, записуючись у братство, був би він пан чи мужик, називались братами. А се для того, щоб бачили люде, що в Україні осталась істинная віра і що там не було ідолів, тим там і єресі жодної не з’явилось.
[86] Але не так зробилось, як думали пани, бо козацтво піднялось, а за їм увесь простий народ, вибили і прогнали панів, і стала Україна земля козацька вольна, бо всі були рівні і вільні, але не надовго.
[87] І хотіла Україна знову жити з Польщою по-братерськи, нерозділимо і несмісимо, але Польща жодною мірою не хотіла одрікатись свого панства.
[88] Тоді Україна пристала до Московщини і поєдналась з нею як єдиний люд слов’янський с слов’янським нерозділимо і несмісимо, на образ іпостасі божої нерозділимої і несмісимої, як колись поєднаються усі народи слов’янські між собою.
[89] Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своей простоті не пізнала, що там 483 був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель.
[90] І одбилась Україна од Московщини, і не знала, бідна, куди прихилить голову.
[91] Бо вона любила і поляків, і москалів як братів своїх і не хотіла з ними розбрататися, вона хотіла, щоб всі жили вкупі, поєднавшись як один народ слов’янський с другим народом слов’янським, а ті два с третім, і було б три Речі Посполиті в однім союзі нерозділимо і несмісимо по образу Тройци божой нероздільной і несмісимой, як колись поєднаються між собою усі народи слов’янські.
[92] Але сього не второпали ні ляхи, ні москалі.
І бачуть ляцькі пани і московський цар 485, що нічого не зробить з Україною, і сказали поміж собою: не буде України ні тобі, ні мені, роздеремо її по половині, як Дніпр її розполовинив, лівий бік буде московському царю на поживу, а правий бік – польським панам на поталу.
[93] І билась Україна літ п’ятдесят, і єсть то найсвятіша і славніша война за свободу, яка тільки єсть в Історії, а розділ України єсть найпоганіше діло, яке тільки можна знайти в історії.
[97] І пропала Україна. Але так здається.
[98] Не пропала вона, бо вона знати не хотіла ні царя, ні пихи, а хоч і був цар, та чужий, і хоч були пани, та чужі; а хоч з української крові були ті виродки, одначе не псовали своїми губами мерзенними української мови і самі себе не називали українцями, а істий українець, хоч був він простого, хоч панського роду, тепер повинен не любити ні царя, ні пана, а повинен любити і пам’ятовати єдиного бога Іісуса Христа, царя і пана над небом і землею. Так воно було прежде, так і тепер зосталось.
[99] І Слов’янщина хоч терпіла і терпить неволю, та не сама її сотворила, бо і цар, і панство не слов’янським духом сотворено, а німецьким або татарським. І тепер в Росії хоч і є деспот цар, одначе він не слов’янин, а німець, тим і урядники у його німці; оттого і пани хоч і єсть в Росії, та вони швидко перевертуються або в німця, або в француза, а істий слов’янин не любить ні царя, ні пана, а любить і пам’ятує одного бога Іісуса Христа, царя над небом і землею. Так воно було прежде, так і тепер зосталось.
[100] Лежить в могилі Україна, але не вмерла.
[101] Бо голос її, голос, що звал всю Слов’янщину на свободу і братерство, розійшовся по світу слов’янському. І одізвався він, той голос України, в Польщі, коли 3 мая постановили поляки, щоб не було панів і всі були б рівні в Речі Посполитій; а того хотіла Україна за 120 літ до того.
[102] І не допустили Польщу до того, і розірвали Польщу, як прежде розірвали Україну.
[104] Але не пропаде Польща, бо її збудить Україна, котра не пам’ятуєть зла і любить сестру свою так, якби нічого не було між ними.
[105] I голос України одізвався в Московщині, коли після смерті царя Олександра хотіли руські прогнати царя і панство і установити Речь Посполиту, і всіх слов’ян поєднати по образу іпостасей божественних нерозділимо і несмісимо; а сього Україна ще за двісті років до того хотіла.
[108] Бо голос України не затих. І встане Україна з своєї могили, і знову озоветься до всіх братів своїх слов’ян, і почують крик її, і встане Слов’янщина, і не позостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні крепака, ні холопа — ні в Московщині, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні у сербів, ні у болгар.
[109] Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім.
Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, его же не брегоша зиждущий, той бисть во главу».
Цит. за: Вибрані документи з матеріалів слідчих справ членів Кирило-Мефодіївського товариства [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://litopys.org.ua/rizne/kmt02.htm
