Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення предметної сфери курсу «Історія України», розкрийте його місце і роль у формуванні світоглядних засад майбутніх спеціалістів.

2. Охарактеризуйте джерела з історії України, визначте їх типологізацію.

3. Проаналізуйте етапи становлення вітчизняної історіографії. Назвіть основні наукові напрями та школи.

4. Поясність критерії наукової періодизації історії України, порівняйте її із періодизацією загальноєвропейського історичного процесу.

Література [4; 9; 39; 50; 70; 83; 91; 92; 93; 176; 236; 241]

Тема 2. Доісторичний період в історії україни План лекції:

1. Визначення доісторичного періоду розвитку людства. Українські землі в первісну епоху.

2. Неолітична революція та її значення. Трипільська культура.

3. Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я.

4. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.

Семінар: етногенетичні витоки українського народу

Мета: з’ясувати вплив іноетнічного чинника на етногенез українців; показати особливості взаємодії та взаємовпливів землеробських та скотарських племен на теренах України; дати порівняльну характеристику давніх слов‘ян та інших племен, що мешкали на теренах України у І тис. н.е., визначити специфіку їхнього політичного, економічного та духовного життя; проаналізувати етапи та основні концепції наукового дискурсу щодо виникнення державності у східних слов’ян; оволодіти навичками роботи з історичними джерелами.

Питання для обговорення:

1. Розселення людей на території України.

2. Світ землеробів і світ скотарів: точки дотику.

3. Давні слов‘яни у працях сучасників. (робота з історичними джерелами – античні, арабські, західноєвропейські хроніки, візантійські джерела)

Методичні рекомендації до семінару:

1. Готуючи відповідь на перше питання семінарського заняття проаналізуйте чинники появи первісних людей на теренах сучасної України, з‘ясуйте особливості їхнього побуту і соціальної організації, розкрийте етапи еволюції людства в період палеоліту і мезоліту.

Завдяки багаторічним дослідженням було з’ясовано, що в добу верхнього палеоліту територія України була заселена надзвичайно щільно: загальна кількість населення становила тут близько 60 тис. осіб. На сьогодні в її межах відомо близько 800 пам’яток даного історичного періоду, де виявлені унікальні господарсько-побутові комплекси з залишками жител із кісток мамонта, крем’яними та кістяними знаряддями, зразками первісного мистецтва тощо.

Близько 12-10 тис. років тому в Наддніпрянщині відбувається перехід від палеоліту до нової історичної доби – мезоліту, або середнього кам’яного віку. В нових кліматично-географічних умовах первісні громади освоїли й нові форми господарювання, винайшли лук. На теренах України на сьогодні відомо понад 300 мезолітичних місцезнаходжень.

Неолітична доба – остання, завершальна стадія кам’яного віку, яка характеризується переходом від привласнювальних форм господарства (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворювальних (землеробства й тваринництва). В межах України відомо понад 600 неолітичних місцезнаходжень. У цей історичний період люди доместикували майже всі види теперішніх свійських тварин, винайшли прогресивніші способи обробки каменю (шліфування, розпилювання, свердління), навчилися виготовляти нові знаряддя праці – сокири, тесла, долота, а також глиняний посуд. Усе це викликало такі величезні зрушення в життєдіяльності первісної людини, що їх англійський археолог Гордон Чайлд назвав неолітичною революцією.

2. У другому питанні зверніть увагу на те, що утвердження хлібо­робства і скотарства в українських теренах пов’язане з періодом неоліту, який да­тується у нас VI-V тис. до н.е. Найбільш яскравою культурою давньої історії України прийнято вважати Трипільську, яка проіснувала на нашій території майже півтори тисячі років (ІV – кін. ІІІ тис. до н. е.). За різних періодів та соціокультурних умов окремі племена відрізнялися способами господарської ді­яльності, соціальної організації та культури загалом. Ви маєте побачити залеж­ність між часовою і територіальною локалізацією племен Трипільської культури та їх господарським і суспільним життям. У контексті цього питання зверніть особливу увагу на появу хліборобства та його форми, скотарства, металургії, ке­раміки. Неможливо залишити поза увагою й етнічне походження цих людей. Насамкінець детально розберіть низку причин занепаду Трипільської культури та, обов’язково, визначте її історичне значення для української історії.

Слід зазначити, що Україна з давніх-давен є країною де жили поруч і взаємодіяли різні за походженням народи. Зараз дос­теменно доведено, що саме лісостепові райони північної України були прабатьків­щиною, якщо не всього слов’янства, то принаймні його східної гілки. При цьому, за висновками мовознавців, формування слов’янського етносу відбувалося в без­посередньому оточенні іранського, фракійського та прабалтського населення. Са­ме виходячи з цього положення, студенти мають розкрити вплив кочових племен на населення українських земель. Зверніть увагу на суспільну організацію кочовиків, їхній побут, мистецтво, військові походи та державотворчі зусилля.

Проведіть порівняльний аналіз між різними кочовими племенами, що змінювали одне одного в українських теренах, і побачите багато подібностей. Звер­ніть увагу на історичні умови, що зумовили появу скіфів в українських землях та війну з персами. Звичайно ж, неможливо залишити поза увагою культуру скіфів, і ширше – кочівників загалом. Студенти мають побачити і роз­крити внесок кочової цивілізації в етногенез українського народу.

Ще один важливий чинник культурно-історичного розвитку української історії – це грецькі міста-колонії (поліси) Північного Причорномор’я. Вони з’являються на українських теренах у VII-VI ст. до н.е. Звертаємо Вашу увагу, що виникає унікальна контактна зона, де взаємодіяли три різні за своєю природою світи – сте­пових кочівників, осілих землеробів Лісостепу та мешканців античних цент­рів. Така ситуація надала певної специфіки етногенезу українців, порівняно із су­сідніми народами. Розкриваючи це питання, зверніть увагу на суспільне 8госпо­дарство, культурний розвиток полісів, їх відповідність містам-метрополіям. До­сить цікавими і не однозначними є взаємини грецьких полісів із місцевими племенами.

3. В останньому питанні студенти мають проаналізувати історичні джерела, що характеризують особливості соціально-економічного та суспільно-політичного життя східнослов‘янських племен упродовж І тис. н.е., визначити чинники, що сприяли розгортанню державотворчих процесів у Наддніпрянщині. В цьому контексті доцільно познайомитися з основними концепціями наукового дискурсу щодо ви­никнення державності у східних слов’ян. Особливу увагу необхідно звернути на норманську, хозарську та автохтонну теорії. У контексті вказаних концепцій сту­ден­ти мають підійти до пояснення етноніма ”Русь”. Зверніть увагу на той факт, що в VIII – XI ст.ст. державотворчі процеси відбуваються і в сусідніх народів – у цей період виникають Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь­ке князівство. Вони засвідчують, що утворення держави (державотворчий про­цес) у Середньому Подніпров'ї відбувалося паралельно з аналогічними проце­са­ми на всьому континенті.