Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_ostanniy_variant_24_12_2014_1.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.51 Mб
Скачать

Тема 5. Козацтво в історії україни (друга половина XV – XVIII ст.) План лекції:

  1. Національно-визвольні змагання українського народу середини XVII ст.

  2. Еволюція козацької державності та геополітичні зміни у Східній Европі наприкінці XVII – у XVIII ст.

  3. Інтеграція української еліти в російське дворянство.

Семінар: КОЗАЦТВО ТА ЙОГО РОЛЬ У РОЗБУДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

У XVII ст.

Мета: проаналізувати особливості суспільного та військово-політичного устрою Запорізької Січі; визначити етапи та чинники козацького державотворення середини – другої половини XVII ст., визначити роль козацтва у вітчизняній та європейській історії

Питання для обговорення:

  1. Особливості суспільного та військово-політичного устрою Запорізької Січі за історичними джерелами.

  2. Специфіка козацького державотворення в період Національно-визвольних змагань середини XVII ст.

  3. Змагання за українську державність у добу Руїни.

Методичні вказівки до семінару:

  1. В першому питанні за допомогою історичних джерел охарактеризуйте суспільний та військово-політичний устрій Запорізької Січі. Розкрийте місце і значення Запорозької Січі як центра українського суспільно-політичного і культурного життя XVI – XVII ст., особливості її устрою і традицій, їх вплив на тогочасне суспільство.

  2. У другому питанні необхідно визначити передумови розгортання національно-визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького у середині XVII ст.; розкрити роль козацтва у розбудові державності. Особливу увагу зверніть на процес легітимації козацької держави. В цьому контексті доцільно розглянути специфіку реалізації Б. Хмельницьким та його наступниками ідеї полівасалітету (в загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно) та договірних відносин як фундаментальної засади політико-правової свідомості козацької еліти. Спроби реалізації ідеї полівасалітету надавали можли­вості до маневрування та забезпечували певні важелі тиску на кожного з правителів-суверенів. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.

Характеризуючи Переяславську раду 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо­ну­кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко­зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ­ними істориками.

Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.

  1. У наступному питанні необхідно з’ясувати сутність та зміст Руїни; місце козацтва як нового соці­аль­ного стану в подіях середини XVII ст. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви­сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось.

Визначте причини та наслідки боротьби старшинських угруповань за владу і деструктивну роль у цих процесах Запорозької Січі. Охарактеризуйте зовнішньополітичні орієнтири козацької еліти як чинник військового протистояння і розпаду єдиної держави, а також роль іноземних держав та наслідки їх втручання у внутрішні справи Гетьманщини.

Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни­щили українці своїми руками. Розкриваючи наслідки протистояння козацько-старшинських угруповань, зверніть увагу на зневіру населення у дер­жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до сучаснос­ті.

Семінарське заняття: ЕВОЛЮЦІЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ УПРОДОВЖ XVIII ст.: ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ

Мета: проаналізувати спроби І. Мазепи зберегти українську автономію; охарактеризувати «малоросійські права і вольності» як базовий принцип організації суспільних відносин у Гетьманщині; визначити етапи інкорпорації українських земель Російською імперією в XVIII ст., охарактеризувати наступ російського самодержавства на українську автономію як складову імперської політики, напрямки її реалізації у Гетьманщині