Ключові поняття і терміни:

Трипільська культура, неолітична революція, кіммерійці, скіфи, грецькі міста-колонії, поліс, етнонім, етногенез, державо­творчі про­цеси, Хозарський каганат, Болгарське царство, Великоморавсь­ке кня­зів­ст­во.

Питання для самостійної роботи:

1. Українські землі в первісну епоху.

2. Неолітична революція та її значення.

3. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.

4. У чому суть норманської та хозарської теорії походження державності у східних слов’ян?

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні визначати періодизацію давньої історії людства в українських землях, проаналізувати особливості різних етапів первісної доби. Зверніть увагу, що на думку сучасних українських істориків, розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та захід­ним шляхами.

Характерною особливістю первісної доби є колективна власність, колективне виробництво та споживання. Первісне суспільство не мало класів і держави. Існувало дві форми суспільно-економічних відносин – спо­чатку первісне людське стадо, а з часом – родова община і плем'я.

Студент повинен знати, що у розвитку первісного суспільства дослідники виділяють такі періоди: кам'я­ний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній заліз­ний віки. Ця періодизація створена, виходячи із домінуючої ролі того чи іншого матеріалу при виготовленні знарядь праці.

Відповідь на друге питання слід розпочати з визначення періодизації доби неоліту та структурних зрушень, що відбулися у людському суспільстві. Зверніть увагу, що саме в період неоліту відбувся перехід від привласнюючих до відтворюючих, продуктив­них форм господарювання – землеробства і скотарства. Цей процес отри­мав назву "неолітичної революції". Завершилося формування тех­ніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління. З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, – обпале­на глина (кераміка) та тканина.

В Україні ви­ділено понад 10 неолітичних археологічних культур, які можна поді­лити на мисливсько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку неолітичного суспільства. Насамкінець розкрийте значення неолітичної революції для подальшого розвитку місцевого населення.

В третьому питанні аналіз передумов формування класового суспільства у східних слов’ян слід розпочати із з‘ясування змісту наукової дискусії щодо походження слов‘ян. Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індо­європейського походження. Як окрема етнічна спільнота, слов'яни сформувалися на поча­ток нашої ери.

Інтенсивний розвиток економіки обумовив розклад общинного господарства, соціальне розшарування, появу нових форм політич­ної організації у слов‘ян. Проаналізуйте перші державні утворення слов‘ян в Середньому Подніпров‘ї, охарактеризуйте їх соціальну та політичну структуру.

Четверте питання про походження Давньоруської держави отримало широке висвітлення у науково-теоретичних дискусіях, що розгорнулися ще з другої половини XVIII ст. На сьогодні існує кілька концепцій державотворення у східних слов‘ян, серед них – норманська, автохтонна, хозарська та ін. Проаналізуйте зміст та сутність кожної з них, за можливості визначте недоліки цих концепцій.

І с т о р и ч н і д ж е р е л а