Зм 3. Ранньомодерна історія україни (XIV – XVIII ст.)

Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) План лекції:

1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.

2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.

3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької держави.

Семінар: СУСПІЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД (XIV – середина XVII ст.)

Мета: визначити особливості суспільних трансформацій в українських землях упродовж XIV – першої половини XVII ст., з‘ясувати чинники та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств.

Питання для обговорення:

1. Геополітичні зміни у Східній Європі та еволюція державного статусу українських земель у складі Великого князівства Литовського і Польської держави.

2. Утворення Речі Посполитої: політичні та соціально-економічні наслідки для українського суспільства.

3. Культурне та релігійне життя у литовсько-польську добу. Діяльність православних братств.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських територій Литовським князівством та шляхетською Польщею. Проаналізуйте особливості еволюції державно-правового статусу, політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Визначте роль руської еліти у суспільних трансформаціях XIV – середини XVII ст. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?

Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.

2. Готуючи відповідь на питання, проаналізуйте чинники та етапи інтеграції Польської держави і Великого князівства Литовського. При цьому зверніть увагу на те, що різні об‘єднавчі заходи, покликані підси­ли­ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. Характеризуючи унійний процес, Ви побачите, що кожна з країн переслідувала власну мету, отже необхідно чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому Великого князівства Литовського. Зверніть увагу, що Люблінський об‘єд­навчий сейм тривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з‘ясувати причи­ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте­ре­сів різних суспільних станів Великого князівства Литовського. Обов‘язково сконцентруйте увагу на позиції руської еліти в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн­сь­кого суспільства у політичній, соціальній, економічній сферах тощо.

3. В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на особливості релігійної ситуації в українських землях у складі Литовського князівства та Польської держави, роль церковних інституцій у суспільно-політичному та культурному розвої руських теренів. З‘ясуйте причини посилення процесу покатоличення руського населення в процесі інтеграції двох держав, а також після утворення Речі Посполитої, визначте наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об‘єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища, а також роль і ставлення до унії православного духівництва й церковних ієрархів.

Визначте причини, що зумовили Реформацію в Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов'­яз­ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе­реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас­лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців.