Ключові поняття і терміни:

Феодал, бояри, дуумвірат, сюзеренітет, монголи, Золота орда, Батий, олігар­хіч­на форма правління, Данило Галицький, християнство, фрески, мозаїка, Києво-Печерська лавра, літопис.

Питання для самостійної роботи:

1. Чи були економічні чинники серед причин феодальної роздробленості? Аргу­ментуйте відповідь.

2. Чи означає феодальна роздробленість розпад держави?

3. Чи вплинула феодальна роздробленість на розвиток культури? Якщо так – то яким чином? Аргу­ментуйте відповідь.

4. У чому, на Ваш погляд, причина перемог монголо-татарського війська в Русі?

5. У чому причина могутності галицького боярства?

6. Чому, на Ваш погляд, князівська влада переймалася шкільництвом?

7. Аналізуючи поступ і вплив православ’я визначте, яким воно було – руським чи візантійським (грецьким)? Аргу­ментуйте відповідь.

Методичні вказівки і рекомендації:

Визначте і проаналізуйте причини феодальної роздробленості в Давньоруській державі. Аналізуючи чинники феодальної роздробленості зверніть увагу, що саме розвиток феодальних відносин спричинив князівський та боярський сепаратизм. Запровадження нових форм землеволодіння, і серед них вотчини, формування нової системи соціальних відносин упродовж ХІ століття, слабкість центральної влади зумовили відцентрові процеси по смерті Ярослава Мудрого. З‘ясуйте специфіку формування феодального землеволодіння в Київський Русі порівняно з іншими країнами Європи.

Роздробленість, що охопила Русь, отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин.

Охарактеризуйте історичне значення з‘їзду князів у Любечі 1097 р. Верховенство серед удільних князів усе ж було за великим київським князем, влада якого базувалася на військовому, політичному та економічному верховенстві Києва. Удільні ж князі правили в інших містах і землях, спираючись на підтримку бояр.

Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призве­ла до змін в державному устрої Русі, а саме – до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільни­ми князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.

Доведіть, що роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель, а зміна державного устрою не означала, що Київська Русь припи­нила своє існування.

З‘ясуйте роль монголо-татарської навали у розвитку давньоруського суспільства, визначте причини перемог монгольського війська над русичами.

Характеризуючи сепаратизм галицького боярства, зверніть увагу на його економічну незалежність від князівської влади, визначте її чинники. Проаналізуйте стосунки між місцевим боярством і князями, роль у цьому протистоянні іноземних феодалів, зокрема, польських та угорських.

Питання культури, за своїм обсягом та повнотою підсумовує давньоруський період української історії. Студент має зрозуміти, що феномен злету культури Київ­ської Русі пояснюється глибоко розвинутими місцевими традиціями. Саме з цієї по­зиції він має підійти до аналізу місця і ролі християнства в руській культурі. У процесі розкриття цього питання надзвичайно важливо провести парале­лі, порівнюючи розвиток культури на ранніх етапах розвитку держави із тим, якого він досяг у XII-XIII ст. і тоді студент має прийти до висновку, що феодальна розробленість сприяла розвитку культури.

І с т о р и ч н і д ж е р е л а