- •Торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету
- •Методичні рекомендації до заліку
- •1. Гігієна і санітарія та їх завдання в системі закладів ресторанного господарства
- •2. Санітарно-гігієнічні вимоги до довкілля
- •3. Гігієна освітлення, опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень ресторанного господарства. Гігієна водопостачання.
- •3.1 Гігієна освітлення
- •3.2. Гігієна опалення
- •3.3. Вентиляція та кондиціювання приміщень закладів ресторанного господарства
- •4. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень закладів рг
- •4.1.Санітарні вимоги до території закладів ресторанного господарства
- •4.2. Санітарні вимоги до утримання приміщень
- •4.3. Санітарні вимоги до устаткування, інвентарю та посуду
- •Кількість одночасно застосованого столового посуду і приборів повинна відповідати нормам оснащення закладів, але не менше триразової кількості по числу місць.
- •Вимоги до розміщення закладів ресторанного господарства Вимоги до розміщення та об’ємно-планувальних рішень приміщень закладів ресторанного господарства.
- •Оптимальні величини кількості місць в залі загальнодоступних зрг
- •Площа обідньої зали в закладах ресторанного господарства
- •6. Гігієнічні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів в закладах ресторанного господарства
- •6.1. Санітарно-епідеміологічна експертиза харчових продуктів
- •1. Продукт, придатний для їжі (їстівний).
- •2. Продукт, непридатний для їжі (неїстівний).
- •7. Санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування продовольчої продукції
- •8. Санітарно-гігієнічні вимоги до прийому харчових продуктів
- •9. Санітарно-гігієнічні вимоги до зберігання харчових продуктів
- •10. Санітарно-гігієнічні вимоги до обробки сировини
- •11. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва продукції
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до роздачі страв
- •13. Особиста гігієна персоналу
- •14. Харчові захворювання бактеріальної природи
- •15. Харчові отруєння не бактеріального походження
3.2. Гігієна опалення
Мікроклімат житлових приміщень.
При оцінці мікрокліматичних умов житла, основне значення має його температурний режим. Так, взимку оптимальна температура в приміщенні повинна бути 18-19°С (для помірного поясу) та 17-18°С (для жаркого). Відносна вологість повітря (при температурі повітря 18-20°С) має бути в межах 40-60%. Третій компонент метеорологічного комплексу - швидкість руху повітря, яка в зимову пору року не повинна перевищувати 0,2-0,3 м/с.
Для людини мікроклімат може бути:комфортнім та дискомфортним
До заходів поліпшення мікроклімату відносяться наступні фактори: опалювання та вентиляція.
Основні гігієнічні вимоги до опалення закладів ресторанного господарства:
опалювальні пристрої повинні забезпечувати установлену нормами температуру незалежно від температури повітря на вулиці та кількості людей, що знаходяться в приміщенні;
температура повітря в приміщенні установлюється в залежності від його призначення та при нормальних швидкостях руху повітря і відносної вологості повинна бути рівномірною як в горизонтальному, так і вертикальному напрямі. Добові коливання температури по горизонталі не повинні перевищувати 2°С, по вертикалі 2-2,5°С на кожний метр висоти;
температура внутрішніх поверхонь огороджень повинна наближатися до температури повітря приміщення. При цьому різниця температур повітря приміщень та поверхонь огороджень не повинна перевищувати 4-5°С;
опалення приміщення повинно бути неперервним і передбачати якісне та кількісне регулювання теплообміну;
опалювальна система не повинна забруднювати повітря димом, продуктами згорання палива;
поверхня пристроїв повинна бути доступна для очистки.
Системи опалення закладів ресторанного господарства являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року.
Система опалення складається з трьох елементів:
генератора для одержання тепла,
теплопроводів для транспортування тепла до опалювального приміщення;
нагрівальних приладів для передачі тепла в приміщення.
Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря.
Системи опалення поділяють на місцеві та центральні. Системи, у яких тепло виходить і використовується в одному приміщенні, називаються системами місцевого опалення; системи, у яких від одного генератора опалюється кілька приміщень, називаються центральними опалювальними системами.
До місцевого відноситься пічне та повітряне опалення, а також опалення місцевими газовими та електричними пристроями. Місцеве опалення застосовується, як правило, в житлових та побутових приміщеннях, а також в невеликих виробничих приміщеннях малих підприємств.
Панельне (променеве) опалення. Воно діє завдяки віддачі тепла від будівельних конструкцій, в яких вмонтовані спеціальні нагрівальні прилади (труби, по яких циркулює вода) або електронагрівальні елементи. В приміщеннях, які нагріваються таким способом, нагрівання повітря проходить головним чином за рахунок випромінювання і тільки 20-30 % тепла віддається повітрю приміщень шляхом конвекції.
Променеве тепло, яке виділяється з опалювальних елементів, сприятливо впливає на організм: проникаючи в глибину тканин, інфрачервона радіація, яка виникає при температурах поверхонь біля 40°С, збуджує клітинні елементи тканин внутрішніх органів, внаслідок чого підвищується фізіологічний тонус тканин і опірність організму до простудних захворювань;
Переваги панельного (променевого) опалення:
відсутність виступаючих частин нагрівальних приладів, а звідси - звільнення поверхні, призначеної під нагрівальні прилади, підвищений внутрішній естетичний рівень тощо;
покращання гігієнічних умов - зменшення конвекційного руху повітря в приміщенні та розпорошення пилу, чистота нагрівальних поверхонь;
підвищення рівня теплового комфорту, відсутність припікання пилу, можливість зменшення сезонного споживання енергії;
властивості саморегулювання, які полягають у самостійній зміні теплової потужності нагрівачів у результаті зміни внутрішньої температури приміщення;
рівномірний нагрів та постійність температури і вологості повітря в приміщенні;
температура підлоги має вищу температуру, ніж при радіаторному опаленні.
Основні недоліки - відносно високі початкові витрати при встановленні та важкість ремонту при експлуатації.
Основною вимогою при обігріванні підлогою є обмеження середньої температури підлоги в зоні постійного перебування людей до величини 28°С. Переходити межу цієї температури не рекомендується, бо погіршуються умови теплового комфорту (контакт ноги з підлогою). Надто висока температура підлоги може спричинити навіть хвороби ніг. У ванних кімнатах, привіконних поясах допускаються дещо вищі температури ( 29-30 °С).
Основний поділ опалювального обладнання ґрунтується на способах передавання тепла нагрівальними приладами до опалюваних приміщень.
Таким чином, опалювання поділяється на опалювання випромінюванням (панельне) та конвекційне. Цей поділ виникає з пропорції потоку тепла, яке віддається через нагрівальні прилади до приміщення.
Типовими випромінюючими нагрівачами є:
випромінювачі,
випромінюючі смуги,
панельні нагрівальні системи (стельові, стінні та підлогові),
а конвекційними:
нагрівальні прилади з чавунних та сталевих ланок (радіатори),
конвектори.
З технологічної точки зору є важливо, щоб максимальна температура поверхні нагрівальних приладів, яка контактує з повітрям опалюваних приміщень, не перевищувала 70-80 °С.
