- •Торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету
- •Методичні рекомендації до заліку
- •1. Гігієна і санітарія та їх завдання в системі закладів ресторанного господарства
- •2. Санітарно-гігієнічні вимоги до довкілля
- •3. Гігієна освітлення, опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень ресторанного господарства. Гігієна водопостачання.
- •3.1 Гігієна освітлення
- •3.2. Гігієна опалення
- •3.3. Вентиляція та кондиціювання приміщень закладів ресторанного господарства
- •4. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень закладів рг
- •4.1.Санітарні вимоги до території закладів ресторанного господарства
- •4.2. Санітарні вимоги до утримання приміщень
- •4.3. Санітарні вимоги до устаткування, інвентарю та посуду
- •Кількість одночасно застосованого столового посуду і приборів повинна відповідати нормам оснащення закладів, але не менше триразової кількості по числу місць.
- •Вимоги до розміщення закладів ресторанного господарства Вимоги до розміщення та об’ємно-планувальних рішень приміщень закладів ресторанного господарства.
- •Оптимальні величини кількості місць в залі загальнодоступних зрг
- •Площа обідньої зали в закладах ресторанного господарства
- •6. Гігієнічні вимоги до якості та безпеки продовольчої сировини і харчових продуктів в закладах ресторанного господарства
- •6.1. Санітарно-епідеміологічна експертиза харчових продуктів
- •1. Продукт, придатний для їжі (їстівний).
- •2. Продукт, непридатний для їжі (неїстівний).
- •7. Санітарно-гігієнічні вимоги до транспортування продовольчої продукції
- •8. Санітарно-гігієнічні вимоги до прийому харчових продуктів
- •9. Санітарно-гігієнічні вимоги до зберігання харчових продуктів
- •10. Санітарно-гігієнічні вимоги до обробки сировини
- •11. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробництва продукції
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до роздачі страв
- •13. Особиста гігієна персоналу
- •14. Харчові захворювання бактеріальної природи
- •15. Харчові отруєння не бактеріального походження
2. Санітарно-гігієнічні вимоги до довкілля
За визначенням ВООЗ: гігієна довкілля – заходи спостереження, управління і контролю, що проводяться для зменшення або ліквідації небезпечних факторів негативного впливу довкілля на здоров’я людини.
Для гігієнічної оцінки повітря враховують:
Фізичні чинники – температура, вологість, атмосферний тиск, швидкість і напрямок руху, а також атмосферна електрика, іонізація атмосфери та радіоактивність повітря.
Хімічні чинники – постійні складові повітря та сторонні гази.
Механічні чинники – вміст пилу, диму та ін.
Біологічні чинники – наявність мікроорганізмів.
Мікроклімат - це комплекс факторів, що впливають на теплообмін: температура, вологість, швидкість руху повітря та радіаційна температура, які можуть перебуває між собою у різних співвідношеннях.
Найбільш оптимальним для людини є такі метеорологічні показники (це називається зоною комфорту):
температура 18-20°С,
відносна вологість 40-60%
рух повітря 0,1 - 0,3 м/с в приміщенні і 3 м/с на відкритій території
тиск 1 атм.(760 мм рт. ст.)
Еритемна доза – це реакція організму на ультрафіолетове опромінювання, яке через 8-22 години викликає на не засмаглій шкірі внутрішньої поверхні передпліччя людини слабке, але чітке і рівномірне почервоніння (біодоза, або порогова еритема). Вимірюється вона в секундах або хвилинах. Позитивна дія ультрафіолетового випромінювання проявляється при незначному опроміненні – до двох біодоз.
Гігієнічне значення води полягає у використанні води для підтримки чистоти тіла, приготування їжі й миття посуду, прання білизни, прибирання житла і громадських приміщень, видалення нечистот через каналізаційну мережу, поливу вулиць і зелених насаджень. Вода сприяє покращенню умов проживання населення.
Фізіологічна потреба людини у воді складає в середній кліматичній смузі 2,5-3 л на добу.
Таблиця 1. Фізіологічні функції води
№ з/п |
Функція води |
Прояви функції |
1. |
пластична |
вода складає в середньому 65% маси тіла дорослої людини. |
2. |
участь в обміні речовин і енергії |
усі процеси асиміляції та дисиміляції в організмі проходять водних розчинах |
4. |
участь у теплообміні та терморегуляції |
при випаровуванні 1 г вологи з поверхні легень, слизових оболонок та шкіри (прихована теплота паротворення) організм втрачає 2,43 кДж (біля 0,6 ккал) тепла |
5. |
транспортна |
доставка до клітин поживних речовин кров’ю, лімфою, видалення з організму шлаків, обміну сечею, потом |
6. |
як складова частина харчового раціону |
входить до складу продуктів харчування |
Епідеміологічне значення води полягає в тому, що через воду можуть передаватися такі інфекційні захворювання, як черевний тиф, холера, дизентерія, паратифи, гепатит А та ін.
Згідно з гігієнічними вимогами до якості води доброякісна питна вода повинна:
1. Бути безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров'я споживачів.
2. Бути нешкідливою за хімічним складом (хімічні речовини не повинні завдавати шкоди споживачеві або обмежувати використання води в побуті).
3. Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).
4. Бути безпечною в радіаційному відношенні.
Гігієнічна характеристика показників якості води
Якість питної води визначається її органолептичними, хімічними та бактеріологічними показниками, які регламентують міжнародні та державні стандарти.
Органолептичні властивості води поділяються на 2 підгрупи:
1)фізико-органолептичні – сукупність органолептичних ознак, що сприймаються органами чуття і оцінюються за інтенсивністю сприйняття;
2)хіміко-органолептичні – вміст певних хімічних речовин, здатних подразнювати рецептори відповідних аналізаторів та викликати ті чи інші відчуття.
Таблиця1
Характеристики інтенсивності запахів, смаків та присмаків води
Бали |
Характеристики інтенсивності запахів, смаків |
0 |
запах (смак, присмак) відсутній, його не виявляє навіть досвідчений одоратор (дегустатор) |
1 |
дуже слабкий, споживач не виявляє, але відчуває досвідчений одоратор(дегустатор) |
2 |
слабкий, споживач відчуває тільки тоді, коли звернути на нього увагу |
3 |
помітний, споживач легко виявляє і негативно реагує |
4 |
чіткий, вода непридатна для вживання |
5 |
дуже сильний, відчувається на відстані, вода непридатна для вживання |
Таблиця.2
Органолептичні та хімічні показники якості питної води
Показники, одиниці вимірювання |
Нормативи |
Запах, бали |
2 |
Каламутність, мг/л |
1,5 |
Кольоровість, град. |
20 |
Присмак, бали |
2 |
Водневий показник, рН, в діапазоні, |
6,0—9,0 |
Залізо, мг/л |
0,3 (1,0) |
Жорсткість загальна, мг-екв/л |
7,0 (10,0) |
Сульфати, мг/л |
500 |
Сухий залишок (мінералізація загальна), мг/л |
1000 (1500) |
Поліфосфати залишкові, мг/л |
3,5 |
Хлориди, мг/л |
350 |
Мідь, мг/л |
1,0 |
Марганець, мг/л |
0,1 |
Цинк, мг/л |
5,0 |
Хлорфеноли, мг/л |
— |
Найкращою визнається вода прохолодної (12–15°С) температури.
