Практична частина

Задача. Розрахувати колосниковий охолодник продуктивністю П. Початкова температура матеріалу, що охолоджується, на вході в охолодник становить t_max, температура матеріалу на виході з охолодника – t_min.

Послідовність виконання роботи

1. Виписати вихідні дані з таблиці 1 згідно з варіантом (за порядковим номером в журналі).

2. Визначити ширину колосникової решітки (м)

.

3. Визначити довжину колосникової решітки (м)

.

4. Визначити площу колосникової решітки (м²)

.

5. Визначити питому витрату повітря на охолодження (м³/кг)

,

де t_п= 20 °С – початкова температура повітря, що охолоджує; а=0,8-1,2 (°С∙кг/м³) – параметр, що характеризує інтенсивність охолодження.

6. Визначити частоту ходів рухливих колосників (хід/хв.)

.

7. Визначити потужність приводу колосникової решітки (кВт)

,

де h=0,15 м – висота колосників, f=0,55-0,85 – коефіцієнт тертя матеріалу, що охолоджується, по сталі.

8. Визначити повну потужність приводу із урахуванням опору частинок матеріалу, що заклинило у зазорах між колосниками (кВт)

,

де К_пр=2,5-3,5 – коефіцієнт запасу.

Вихідні дані

Таблиця 1

Варіант	Величина та її розмірність
	П (т/год.)	tmax (°С)	tmin (°С)
1	25	1010	51
2	30	1020	52
3	35	1030	53
4	40	1040	54
5	45	1050	55
6	50	1060	56
7	55	1070	57
8	60	1080	58
9	65	1090	59
10	70	1100	60
11	75	1110	61
12	80	1120	62
13	85	1130	63
14	90	1140	64
15	95	1150	65
16	100	1160	66
17	105	1170	67
18	110	1180	68
Варіант	Величина та її розмірність
	П (т/год.)	tmax (°С)	tmin (°С)
19	115	1190	69
20	120	1200	70
21	125	1210	71
22	130	1220	72
23	135	1230	73
24	140	1240	74
25	145	1250	75
26	150	1260	76
27	155	1270	77
28	160	1280	78
29	165	1290	79
30	170	1300	80

Контрольні запитання

1. Що таке колосниковий охолодник?

2. Яка будова колосникового охолодника?

3. Який принцип роботи колосникового охолодника?

4. Які переваги та недоліки колосникового охолодника?

5. Які основні параметри колосникового охолодника?

Практична робота № 4

РОЗРАХУНОК щокової дробарки

Мета роботи: Вивчити процес дроблення, будову та принцип роботи щокової дробарки, освоїти практично методику визначення її основних параметрів.

Теоретична частина

Подрібнення – процес зменшення розмірів кусків вихідного матеріалу до необхідних розмірів.

Цей процес може бути підготовчим (отриманий продукт направляється на подальшу переробку), а також може мати самостійне значення.

Подрібнення є складним процесом і включає такі елементи: пружну і пластичну деформацію тіла з утворенням нових поверхонь, подолання внутрішнього і зовнішнього тертя.

В залежності від крупності матеріалу розрізняють дроблення (більше 5 мм) і помел (менше 5 мм).

Щокові дробарки в промисловості будівельних матеріалів найчастіше застосовуються для крупного і середнього дроблення кускових матеріалів. Вони відрізняються простотою і надійністю конструкції і нескладні в обслуговуванні.

Щокові дробарки містять нерухому та рухому плити (щоки), що утворюють клиноподібну поверхню. Наближення рухомої щоки до нерухомої супроводжується дробленням матеріалу (роздавлюванням), а віддалення – розвантаженням дробленого продукту. Подрібнюючі щоки мають рифлення трапеціїдальної та трикутної форми.

Класифікація щокових дробарок:

• з простим рухом щоки;

• з складним рухом щоки.

Рис. 1. Схеми щокових дробарок:

а – з простим рухом щоки, б – зі складним рухом щоки;

1 – нерухома щока; 2 – рухома щока; 3 – розпірні плити; 4 – шатун; 5 – вісь; 6 – ексцентриковий вал.

Дробарки з простим рухом щоки подрібнюють матеріал роздавлювання, розколюванням та розламуванням. Рухома щока встановлена на розпірній плиті і здійснює зворотно обертовий рух. При цьому малі частинки не руйнуються.

В дробарках з складним рухом щоки рухома плита встановлюється на шатуні і здійснює зворотно поступальний рух. В такому випадку додається стирання як спосіб руйнування.

Основними параметрами щокових дробарок є: ширина приймального отвору, кут захвату матеріалу, хід щоки, частота обертання ексцентрикового вала, продуктивність, потужність двигуна.