- •Лабораторна робота №3
- •Обладнання
- •Теоретична частина
- •Призначення та типи кутомірних приладів
- •4.5. Основні помилки кутомірного приладу з поворотним візиром типу теодоліт та їх вплив на точність вимірювання кутів
- •4.5.1. Колімаційна помилка
- •4.5.2. Нахил горизонтальної осі.
- •4.5.3. Нахил вертикальної осі.
- •5. Опис лабораторної установки, теодоліта тб-1
- •4.6. Взаємна компенсація помилок юстування
- •6. Порядок виконання роботи
- •6.7. Усуньте нахил ниток сітки зорової труби.
- •6.8. Усуньте колімаційну помилку.
- •6.9. Визначіть нахил горизонтальної осі повороту зорової труби.
- •6.10. За допомогою від’юстованого теодоліта виміряйте горизонтальний і вертикальний кут між двома точками (марками) на місцевості (за вказівкою викладача).
- •6.11. Від’юстований теодоліт і результати всіх вимірів, отриманих при виконанні роботи, пред’явити викладачу.
- •6.12. Оформіть звіт по роботі.
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
4.5. Основні помилки кутомірного приладу з поворотним візиром типу теодоліт та їх вплив на точність вимірювання кутів
4.5.1. Колімаційна помилка
К
У
Рис. 4.9
.
Згідно формули (4.9) для накопиченої помилки горизонтального кута довіль-ної точки візування, розміщеної під кутом місця і (не дуже близької до 90°), маємо:
.
(4.10)
При малих кутах місцевості, розкладаючи секанс в ряд Тейлора та нехтуючи величинами четвертого і вище порядків малості, формула (4.10) спроститься до виг-ляду:
.
(4.11)
При дуже великих кутах місця, тобто для точок, розміщених біля зеніту, помилка горизонтального кута за рахунок зміщення по вертикалі (як було пока-зано в п. 4.4) може досягати величезної величини – включно до 90°.
Величину помилки вертикального кута знайдемо із прямокутного сферичного трикутника BxC, звідки за теоремою синусів ми можемо записати:
,
або
,
де і
– істинний
кут місця точки візування В,
виміряний по дузі меридіана, що прохо-ить
через цю точку;
– кут місця
цієї ж точки візування, відрахований
за верти-кальним лімбом і виміряний по
дузі початкового меридіана до площини
візування, яка проходить через точку В
і опирається на вісь повороту труби.
Помилка вертикального
кута дорівнює різниці цих кутів, тобто
.
Перетворюючи попередню формулу, отримаємо:
.
Звідки
,
розкладаючи Sec
k
в ряд Тейлора:
.
(4.12)
При
,
як видно з рис. 4.9,
,значить
.
Таким чином, накопичена помилка вертикального кута змінюється в межах
Для не дуже великих
кутів місця (умовно до і
< 84°) помилкою вертикального кута
можна знехтувати як малою величиною
другого порядку. На рис. 4.9 по-хибка
вертикального кута
зобразиться відрізком дуги початкового
меридіану, що відсікається широтним
кругом через точку візування В
і площиною візування.
Величину зміщення
від виска
можна знайти, якщо провести площину
вис-ка, що проходить через горизонтальну
точку траєкторії візирної осі (в даному
випад-ку площина виска не пересікає, а
торкається траєкторії візирної осі
(ТВО)).
4.5.2. Нахил горизонтальної осі.
Нахил горизонтальної осі виражається кутом l, який горизонтальна вісь повороту візирної труби складає з перпендикуляром до вертикальної осі обертання приладу (рис. 4,10, б)
Оскільки відсутні інші помилки, то візирна вісь перпендикулярна осі пово-роту. Тому при нахилі цієї останньої осі на кут l візирна вісь опише похилу площину
Рис. 4.10
а)
б)
і її ТВО зобразиться у вигляді дуги великого круга (на рис. 4.10, а показано широ-кою лінією), яка на горизонті пересікається з початковим меридіаном і складає з ним той же кут l.
Вибравши на траєкторії візирної осі довільну точку В, проведемо через неї меридіан. Істинні кути точки наведення будуть: горизонтальний (-Δφl)0i, вертикаль-ний – і. Відраховані же за лімбами кути (якщо припустити, що при наведенні на го-ризонтальну точку початкового меридіана відліки за обома лімбами були нульови-ми) дорівнюють: горизонтальний – нулю, вертикальний – і′. Кут і′ зобразиться ду-гою траєкторії візирної осі від горизонту до точки В.
Провівши через
візирну точку В
дугу великого круга перпендикулярно
почат-ковому меридіану, отримаємо
прямокутний сферичний трикутник ВуС,
з якого за те-оремою синусів маємо:
або
.
(4.13)
Із прилеглого прямокутного трикутника ВуD отримаємо за теоремою синусів:
або
.
(4.14)
Підставивши (4.14)
в (4.13) знайдемо:
(4.15)
Оскільки горизонтальна точка траєкторії візирної осі співпадає з початковим меридіаном, то а0 = 0 і тому аі =δі.
Підставляючи (4.15) в формулу (4.2) знайдемо:
.
(4.16)
При і′ =90°, як видно з рис. 4.10, а, і = 90° - l, тому
,
а
Використовуючи
формулу (4.14) для помилки вертикального
кута, аналогічно доведенню формули
(4.12), отримаємо:
.
( 4.17)
Величина цієї
помилки змінюється в межах
тобто, для точок, не ду-же близьких до
зеніту, помилкою вертикального кута
можна знехтувати як малою величиною
другого порядку.
