Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
практика 3мод ЕЛЕКТРИКА.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
598.38 Кб
Скачать

Самостійна робота

І варіант

ІІ варіант

Задача 1 Знайдіть середній час між зіткненнями і середню довжину вільного пробігу електронів провідності в залізному провіднику, якщо їх середня теплова швидкість = 106 м/с. Прийняти, що на кожен атом заліза приходиться два електрона провідності.

Задача 2 При силі струму I = 5 А за час t = 10 хв в електролітичній ванні виділилось m = 1,02 г двохвалентного металу . Визначити його відносну атомну масу Аr

Задача 1 Знайдіть середню кількість зіткнень електрона з іонами кристалічної решітки за одиницю часу в провіднику, виготовленому із срібла при температурі 0ºС. Прийняти, що на кожен атом срібла приходиться один електрон провідності.

Задача 2 В електролітичній ванні через розчин пройшов заряд q =193кКл. При цьому на катоді виділився метал кількістю речовини ν =1 моль. Визначити валентність Z металу.

Домашнє завдання

І варіант

ІІ варіант

Задача 1Металевий провідник рухається з прискоренням а = 100 м/с2. Використовуючи модель вільних електронів, знайти напруженість Е електричного поля в провіднику.

Задача 2 При нікелюванні через електролітичну ванну протягом 5 хв. Протікає струм 3,2 А. Скільки іонів трьохвалентного нікелю нейтралізується на катоді за цей час ?

Задача 3 Енергія іонізації атома водню Еі =2,18∙10–18 Дж. Визначити потенціал іонізації водню.

Задача 1 Визначити, якої сили струм проходить по мідному прямому провіднику довжиною l = 20 км, якщо сумарний імпульс електронів Р = 10–9кг∙м/с.

Задача 2 Під час електролізу води через ванну протягом 20 хв. проходить струм 20А. Визначити температуру виділеного кисню, якщо він має об`єм 0,5 л, при тиску 2⋅105 Па.

Задача 3 Потенціал іонізації атома ртуті 10,4 еВ. Яку найменшу швидкість повинен мати електрон, щоб іонізувати атом ртуті при ударі?

Тема наступного заняття «Магнітне поле у вакуумі»

Рекомендована література:

  1. Несмашний Є.О. Класична електродинаміка. – Кривий Ріг: Мінерал, 2005.

  1. Савельев И.В. Курс физики. Т.2. Электричество. Колебания и волны. Волновая оптика.-М.:Наука,1989.

  1. ТрофимоваТ.И. Курс физики: Учеб. пособие для вузов.— 7-е изд., стер.— М.: Высш. шк., 2001.

  2. Гаркуша І.П., Певзнер М.Ш., Курінний В.П. Збірник задач з фізики. – Київ: „Вища школа”, 2003

  1. Трофимова Т.И., Павлова З.Г. Сборник задач по курсу физики с решениями: Учеб. пособие для вузов.— М.: Высш. шк., 1999.

  1. Чертов А. Г., Воробьев А. А. Задачник по физике: Учеб. пособие для студентов втузов.— 5-е изд., перераб. и доп.— М.: Высш. шк., 1988.

ТАБЛИЦІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Таблиця 1. Множники і префікси для утворення кратних і часткових одиниць

Найменування

Позначення

Множник

Найменування

Позначення

Множник

Екса

Е

1018

деци

Д

10-1

пета

П

1015

санти

с

10-2

тера

Т

1012

мілі

м

10-3

гіга

Г

109

мікро

мк

10-6

мега

М

106

нано

н

10-9

кіло

к

103

піко

п

10-12

гекто

г

102

фемто

ф

10-15

дека

да

101

атто

а

10-18

Таблиця 2. Фізичні сталі

Стала

Позначення

Числове значення

Прискорення вільного падіння

9,81 м/с2

Гравітаційна стала

6,67·10-11 Нм2кг-2

^кг2

Стала Авогадро

6,02.1023 моль-1

Універсальна газова стала

8,31 Дж/(моль.К)

Молярний об'єм ідеального газу при

нормальних умовах

22,4.10-3 м3/моль

Стала Больцмана

1,38·10-23 Дж/К

Стала Фарадея

9,65·104 Кл/моль

Елементарний заряд

е

1,60·10-19 Кл

Маса спокою електрона

9,11·10-31 кг

5,49·10-4 а. о. м.

Маса спокою протона

1,67·10-27 кг

1,00728 а. о. м.

Маса спокою нейтрона

1,67·10-27 кг

1,00866 а. о. м.

Маса спокою a - частинки

6,64·10-27 кг

4,00149 а.о.м.

Відношення заряду електрона до його маси

—1,76·1011 Кл/кг

Швидкість світла в вакуумі

с

2,998·108 м/с

Електрична стала

k

8,85·10-12 Ф/м

k

9·109 м/Ф

Стала Стефана - Больцмана

5,67·10-8 Вт/( м2К4)

Стала Планка

6,626·10-34 Дж*с

Стала Рідберга

1,1·107 м-1

Борівський радіус

5,29·10-11 м

Комптонівська довжина хвилі електрона

2,43·10-12 м

Магнітний момент електрона

9,27·10-24 Дж/Тл

Атомна одиниця маси

а.о.м.

1,66·10-27 кг

Коефіцієнт пропорційності

с2

8,99·1016 Дж/кг

Таблиця 3. Густина речовини , кг/м3

Гази при нормальних умовах ( = 273,15 К; = 1,01.105 Па)

Азот

Водень

Вуглекислий газ

Гелій

1,250

0,089

1,977

0,178

Кисень

Метан

Неон

Повітря

1,429

0,717

0,900

1,293

Рідини

Бензол ( = 20 °С)

Вода ( = +4 °С)

Вода ( = 100 °С)

Гас ( = 0°С)

Гліцерин ( = 0°С)

Рицинова олія ( = 20 °С)

879

1000

958

800

1260

950

Скипидар ( = 16 °С)

Спирт етиловий ( = 0 °С)

Спирт метиловий ( = 0 °С)

Толуол( = 18 °С)

Ртуть ( = 0°С)

858

789

792

870

13596

Тверді тіла при 293 К ( *10-3, кг/м3)

Алюміній

Залізо, хімічно чисте

Латунь

Лід (0°С)

Мідь електролітична

Нікель

2,69

7,86

8,3—8,7

0,91

8,88—8,96

8,4—9,2 (8,8)

Олово лите

Сталь лита

Свинець

Срібло

Цинк

Чавун

7,23

7,7—8,0

11,22—11,44 10,42-10.57

6,86—7,24

6,6—7,3

Таблиця 4. Діелектрична проникність речовин

Речовина

Речовина

Вода

81

Слюда

6

Гас

2

Скло

5,5 -- 10

Масло трансформаторне Парафін

2,2

Фарфор

6

Парафін

2

Ебоніт

2,6

Парафіновий папір

3,7

Таблиця 5. Електрохімічні еквіваленти (мг/Кл)

Алюміній ( ) Вісмут ( )

Залізо ( )

Залізо ( )

Золото ( )

Золото ( )

Мідь ( )

0,093

0,719

0,289

0,193

2,043

0,681

0,660

Мідь ( )

Нікель ( )

Нікель ( )

Срібло ( )

Хром ( )

Цинк ( )

0,329

0,304

0,203

1,118

0,180

0,338

Таблиця 6. Питомий опір і температурний коефіцієнт опору (при 20 °С)

Провідник

Питомий опір, нОм*м

Температурний коефіцієнт опору, К-1

Провідник

Питомий опір, нОм*м

Температурний коефіцієнт опору, К-1

Алюміній Вольфрам

Вугілля

Графіт

Залізо

Константан

28

55

40

8000

98

480

0,0038

0,0051

-0,0008

0,0062

0,00002

Мідь

Нікелін

Ніхром

Ртуть

Свинець

Сталь

17,2

400

980

958

211

120

0,0043

0,000017

0,00026

0,0009

0,0042

0,006

Таблиця 7. Деякі сталі числа і наближені формули

Сталі числа

Наближені формули (при < 1)

= 3,1416, е = 2,7183

= 9,8696, = 1,7725

= 0,4343, = 2,3026

,

,

,

Таблиця похідних

Константа

, де 

Сума і різниця похідних

Похідна від добутку і частки

Похідна від складної функції

Похідна від оберненої функції

Похідні від простих функцій

, де   та   - визначені зокрема:

Похідні від експоненціальних і логарифмічних функцій

Похідні від тригонометричних функцій

Таблиця інтегралів

Правила інтегрування функцій

Інтеграли простих функцій

Раціональні функції

 якщо 

Логарифмічні функції

Показникові функції

Ірраціональні функції

Тригонометричні функції