- •Практичне заняття №1 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття Аудиторна робота
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
- •Практичне заняття №2 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
- •Практичне заняття №3 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
- •Правила Кірхгофа для розгалужених кіл
- •Метод Крамера
- •Практичне заняття №4 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
- •Практичне заняття №4 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
- •Електричний струм в металах
- •Практичне заняття №5 (модуль 3)
- •Структура практичного заняття
- •Самостійна робота
- •Домашнє завдання
Самостійна робота
І варіант |
ІІ варіант |
Задача 1 До батареї з е.р.с у 300 В включені два плоских конденсатори ємностями С1 = 2 пф і С2 = 3 пф. Визначити заряд Q і напругу U на конденсаторах при їх послідовному з'єднанні. Задача 2 Плоский конденсатор з площею пластин S = 200 см2 кожна, заряджений до різниці потенціалів U = 2 кВ. Відстань між Пластинами d = 2 см. Діелектрик - скло. Визначити енергію W конденсатора та її густину ω. |
Задача 1 До батареї з е.р.с у 300 В включені два плоских конденсатори ємностями С1 = 2 пф і С2 = 3 пф. Визначити заряд Q і напругу U на конденсаторах при їх паралельному з'єднанні. Задача 2 Площа пластин плоского повітряного конденсатора S = 0,01 м2, відстань між ними d =5 мм. Яка різниця потенціалів була прикладена до пластин конденсатора, якщо відомо, що при розряді конденсатора виділилося 4,19 мДж теплоти? |
Домашнє завдання
І варіант |
ІІ варіант |
3.90, 3.111, 3.116 (Несмашний Є.О.) |
3.91, 3.110, 3.117 (Несмашний Є.О.) |
Тема наступного заняття «Постійний електричний струм»
Рекомендована література:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ОСНОВНІ ФІЗИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ І ФОРМУЛИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РОЗВЯЗУВАННІ ЗАДАЧ З ТЕМИ
«ПОСТІЙНИЙ ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ»
Сила електричного струму чисельно дорівнює зміні заряду, перенесеного через поперечний переріз провідника, залежно від часу
. (1)
Силу постійного струму визначають із співвідношення
. (2)
Густину струму вимірюють відношенням сили струму до площі поперечного перерізу провідника
. (3)
Закон Ома для ділянки електричного кола
, (4)
де
— різниця потенціалів на кінцях ділянки;
— опір цієї ділянки.
Опір циліндричного провідника довжиною та площею поперечного перерізу
, (5)
де
— питомий опір.
Питомий опір провідника залежить від його температури
, (6)
де
— питомий опір при 0 °С;
— температурний коефіцієнт опору.
Закон Ома для неоднорідної ділянки кола
. (7)
де
— напруга на даній ділянці кола;
— сума всіх опорів ділянки;
— ЕРС джерела струму.
Закон Ома в диференціальній формі
, (8)
де
— питома електропровідність матеріалу.
Закон Ома для повного кола
, (9)
де — зовнішній опір; — внутрішній опір.
Робота струму на ділянці кола
. (10)
Потужність чисельно дорівнює роботі постійного струму за одиницю часу
. (11)
Потужність повного електричного кола
. (12)
Відношення корисної потужності до загальної потужності визначає ККД джерела струму
. (13)
Кількість
теплоти
,
що виділяється в провіднику при
проходженні в ньому постійного струму
(закон Джоуля — Ленца),
. (14)
Закон Джоуля — Ленца в диференціальній формі
, (15)
де
— питома густина теплової потужності.
