3. Вимоги до змісту джерел аудіювання.
Вимоги до підбору текстів |
|
Інформативність, цікава фабула
|
|
Аутентичність
|
|
|
Доступність за змістом і мовним складом
|
|
|
Короткі за тривалістю звучання
|
|
|
Монотематичність
|
|
|
|
Без шумових ефектів (аудіозапис) |
3.1 Типи текстів |
|
Мовлення партнера в стандартних ситуаціях спілкування
|
|
Оголошення, програми, прогноз погоди
|
|
|
Фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення, роздуми
|
|
|
Мовлення вчителя(розповідь,читання текстів і інше) |
3.2 Джерела аудіювання.
Основні джерела аудіювання
|
|
Мовлення того, хто навчає |
|
Основне джерело інформації для аудіювання
|
|
Аудитивні технічні джерела інформації |
|
Магнітофонні записи
|
|
|
|
Радіопередачі
|
||
|
Аудіовізуальні джерела інформації |
|
Кінофільми
|
|
|
|
Телевізійні передачі
|
||
|
|
Комп’ютерні програми |
Особливості та переваги аудіювання мовлення вчителя |
|
Має переваги в порівнянні з технічними джерелами, оскільки в ній поєднуються ситуативні та невербальні засоби, що сприяє створенню надмірного мовлення і полегшує її розуміння
|
|
Вчитель, який знає особливості тих, хто слухає, може використовувати різні інтонаційні і мовленнєві засоби
|
|
|
Зверненість мовлення вчителя дозволяє учням спостерігати за його артикуляцією, інтонацією, екстралінгвістичними засобами (міміка, жести)
|
|
|
Мовлення вчителя створює емоційний вплив, стимулює і підтримує мимовільну і немимовільну увагу |
Поруч з перевагами мовлення вчителя як основного джерела аудіювання на уроках, аудіювання як аутентичних текстів, так і інших, для мовлення яких характерні свої особливості може викликати у учнів значні труднощі розуміння мовлення.
Призначення технічних аудитивних засобів |
|
Аудитивні джерела (магнітофон) |
|
Сприяють виробленню вмінь розрізняти індивідуальні особливості голосів, розуміти мовлення без зорової опори, сприймати мовлення в умовах перешкод
|
|
|
Створює оптимальні умови для інтенсифікації темпу
|
||
|
Аудіовізуальні джерела аудіювання (телевізійні передачі, фільми, комп’ютерні програми) |
|
Забезпечує звуко–зоровий синтез, що полегшує сприймання інформації і прискорює утворення безпосередніх зв’язків між словами, поняттями
|
|
|
|
Полегшує сприймання усного спілкування, так як звільняє слухову пам’ять від необхідності утримувати логічну послідовність подій, яка представлена у вербальній формі, і дає можливість підключити предметне розуміння |
