Тема 12. Методичне формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.

Питання для висвітлення

Терміни до теми і їх тлумачення

1. Психолого-лінгвістичні і методичні основи аудіювання, як виду мовленнєвої діяльності.

2. Фактори і групи труднощів, які впливають на успішність процесу аудіювання.

3. Вимоги до змісту текстів і джерела аудіювання.

4. Програмні вимоги до рівня аудитивної комунікативної компетенції учнів загальноосвітньої школи.

5. Етапи формування адитивної компетенції учнів.

6. Методичні передумови для формування змісту ї характеру вправ.

7. Вправи для формування аудитивних умінь.

8. Засоби і прийоми контролю адитивних текстів як мети і як засобу навчання.

9. Послідовність дій вчителя при проведенні етапу аудіювання на уроці іноземної мови.

Терміни до теми і їх тлумачення

• Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення; перцептивна розумова мнемічна діяльність; – сприймання на слух і розуміння текстів з різною глибиною та повнотою проникнення в їх зміст: з повним розумінням та з розумінням основного змісту; – це складне вміння сприймати мовлення на слух при одноразовому його пред’явлені [Ніколаєва, с. 117, 118, 127].

• Усне сприймання/ аудіювання – користувач мовою в ролі слухача сприймає та опрацьовує усне мовлення, породжене одним або кількома мовцями [РРЄ, с. 65].

• Аудіовізуальна рецепція – користувач одночасно сприймає аудіо- та візуальні стимули [РРЄ, с. 71].

• Психофізіологічні механізми аудіювання – це механізми сприйняття мовлення (рецепція) і зокрема механізм антиципації або ймовірного прогнозування смислового змісту [Ніколаєва, с. 119].

• Механізм сегментування мовленнєвого ланцюга – …вичленити в ланцюгу окремі лексико-граматичні ланки і зрозуміти смисл кожної з них [Ніколаєва, с. 120].

• Механізм антиципації / ймовірного прогнозування – …дає можливість за початком слова, словосполучення, речення передбачити його закінчення [Ніколаєва, с. 121].

• Механізм довготривалої пам’яті – ...відбувається зіставлення мовленнєвих сигналів, що надходять, з тими стереотипами, які зберігаються у нашій свідомості [Ніколаєва, с. 121].

• Механізм осмислення – це механізм, який здійснює еквівалентні зміни шляхом перетворення словесної інформації в образну [Ніколаєва, с. 121].

• Мета аудіювання – осмислення почутого мовленнєвого повідомлення [Ніколаєва, с. 119].

• Главная цель обучения аудирования – подготовка обучающегося к речевому общению в естественных условиях, эффективность которой в том, что учащийся встретился с трудностями естественной речи и научился их преодолевать [Елухина, с. 227].

• Розуміння плану значення – розуміння буквального і поверхового значення аудіотексту на основі частини мовних фактів і значень окремих мовних одиниць [Ніколаєва, с. 120].

• Розуміння плану смислу – розуміння глибинного ситуативного значення аудіо тексту [Ніколаєва, с. 120].

• Сприймання мовлення – …слухач завдяки механізму внутрішнього промовляння перетворює звукові образи в артикуляційні [Ніколаєва, с. 120].

• Материал аудирования – монологическая и диалогическая речь, чаще всего общественно-политического и профессионального характера [Кулиш, с. 225].

• Аудіотекст – це інтонаційно оформлений текст [Ніколаєва, с. 121].

• Фабульний текст – …визначальною ознакою… є динамізм подій, дій та вчинків персонажів, що зумовлюються логічним інваріантом та означення часу [Ніколаєва, с. 122].

• Загальний темп мовлення – складається з двох величин – кількості слів за хвилину та кількості мовленнєвих пауз [Ніколаєва, с. 126].

• Обсяг тексту – це обов’язків нормативний параметр аудіювання для кожного класу [Ніколаєва, с. 127].

• *Навчання аудіювання – це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух [Ніколаєва, с. 130].

• *Вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання – вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів та слугують для формування вмінь аудіювання [Ніколаєва, с. 132].

• *Комунікативні вправи – …забезпечують практику в аудіюванні на основі комплексного подолання аудитивних труднощів [Ніколаєва, с. 134].

• *Інструкція – …містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації [Ніколаєва, с. 135].