- •Тема 10: методика формування навчання говорінню на уроках іноземної мови.
- •1. Види мовленнєвої діяльності (мд).
- •Реальне спілкування – це взаємодія партнерів. Той, хто говорить, чекає на реакцію того, хто слухає (говоріння –
- •2. Мовлення як вид мовленнєвої діяльності.
- •Мовлення – як вид мд – це процес породження усного мовлення в комунікативних цілях.
- •2.1. Узагальнена схема типових ознак монологічного і діалогічного мовлення.
- •2.3. Принципи навчання говорінню.
- •3. Опори для навчання говорінню (монологічного, діалогічного).
- •3.1. Ситуації в навчанні іншомовному говорінні.
- •3.2. Функції ситуації.
- •3.3. Типи і види ситуації.
- •3.4. Узагальнений підхід до класифікації ситуацій.
- •Структура ситуації
- •4. Вимоги до базового рівня володіння говорінням. (Мовленнєві вміння говоріння не залежать від конкретної мови і представлені у загальному (уніфікованому) вигляді до всіх мов)
- •5. Сфери спілкування і їх тематика відповідно до вимог програми з іноземної мови.
- •6. Монологічне мовлення та його характеристика.
- •6.2. Класифікація монологічних висловлювань.
- •Види монологу, які обслуговують різноманітні сфери спілкування
- •6.3. Вимоги в змісті державних документів до умінь учнів в монологічному мовленні.
- •Вимоги програми з іноземної мови (2-11 класи) до рівня комунікативної компетенції учнів у монологічному мовленні.
- •Рівні володіння продуктивним комунікативним видом діяльності (усний вид діяльності).
- •6.4. Форми монологічного мовлення.
- •7. Методичні вимоги до монологічного висловлювання учнів сш.
- •Вміння, необхідні для навчання монологічного мовлення.
- •8. Навчання монологічного мовлення учнів старшої школи на основі автентичних текстів
- •8.1.Тематична спрямованість аутентичних текстів, яка задовольняють країнознавчі інтереси учнів старших класів.
- •8.2. Етапи роботи для розвитку монологічного мовлення на базі тексту.
- •8.3. Вправи для навчання монологічного мовлення у зв’язку з прочитаним.
- •8.5. Вправи для навчання монологічного мовлення на основі тексту.
- •9. Класифікація вправи для навчання іншомовленнєвого говоріння.
- •9.1. Призначення підготовчих і мовленнєвих вправ.
- •9.1.1. Вправи для навчання монологічного мовлення.
- •9.1.2. Мовленнєві вправи для навчання монологічного мовлення.
- •10. Діалогічне мовлення і його характеристика.
- •10.1. Класифікація діалогічних єдностей за принципом взаємодії.
- •10.2. Види діалогів за метою і за ступенем підготовленості.
- •10.3. Різновиди діалогічних єдностей з урахуванням специфіки французької мови.
- •Цитується за підручником Андрієвської – Леверстерн л.С. “Методика преподавания английского языка в средней школе”.- м. 1983. - с. 123
- •10.4. Характеристика реплік, які складають діалогічні єдності.
- •10.5. Методичні вимоги до діалогічного мовлення.
- •11. Вимоги в змісті державних документів до умінь учнів в діалогічному мовленні.
- •11.1. Вимоги Держстандарту.
- •11.2. Вимоги програми з іноземної мови (2-12 класи) до рівня мовленнєвої компетенції учнів з діалогічного мовлення.
- •12. Шляхи навчання діалогічному мовленню.
- •12.1. Шлях “зверху” – основа для навчання – діалог – взірець.
- •12.2. Шлях навчання діалогу “знизу” – шлях від діалогічної єдності до повного діалогу.
- •Оволодіння діалогом “знизу” може відбуватися і завдяки використанню рольової гри:
- •12.3.Характер вмінь, необхідних для оволодіння діалогічним мовленням
- •12.4. Діалогічне мовлення, види діалогів і мовленнєвих дій.
- •12.5. Етапи формування вмінь діалогічного мовлення.
- •13. Різновиди вправи для навчання діалогічного мовлення (типи, види)
- •Мовленнєві вправи для навчання діалогічного мовлення
- •14. Приклади вправ для навчання учнів діалогічного мовлення.
- •14.1. Вправи для навчання діалогічного мовлення з використанням діалогу-зразка (шлях зверху).
- •14.2. Вправи на навчання діалогічного мовлення на основі покрокового складання діалогу (шлях «знизу»).
3.1. Ситуації в навчанні іншомовному говорінні.
С итуація |
|
Сукупність обставин реальної дійсності, того фону, на якому розгортаються певні події, дії, які слугують стимулом для мовленнєвої дії
|
С итуація |
|
Це динамічна система взаємовідносин двох (і більше) суб’єктів, які відображені в їх свідомості. Вони викликають потребу до цілеспрямованої діяльності у вирішенні мовленнєво-мисленнєвих завдань і які підтримують цю діяльність
|
С тимули для створення ситуації
|
|
Наочність: прості малюнки, макети, конкретні предмети, схеми і інше |
С итуативність мовлення |
|
Це особлива якість мовлення, яка проявляється в тому, що мовленнєві одиниці в змістовному і часовому параметрах співвідносяться із ситуацією і створюють потенційний контекст визначеного діапазону |
3.2. Функції ситуації.
Функції ситуації |
|
Перша функція |
Формування мовленнєвої навички
|
|
Друга функція |
Здатність бути засобом мотивації мовленнєвої діяльності. Основу мотивації складає потреба, яка є фактором будь-якої дії, в тому числі і мовленнєвої
|
|
|
Третя функція |
Слугувати основою організації мовленнєвого матеріалу
|
|
|
Ч етверта функція |
Бути засобом пред’явлення мовного матеріалу (семантизація слів за контекстом, пояснення граматичних явищ на конкретних прикладах: Ми читаємо… Вчора ми…) |
3.3. Типи і види ситуації.
Критерії для виділення видій ситуацій
|
|
1. Адекватність процесу комунікації |
|
Природні (реальні) ситуації |
Вони позбавлені словесного стимулу |
|
|
Навчальні ситуації |
Створюються образними засобами або уявою |
||
|
2. Засіб утворення ситуації |
|
Немовні (Екстралінгвістичні)
|
Створені за допомогою немовних засобів (ілюстрації, макети) |
|
|
|
Мовні (лінгвістичні) |
Стимул створюються за допомогою опису, обставин, подій |
||
|
3. Обсяг висловлювання, який створюється в даній ситуації |
|
Мікроситуація |
Обсяг 2-3 репліки
|
|
|
|
Макроситуація |
В обсязі логічного висловлення більше 3 реплік відповідно до заданої ситуації |
||
|
|
|
К онкретні |
Коли мовлення учнів є прямим відображенням ситуації.
|
|
|
|
|
А бстрактні (уявлені) |
Розподіл конкретних ролей які не відносяться до конкретної ситуації
|
|
|
|
|
П роблемні |
Той, хто говорить, висловлює своє ставлення, судження, відношення, оцінку |
