Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1_OSOBOLIVOSTI_PROTsESU_NAVChANNYa_KURS_ME...rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
738 Кб
Скачать
☆
  1. Якості професійної діяльності:

ввічливість, добросовісність, об'єктивність, спроможність, доброзичливість,

чуйність, витримка, почуття особистої гідності, гнучкість, ініціативність,

спостережливість, винахідливість, педагогічне передбачення і інше.

  1. Професійно-педагогічні функції вчителя (викладача):

  • конструктивно-організаторська (планування уроку);

  • навчальна (характер діяльності вчителя, для навчання учнів оволодіння іноземною мовою;

  • інформаційна (виховна);

  • гностична (вивчення мовленнєвих здібностей учнів, їх інтересів, що дозволяє знайти оптимальні прийоми навчання);

  • оцінююча (уміння оцінити рівень знань, умінь, які формуються);

  • мотиваційно-стимулююча (вміння зацікавити учнів до вивчення ІМ, стимулювати їх діяльність);

  • інструментальна (уміння вчителя використовувати засоби навчання, як компонент навчального процесу).

  1. Базові категорії методики викладання іноземних мов.

Базові категорії – це вихідні положення методики викладання іноземних мов, вони складають зміст теоретичного розділу курсу МНІМ і визначають його лінгводидактичні основи.

ë Системний підхід – метод наукового підйому, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. За системним підходом явища аналізуються як складна єдність, а не як проста сума елементів системи. Системний підхід приходить на зміну поширеній у XVII-XVIII ст. концепції механіцизма методологічною основою системного підходу є діалектико-матеріалістичний принцип системності.

ë Підходи у навчанні іноземних мов.

Підхід – базисна категорія, методики, яка визначає стратегію навчання іноземної мови і вибір методів навчання. Підхід узагальнює точку зору та суть предмета, явища, процесу. Підхід реалізується через більш конкретне.

ë Підходи у навчанні іноземної мови:

  • Біхевіористичний (з використанням автоматизмів: стимул-реакція);

  • Індуктивно-свідрмий (спостереження і використання мови і засвоєння певних норм і закономірностей вживання);

  • Пізнавально-когнітивний (свідоме оволодіння мовою в послідовності від знань - в вигляді правил-до мовленнєвих навичок і умінь на основі знань;

  • Інтегрований підхід (обмежене поєднання свідомих і підсвідомих компонентів в процесі навчання.

Іще один підхід з позицій об'єкта навчання мови-мовленнєво-делікатний підхід. Саме акцент та мова і оволодіти мовою як засобом спілкування розглядається як теоретична база для побудови сучасної системи навчання іноземної мови.

ë Метод навчання – дослідження, спосіб, шлях досягнення мети, - у вузькому значенні - найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – спрямування у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки, досягнення якої застосовують і нині.

ë Прийоми. Найменша навчальна одиниця в діяльності вчення це – елементарний методичний поступок який спрямований на вирішення конкретної задачі вчителя на певному етапі навчання. Підхід є складовою частиною метода навчання ( порівняння, співставлення, спостереження).

ë Способи: Група прийомів, які спрямовані на вирішення навчальних задач для засвоєння, закріплення, контролю навчання. Одне із психологічних операцій здійснення навчальної дії учнями. Спосіб є складовою частичного змісту «метода навчання».

ë Мета навчання – ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель і учні. Процес навчання іноземної мови передбачає чотири основні групи взаємопов'язаних цілей:

    • практична – розвиток певного рівня іншомовної комунікативної компетенції;

    • освітня – озброєння учнів філологічними знаннями, спеціальними й загально навчальними вміннями, навичками;

    • розвивальна – розвиток здібностей та психічних процесів, пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, творчих здібностей у різних видах діяльності);

    • виховна – формування світогляду, моралі, культури тощо.

Мовленнєві вміння – здатність здійснювати мовленнєву діяльність(говоріння, письмо, аудіювання, читання) в умовах міжкультурного іншомовного спілкування на основі здобутих знань і навичок, повністю зосереджуючись на смислі висловлювання, а не на мовних засобах.

Навичка – дія, яка досягла рівня автоматизму і характеризується цілісністю, відсутністю усвідомлення функціонують в мовленнєвій діяльності, яка виникла у мовленнєвій дії і операції. Операції доведені до рівня удосконалення – мовленнєві навички (навички - репродуктивна навичка добору і вживання мовного явища у говорінні і письмі, відповідно до ситуації і мети спілкування. Рецептивна навичка - навичка розпізнання і розуміння мовного явища під час читання і аудіювання.

Форми навчання – способи організації навчання, які зумовлюють часовий і організаційний режими навчання, місця його проведення, склад учнів, характер зовнішнього виховання функцій вчителя і учнів у процесі навчання, порядок спілкування (безпосереднє чи опосередковане) суб'єктів навчального процесу.

Профільне навчання – спеціалізація навчання в школі, зазвичай в старших (10-11кл.), яке організується в старших класах з метою професійної орієнтації (гуманітарні класи, класи з поглибленим вивченням іноземних мов та інші).

В програмі з іноземної мови для старших класів виділяють рівні:

  • Стандартний рівень;

  • Рівень академічний;

  • Рівень профільний.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]