- •Тема 1:
- •Особливості процесу навчання іноземних мов і
- •Місце курсу «методика навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах»
- •У реалізації завдань навчанні іноземної мови.
- •1. Система навчання і умови успішної реалізації навчального процесу з іноземної мови.
- •Спільна діяльність вчителя і учня як функціонуюча складова частина загальної системи навчання.
- •Зміст методики , як практичної дисципліни
- •Об’єкт і предмет мнім
- •2. Іноземна мова як важлива галузь загальної середньої освіти.
- •2.1. Статус «іноземної мови за змістом Державного стандарту «Іноземні мови».
- •2.2. Цілі та завдання мовної політика Ради Європи
- •2.4. Дисципліна «Іноземна мова» і шляхи навчання іноземній мові
- •3. Політика лінгвістичної освіти в Україні.
- •Типи загальноосвітніх навчальних закладів
- •3.6. Результати оволодіння іноземною мовою приведені у відповідність з загальноєвропейськими рівнями:
- •4. Важливість вивчення курсу «Методика викладання іноземних мов» в професійній підготовці майбутнього вчителя.
- •4 .1. Концепція підготовки
- •4.2. Навчальні заклади для підготовки вчителів іноземної мови:
- •4 .3. Дисципліна навчального плану для підготовки фахівця – вчитель іноземної мови
- •4.4. Підготовка вчителя до діяльності в зазначених сферах передбачає володіння компетенціями.
- •4.5. Професійна компетенція вчителя( викладача) іноземної мови і її складові.
- •Д жерела формування професійної компетенції:
- •Якості професійної діяльності:
- •Професійно-педагогічні функції вчителя (викладача):
- •Базові категорії методики викладання іноземних мов.
- •6. Завдання курсу «Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах», його структура.
- •В результаті вивчення курсу мнім студенти мають знати:
- •Мають уміти:
- •Структура курсу «Методика навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах»
Якості професійної діяльності:
ввічливість, добросовісність, об'єктивність, спроможність, доброзичливість,
чуйність, витримка, почуття особистої гідності, гнучкість, ініціативність,
спостережливість, винахідливість, педагогічне передбачення і інше.
Професійно-педагогічні функції вчителя (викладача):
конструктивно-організаторська (планування уроку);
навчальна (характер діяльності вчителя, для навчання учнів оволодіння іноземною мовою;
інформаційна (виховна);
гностична (вивчення мовленнєвих здібностей учнів, їх інтересів, що дозволяє знайти оптимальні прийоми навчання);
оцінююча (уміння оцінити рівень знань, умінь, які формуються);
мотиваційно-стимулююча (вміння зацікавити учнів до вивчення ІМ, стимулювати їх діяльність);
інструментальна (уміння вчителя використовувати засоби навчання, як компонент навчального процесу).
Базові категорії методики викладання іноземних мов.
Базові категорії – це вихідні положення методики викладання іноземних мов, вони складають зміст теоретичного розділу курсу МНІМ і визначають його лінгводидактичні основи.
ë Системний підхід – метод наукового підйому, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. За системним підходом явища аналізуються як складна єдність, а не як проста сума елементів системи. Системний підхід приходить на зміну поширеній у XVII-XVIII ст. концепції механіцизма методологічною основою системного підходу є діалектико-матеріалістичний принцип системності.
ë Підходи у навчанні іноземних мов.
Підхід – базисна категорія, методики, яка визначає стратегію навчання іноземної мови і вибір методів навчання. Підхід узагальнює точку зору та суть предмета, явища, процесу. Підхід реалізується через більш конкретне.
ë Підходи у навчанні іноземної мови:
Біхевіористичний (з використанням автоматизмів: стимул-реакція);
Індуктивно-свідрмий (спостереження і використання мови і засвоєння певних норм і закономірностей вживання);
Пізнавально-когнітивний (свідоме оволодіння мовою в послідовності від знань - в вигляді правил-до мовленнєвих навичок і умінь на основі знань;
Інтегрований підхід (обмежене поєднання свідомих і підсвідомих компонентів в процесі навчання.
Іще один підхід з позицій об'єкта навчання мови-мовленнєво-делікатний підхід. Саме акцент та мова і оволодіти мовою як засобом спілкування розглядається як теоретична база для побудови сучасної системи навчання іноземної мови.
ë Метод навчання – дослідження, спосіб, шлях досягнення мети, - у вузькому значенні - найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – спрямування у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки, досягнення якої застосовують і нині.
ë Прийоми. Найменша навчальна одиниця в діяльності вчення це – елементарний методичний поступок який спрямований на вирішення конкретної задачі вчителя на певному етапі навчання. Підхід є складовою частиною метода навчання ( порівняння, співставлення, спостереження).
ë Способи: Група прийомів, які спрямовані на вирішення навчальних задач для засвоєння, закріплення, контролю навчання. Одне із психологічних операцій здійснення навчальної дії учнями. Спосіб є складовою частичного змісту «метода навчання».
ë Мета навчання – ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель і учні. Процес навчання іноземної мови передбачає чотири основні групи взаємопов'язаних цілей:
практична – розвиток певного рівня іншомовної комунікативної компетенції;
освітня – озброєння учнів філологічними знаннями, спеціальними й загально навчальними вміннями, навичками;
розвивальна – розвиток здібностей та психічних процесів, пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, творчих здібностей у різних видах діяльності);
виховна – формування світогляду, моралі, культури тощо.
Мовленнєві вміння – здатність здійснювати мовленнєву діяльність(говоріння, письмо, аудіювання, читання) в умовах міжкультурного іншомовного спілкування на основі здобутих знань і навичок, повністю зосереджуючись на смислі висловлювання, а не на мовних засобах.
Навичка – дія, яка досягла рівня автоматизму і характеризується цілісністю, відсутністю усвідомлення функціонують в мовленнєвій діяльності, яка виникла у мовленнєвій дії і операції. Операції доведені до рівня удосконалення – мовленнєві навички (навички - репродуктивна навичка добору і вживання мовного явища у говорінні і письмі, відповідно до ситуації і мети спілкування. Рецептивна навичка - навичка розпізнання і розуміння мовного явища під час читання і аудіювання.
Форми навчання – способи організації навчання, які зумовлюють часовий і організаційний режими навчання, місця його проведення, склад учнів, характер зовнішнього виховання функцій вчителя і учнів у процесі навчання, порядок спілкування (безпосереднє чи опосередковане) суб'єктів навчального процесу.
Профільне навчання – спеціалізація навчання в школі, зазвичай в старших (10-11кл.), яке організується в старших класах з метою професійної орієнтації (гуманітарні класи, класи з поглибленим вивченням іноземних мов та інші).
В програмі з іноземної мови для старших класів виділяють рівні:
Стандартний рівень;
Рівень академічний;
Рівень профільний.
