Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1_OSOBOLIVOSTI_PROTsESU_NAVChANNYa_KURS_ME...rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
738.46 Кб
Скачать
  1. Якості професійної діяльності:

ввічливість, добросовісність, об'єктивність, спроможність, доброзичливість,

чуйність, витримка, почуття особистої гідності, гнучкість, ініціативність,

спостережливість, винахідливість, педагогічне передбачення і інше.

  1. Професійно-педагогічні функції вчителя (викладача):

  • конструктивно-організаторська (планування уроку);

  • навчальна (характер діяльності вчителя, для навчання учнів оволодіння іноземною мовою;

  • інформаційна (виховна);

  • гностична (вивчення мовленнєвих здібностей учнів, їх інтересів, що дозволяє знайти оптимальні прийоми навчання);

  • оцінююча (уміння оцінити рівень знань, умінь, які формуються);

  • мотиваційно-стимулююча (вміння зацікавити учнів до вивчення ІМ, стимулювати їх діяльність);

  • інструментальна (уміння вчителя використовувати засоби навчання, як компонент навчального процесу).

  1. Базові категорії методики викладання іноземних мов.

Базові категоріїце вихідні положення методики викладання іноземних мов, вони складають зміст теоретичного розділу курсу МНІМ і визначають його лінгводидактичні основи.

ë Системний підхід – метод наукового підйому, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. За системним підходом явища аналізуються як складна єдність, а не як проста сума елементів системи. Системний підхід приходить на зміну поширеній у XVII-XVIII ст. концепції механіцизма методологічною основою системного підходу є діалектико-матеріалістичний принцип системності.

ë Підходи у навчанні іноземних мов.

Підхід – базисна категорія, методики, яка визначає стратегію навчання іноземної мови і вибір методів навчання. Підхід узагальнює точку зору та суть предмета, явища, процесу. Підхід реалізується через більш конкретне.

ë Підходи у навчанні іноземної мови:

  • Біхевіористичний (з використанням автоматизмів: стимул-реакція);

  • Індуктивно-свідрмий (спостереження і використання мови і засвоєння певних норм і закономірностей вживання);

  • Пізнавально-когнітивний (свідоме оволодіння мовою в послідовності від знань - в вигляді правил-до мовленнєвих навичок і умінь на основі знань;

  • Інтегрований підхід (обмежене поєднання свідомих і підсвідомих компонентів в процесі навчання.

Іще один підхід з позицій об'єкта навчання мови-мовленнєво-делікатний підхід. Саме акцент та мова і оволодіти мовою як засобом спілкування розглядається як теоретична база для побудови сучасної системи навчання іноземної мови.

ë Метод навчання – дослідження, спосіб, шлях досягнення мети, - у вузькому значенні - найважливіший структурний компонент навчального процесу; у широкому значенні – спрямування у навчанні іноземних мов, методична система, школа, що існувала на певному етапі історичного розвитку методики як науки, досягнення якої застосовують і нині.

ë Прийоми. Найменша навчальна одиниця в діяльності вчення це – елементарний методичний поступок який спрямований на вирішення конкретної задачі вчителя на певному етапі навчання. Підхід є складовою частиною метода навчання ( порівняння, співставлення, спостереження).

ë Способи: Група прийомів, які спрямовані на вирішення навчальних задач для засвоєння, закріплення, контролю навчання. Одне із психологічних операцій здійснення навчальної дії учнями. Спосіб є складовою частичного змісту «метода навчання».

ë Мета навчання – ідеальне передбачення кінцевих результатів навчання; те, до чого прагнуть учитель і учні. Процес навчання іноземної мови передбачає чотири основні групи взаємопов'язаних цілей:

    • практична – розвиток певного рівня іншомовної комунікативної компетенції;

    • освітня – озброєння учнів філологічними знаннями, спеціальними й загально навчальними вміннями, навичками;

    • розвивальна – розвиток здібностей та психічних процесів, пізнавальних можливостей школярів (сприймання, мислення, пам'яті, уяви, творчих здібностей у різних видах діяльності);

    • виховна – формування світогляду, моралі, культури тощо.

Мовленнєві вміння – здатність здійснювати мовленнєву діяльність(говоріння, письмо, аудіювання, читання) в умовах міжкультурного іншомовного спілкування на основі здобутих знань і навичок, повністю зосереджуючись на смислі висловлювання, а не на мовних засобах.

Навичка – дія, яка досягла рівня автоматизму і характеризується цілісністю, відсутністю усвідомлення функціонують в мовленнєвій діяльності, яка виникла у мовленнєвій дії і операції. Операції доведені до рівня удосконалення – мовленнєві навички (навички - репродуктивна навичка добору і вживання мовного явища у говорінні і письмі, відповідно до ситуації і мети спілкування. Рецептивна навичка - навичка розпізнання і розуміння мовного явища під час читання і аудіювання.

Форми навчання – способи організації навчання, які зумовлюють часовий і організаційний режими навчання, місця його проведення, склад учнів, характер зовнішнього виховання функцій вчителя і учнів у процесі навчання, порядок спілкування (безпосереднє чи опосередковане) суб'єктів навчального процесу.

Профільне навчання – спеціалізація навчання в школі, зазвичай в старших (10-11кл.), яке організується в старших класах з метою професійної орієнтації (гуманітарні класи, класи з поглибленим вивченням іноземних мов та інші).

В програмі з іноземної мови для старших класів виділяють рівні:

  • Стандартний рівень;

  • Рівень академічний;

  • Рівень профільний.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]