2. Роль і основні форми профілактичної роботи спеціалістів органів мсе

До числа провідних форм роботи спеціалістів органів МСЕ по попередженню та зниженню інвалідності слід віднести такі:

• аналітико-планова діяльність;

• профілактика інвалідності під час експертних засідань;

• просвітницька робота спеціалістів.

Дещо детальніше розглянемо зміст кожної з цих форм роботи.

1. Аналітично-планова діяльність.

Спеціалісти експертних комісій здійснюють систематичну роботу по веденню обліку, аналізу показників, статистиці інвалідності. Статистична інформація про рівень інвалідності серед населення, її динаміку з плином часу, структуру по тяжкості, нозологіях, галузях виробництва тощо дозволяє конкретно знати причини інвалідності - і на основі цього предметно боротися з ними. Ці дані є висхідною (початковою) базою у планувати цілеспрямованої профілактичної роботи, яку здійснюють не тільки спеціалісти МСЕК, але й інші, причетні до проблеми, відомства і служби. Це, наприклад, міжвідомчі перспективні комплексні плани заходів по попередженню та зниженню інвалідності або так звані програми охорони здоров'я населення.

2. Профілактика інвалідності під час експертних засідань.

Ефективна робота по попередженню та зниженню інвалідності проводиться лікарями-експертами безпосередньо на засіданнях МСЕК шляхом як консультування, так і вирішення експертних завдань. Так, спеціалісти комісії широко використовують своє право дозволяти лікарям лікувальної мережі продовжувати лікарняні листки часто-довгохворіючим за умови сприятливого клінічного прогнозу. При цьому створюються оптимальні умови для "доліковування" і оздоровлення людей. Внаслідок такої практики 75-80% хворих відновлюють свої здатності і повертаються до трудової діяльності і повноцінного життя.

Навіть встановлення інвалідності, особливо III групи і на відносно короткий час, в певному розумінні, є профілактичним заходом. Адже інвалідність - поняття динамічне. Вона може бути пов'язана і з частковою, і з повною непрацездатністю, встановлена на один рік або безстроково. Зрозуміло, що найбільш небезпечною є тяжка, постійна інвалідність. Своєчасне встановлення інвалідності, здійснення оздоровчих заходів, зміна умов трудової діяльності попереджують виникнення тяжких, стійких форм інвалідності, сприяють ефективній реабілітації інвалідів.

3. Просвітницька робота спеціалістів МСЕК.

Лікарі-експерти ведуть широку, систематичну медико-санітарну пропаганду, розповсюдження серед населення кваліфікованих знань з проблем охорони здоров'я і працездатності, причин інвалідності і шляхів їх запобігання. Така робота здійснюється з використанням різноманітних методів, форм просвітництва: проведенням лекцій та бесід, випуском санітарних бюлетенів та листівок, використанням можливостей преси, радіо та телебачення.

3. Спільні форми роботи разом з іншими відомствами

Хоча спеціалісти органів МСЕ відіграють визначальну роль в організації профілактичної роботи, однак через їх відносно незначну чисельність і підвідомче положення в системі органів охорони здоров’я населення, їх можливості дуже обмежені. Ось чому стратегічним завданням їх діяльності є активний вплив на органи влади щодо необхідності посилення такої важливої роботи, а також дійове співробітництво з тими відомствами, від діяльності яких найбільше залежить рівень інвалідності серед населення.

З метою поєднання зусиль і координації діяльності всіх зацікавлених служб при кожній медико-соціальній експертній комісії утворюється громадська рада. До складу цього колегіального органу, крім членів МСЕК, входять:

від органів охорони здоров'я - заступник головного лікаря з експер­тизи працездатності центрального лікувально-профілактичного закладу, промисловий санітарний лікар, головний лікар реабілітаційного центру;

від органів соціального захисту населення - начальник управління праці та соцзахисту або його заступник, спеціалісти з працевлаштування і соціального обслуговування інвалідів;

від підприємств і господарств - керівники, інженери з охорони праці та техніки безпеки, начальники відділів кадрів, профспілкові активісти.

Громадська рада при МСЕК є міжвідомчим координаційним центром по організації і проведенню на певній території комплексу заходів, направлених на попередження та зниження інвалідності серед населення.

Зрозуміло, що лікарі-експерти МСЕК працюють у тісному контакті з лікарями відповідних лікувально-профілактичних закладів. Основна мета їх спільної роботи полягає:

а) у первинній профілактиці захворюваності та травматизму. Очевидно, що основою інвалідності є медичні причини - виникнення тяжких хвороб і травм, тому їх попередження - висока гарантія доброго здоров'я населення. Отже, основним шляхом профілактики є попереджувальний медичний контроль за показниками здоров'я людей, широка медико-санітарна пропаганда здорового способу життя та ефективних засобів попередження хвороб і травм, поглиблений аналіз причин захворюваності і травматизму та їх своєчасне викорінення;

б) у вторинній профілактиці інвалідності шляхом забезпечення високої якості медичної допомоги населенню. Якщо попередити хворобу або травму вже не вдалося і вони виникли, то відповідальне завдання медиків полягає в тому, щоб своєчасно їх виявити і якісно пролікувати хворого. Саме від ефективних діагностики і лікування значною мірою залежать наслідки патологічного процесу: або хворий виліковується і відновлює здоров'я та працездатність, або ж хвороба набуває тяжкого хронічного перебігу, що нерідко і зумовлює настання інвалідності. Таким чином, якісна медична допомога - вагомий засіб попередження інвалідності;

в) у підвищенні якості експертного процесу, покращанні взаємодії між ЛКК та МСЕК. Як відомо, експертиза стану життєдіяльності людини -це послідовний динамічний процес. Він починається у лікувально-профілак­тичному закладі, де у хворого встановлюється тимчасова непрацездатність, а при виникненні ускладнень у стані здоров'я можуть виявлятись ознаки стійкої непрацездатності. У такому випадку хворий направляється на МСЕК, де продовжується експертний процес - і за наявності відповідних клінічних та правових підстав встановлюється інвалідність. При цьому від кваліфікованості дій лікуючих лікарів, своєчасності звільнення хворих від тимчасово недоступної або протипоказаної трудової діяльності з видачею на відповідний проміжок часу лікарняного листка значною мірою залежить хід перебігання захворювання та його наслідки. Несвоєчасне (запізніле) виявлення хвороб, також неякісне, неефективне їх лікування можуть призводити до таких тяжких форм патології, які і зумовлюють встановлення інвалідності. Чільне місце в роботі по покращанню організації лікувально-профілактичного та експертного процесів має добра ділова взаємодія в діяльності спеціалістів ЛКК та МСЕК;

г) у ефективній диспансеризації ЧДХ та інвалідів. Важливою формою роботи по попередженню та зниженню інвалідності є активне оздоровлення часто-довгохворіючих та інвалідів шляхом диспансеризації. Для кожного диспансерного хворого призначається і здійснюється комплекс планових лікувально-оздоровчих заходів, мета яких щодо ЧДХ полягає у попередженні тривалої непрацездатності, а стосовно інвалідів - у стабілізації патологічного процесу, відновленні порушених здоров'я та працездатності. Спеціалісти МСЕК здійснюють систематичний контроль за ходом виконання та ефективністю заходів, передбачених індивідуальною програмою реабілітації кожного інваліда.

Також лікарі-експерти МСЕК проводять значну профілактичну роботу, працюючи в тісному діловому контакті з керівництвом та профспілковим активом підприємств та господарств. Регулярно відвідуючи промислові підприємства та виробничі господарства, спеціалісти комісії здійснюють різноманітні профілактичні заходи, основними серед яких є:

а) вивчення технології виробництва, умов праці. Обов'язком лікарів-експертів є знання про підприємства та господарства регіону, який обслуговує МСЕК, основних складових технологічного процесу, характерних умов праці робітників. Підсумовуючи вивчення виробництв, лікарі-експерти складають професіографічні картки з описом змісту роботи на кожному робочому місці і характерних особливостей умов праці, також складають переліки робочих місць, праця на яких е доступною для інвалідів з певними видами патології. Ця інформація необхідна спеціалістам МСЕК для кваліфікованої оцінки соціальних факторів, трудових можливостей хворих, що проходять експертизу, для обґрунтованого призначення інвалідам трудових рекомендацій;

б) участь у роботі інженерно-лікарських бригад на підприємствах. Такі бригади, в складі яких спільно діють медики та інженери, проводять роботу по атестації робочих місць, вдосконаленню технології виробництва з метою створення для працюючих здорових та безпечних умов праці, недопущення виробничого травматизму, професійних захворювань, попередження серед трудящих інвалідності. Таким чином, в тісному діловому контакті спеціалістів від медицини та виробництва реалізується профілактична стратегія в роботі МСЕК, направлена на попередження інвалідності серед трудящих;

в) попереджувальний медико-санітарний контроль за умовами праці на підприємствах та господарствах. Проводячи систематичний контроль за умовами праці та побуту працівників, лікарі-експерти покликані своєчасно виявляти такі порушення і недоліки, які можуть сприяти виникненню серед працівників захворювань та травматизму, що в перспективі нерідко обумовлює розвиток інвалідності. Підсумовуючи такі перевірки, спеціалісти МСЕК складають відповідні акти, в яких зобов'язують адміністрацію здійснити необхідні заходи щодо усунення виявлених недоліків;

г) поглиблений аналіз причин інвалідності. Особливу увагу лікарі-експерти приділяють тим підприємствам та господарствам, на яких виявлений підвищений рівень виходу працюючих на інвалідність. У таких випадках, з ініціативи МСЕК, на виробництві створюється цільова інженерно-лікарська бригада за участю спеціалістів експертної комісії, цехових лікарів, керівників та спеціалістів підприємств, особливо, інженера з охорони праці та техніки безпеки, також профспілкових активістів. Основна мета такої бригади - вивчити причини виникнення інвалідності серед працівників, виявляти можливий зв'язок між рівнем інвалідності і наявними недоліками в умовах праці та побуту трудящих. Якщо такий зв'язок встановлюється, бригада спеціалістів розробляє комплекс конкретних оздоровчих заходів, які спрямовані на викорінення причин інвалідності і зниження її рівня на даному підприємстві. Ці оздоровчі заходи є обов'язковими для адміністрації підприємства або господарства.

Чітка, скоординована робота, спрямована на попередження інвалідності серед населення, має велике значення і високу ефективність.

ЛЕКЦІЯ №13

Тема: Поняття реабілітації інвалідів, організація роботи

План

1. Поняття реабілітації, правові основи.

2. Наукові основи реабілітаційної справи.

3. Основи організації роботи, державна та індивідуальна програми реабілітації.

Література

1. Закон України від 06.10.2005 „Про реабілітацію інвалідів в Україні”.

2. Рузанов А.Д. Проблеми реабілітації інвалідів. – Чернігів, ЧЮК, 2001.

1. Поняття реабілітації, правові основи.

Серед проблем інвалідності на одне з перших місць в останні роки виходить проблема реабілітації інвалідів.

Спочатку необхідно розібратися з походженням і сутністю самого поняття “реабілітація”. Це слово походить від латинського “rehabilitatio”, що означає “відновлення”. В історичному плані цей термін тривалий час застосовувався в юридичному розумінні як зняття звинувачення і відновлення в правах. І тільки в 50-60 роках ХХ століття термін набуває нового, медико-соціального тлумачення. Оскільки цією проблемою стали займатися спеціалісти різного фаху, то виникли різні підходи до розуміння сутності реабілітації. Ось чому до нашого часу немає однозначного визначення цього поняття.

Медики розуміють реабілітацію хворого як систему заходів, спрямованих на відновлення або компенсацію порушених функцій організму, на нормалізацію стану здоров’я в цілому. Соціологи та психологи вважають, що метою реабілітації є відновлення у людини порушених здатностей до професійної, громадської, побутової діяльності і створення умов для оптимальної інтеграції у суспільство. З точки зору юристів, реабілітація - це комплекс заходів, що регулюють правовідношення між суб’єктами щодо організації відновлення (підтримування) медичного, трудового та соціального статусу громадян.

Таким чином, реабілітація хворих та інвалідів - комплексна, інтегральна проблема, що має ряд складових, які тісно пов’язані між собою і навіть переплітаються. Звідси прийнято виділяти ряд напрямків реабілітації, зокрема: медико-психологічний, соціально-професійний, соціально-психологічний тощо. З навчальною метою дещо спростимо цю проблему і для зручності вивчення виокремимо чотири види реабілітації інвалідів: психологічну, медичну, професійну та соціальну. Кожний з цих напрямків реабілітації буде розглянутий на наступних заняттях.

Узагальнюючи все досі сказане, дамо уніфіковане визначення поняття “реабілітація”:

Реабілітація інваліда - це складний процес, система медичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів, що спрямовані на надання особам з функціональними обмеженнями необхідної допомоги у відновленні та компенсації порушених функцій організму, можливе усунення обмежень їх життєдіяльності для досягнення соціальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції у суспільство.

Проблема реабілітації інвалідів є досить актуальною. Адже в нашій країні чисельність інвалідів майже досягає трьох мільйонів громадян, що є біля шести відсотків всього населення. Інвалідність - це не тільки трагедія окремо взятої людини, це низка проблем державного рівня. Розв’язання цих проблем є важливою складовою соціальної політики держави. З цією метою вищими законодавчими та виконавчими органами України прийнято ряд нормативних актів, зокрема це:

- Закон “Про основи соціальної захищеності інвалідів” від 21.03.91 з наступними змінами і доповненнями;

- Закон „Про державні соціальні стандарти і соціальні гарантії” від 05.10.2000;

- Закон „Про соціальні послуги” від 19.06.2003;

- Закон „Про реабілітацію інвалідів в Україні” від 06.10.2005.

Незважаючи на економічні та інші складні проблеми, які Україна переживає в наші дні, проблеми інвалідності, зокрема, реабілітації інвалідів, постійно перебувають в полі зору уряду держави і поступово розв’язуються.