4. Інвалідність у зв’язку з аварією на чаес

Чорнобильська аварія, а точніше катастрофа, стала для України великим лихом. Погіршення здоров’я постраждалого населення призводить до постійного зростання чисельності осіб, яким встановлюється інвалідність. Зараз таких інвалідів біля 96 тисяч, а кожного року їх чисельність збільшується на 10 тисяч осіб...

Основними нормативними актами, що регламентують визначення такої особливої категорії інвалідності є три документи:

• Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р. (з наступними змінами).

• Положення „про систему експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення... внаслідок аварії на ЧАЕС” затверджене МОЗ та МНС України 30 травня 1997р.

• „Інструкція про застосування Переліку хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення ... у населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС”, затверджена МОЗ України 17 травня 1997р.

Негативний вплив на організм людини іонізуючого випромінення може бути прямим у вигляді променевої хвороби, а також вторинним, який провокує розвиток та потяжчення цілої низки загальносоматичних захворювань. Основною їх причиною є ослаблення під дією радіації захисних сил організму, своєрідний „прорив” у найбільш слабких його ланках. Прикладами таких захворювань з Переліку можуть бути хвороби крові, злоякісні пухлини, виразкова хвороба шлунка, гіпертонічна хвороба тощо.

Усіх потерпілих, що мають характерні порушення здоров’я, прийнято розділяти на дві такі групи:

• учасники робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (скорочено „ліквідатори”);

• потерпілі від Чорнобильської катастрофи – це особи, що проживали чи досі проживають на забрудненій території.

Право встановлення цих фактів надано спеціально уповноваженим органам влади, вони ж визначають їх статус, видають відповідні посвідчення.

Для встановлення причинного зв’язку захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи в Україні створена особлива система органів не нижче обласного рівня. До їх числа належать:

• спеціалізовані лікарсько-консультаційні комісії (спецЛКК);

• регіональні та центральна міжвідомчі експертні комісії (МВЕК);

• спеціалізовані радіологічні медико-соціальні експертні комісії (спец МСЕК).

У спрощеному варіанті порядок дій цих органів такий: експертиза здійснюється тільки після всебічного медичного обстеження особи і встановлення детального клініко-функціонального діагнозу. Розгляд медичних справ, у названих вище експертних комісіях, проводиться за особистим зверненням громадян та направленням спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу (діагностичного центру, радіологічного диспансера тощо), при наявності посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Коротко розглянемо особливості функцій різних експертних комісій. Спеціалізовані ЛКК вирішують питання про зв’язок у таких осіб:

• що належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, за місцем проживання;

• ліквідаторів аварії із злоякісними захворюваннями крові, раком щитовидної залози та деякими іншими видами патології, коли етіологія не викликає сумнівів.

Регіональні МВЕК приймають таких осіб:

• ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що проживають у прикріплених для обслуговування комісією областях;

• громадян, що постраждали внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій та ядерних випробуваннях;

• потерпілих від катастрофи з тих областей, де відсутні спец ЛКК;

• у складних та конфліктних випадках після огляду на спец ЛКК.

Центральна МВЕК вирішує питання у таких осіб:

• потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що працюють на об’єкті „Укриття”;

• у складних і конфліктних випадках після огляду у регіональній МВЕК.

У випадку виникнення ознак інвалідності, її причинний зв’язок з наслідками Чорнобильської катастрофи, на підставі заключень вищевказаних комісій, здійснюється спеціалізованими радіологічними МСЕК, а при їх відсутності в регіонах – одним із складів вищих (обласних) МСЕК. При виявленні етіологічного зв’язку інвалідизуючого захворювання з Чорнобильською катастрофою, комісія може встановлювати такі два формулювання категорій інвалідності:

• захворювання, пов’язане з участю в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;

• захворювання, пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС.

ЛЕКЦІЯ № 11

Тема: Встановлення причинного зв’язку інвалідності зі службою у Збройних Силах

План

1. Вступні положення, правові основи теми.

2. Формулювання причин інвалідності у колишніх військовослужбовців.

3. Особливості порядку встановлення категорії інвалідності залежно від причин звільнення зі Збройних Сил .

4. Можливості встановлення причинного зав’язку при відсутності основних підтверджуючих документів.

Література

1. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ. Закон України від 09.04.1992р.

2. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Закон України від 22.10.1993р.

3. Про затвердження Інструкції про порядок встановлення причинного зв’язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті. Наказ МОЗ України від 20.11.1992р.

4. Рузанов А.Д. Правові основи медико-соціальної експертизи. – Чернігів, 1994р.