2. Формулювання причин інвалідності у колишніх військовослужбовців

Відповідно чинному законодавству усі можливі обставини виникнення інвалідності зведені до таких офіційних формулювань:

1) Поранення (захворювання), пов’язане із захистом Батьківщини. Основними передумовами встановлення такої категорії інвалідності є одержання інвалідизуючого поранення (захворювання) під час участі військовослужбовців із зброєю в руках у бойових діях на фронтах (в діючій армії) у період Великої Вітчизняної війни, а також інших війн (1939-1940рр.) в яких приймав участь Радянський Союз. У мирний час таке формулювання може бути встановлено колишнім воїном-прикордонником, які одержали захворювання (травму) при бойових діях по захисту кордонів Батьківщини, а також колишнім офіцерам спецслужб (ГРУ, КДБ, СБУ), які втратили здоров’я внаслідок дій по захисту державних інтересів України (СРСР).

2) Поранення (контузія, каліцтво), пов’язане з бойовими діями у період Великої Вітчизняної війни. Зрозуміло що і тут мова іде також про потерпілих під час війни. Але тільки про тих, які будучи у складі діючої армії виконували допоміжні функції (медики, кухарі, тощо). Також цивільних громадян, які одержали поранення при бойових діях, знаходячись у партизанському загоні, або при залученні до будівництва у прифронтовій зоні оборонних споруд.

3) Порання (захворювання) отримане при виконанні інтернаціонального обов’язку. Таке формулювання категорії інвалідності встановлюється тим колишнім військовослужбовцям, які постраждали під час бойових дій, а також виконання інших обов’язків військової служби у період перебування військових контрагентів СРСР (України) у Афганістані та інших країнах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

4) Поранення (захворювання) отримане при виконанні обов’язків військової служби. Тут мова йде про тих колишніх військовослужбовців, які втратили здоров’я внаслідок виконання службових обов’язків, що відповідають статутам Збройних Сил України (СРСР), інструкціям Міністерства оборони, наказам командирів. Ці обставини дуже різноманітні і поділяються на такі, що:

• безпосередньо відносяться до обов’язків військовослужбовців;

• другорядно пов’язані з військовою службою;

• прирівняні до обов’язків військової служби.

У першому випадку інвалідизуюча патологія пов’язана з виконанням військовослужбовцями таких обов’язків, як, наприклад, стройова та фізична підготовка, вправи зі зброєю, участь у військових вченнях. Обов’язками, що вважаються другорядно пов’язаними з військовою службою є, наприклад, участь у заходах по самообслуговуванню (прибирання казарми, приготування їжі), охороні громадського порядку разом з міліцією, допомозі селу у вбиранні врожаю тощо. Прирівняними до військової служби є дії по виконанню обов’язків громадянина; це, наприклад, участь у гасінні пожежі, рятуванні людей, затриманні злочинця. Не зважаючи на різні обставини отримання ушкодження здоров’я, всі ці військовослужбовці щодо категорії інвалідності є рівними перед законом.

5) Поранення (захворювання) отримане при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Зрозуміло, що для ліквідації надзвичайних ситуацій, катастроф часто залучаються Збройні Сили. Так було і при аварії на ЧАЄС. На жаль, не обійшлося без постраждалих військовослужбовців. І якщо причиною ушкодження здоров’я стала участь військовослужбовців у діях по ліквідації наслідків аварії, то у випадку встановлення інвалідності визначається вказана вище її категорія.

6) Захворювання, одержане в період проходження військової служби. Встановлення такої категорії інвалідності свідчить, що її причиною стало звичайне загальне захворювання, що розвилося у період військової служби, але не пов’язане з виконанням її обов’язків.

7) Поранення (контузія, каліцтво) внаслідок нещасного випадку не пов’язаного з виконанням службових обов’язків. Зрозуміло що у військового буває і такий час, коли він вільний від службових обов’язків і знаходиться за межами військової частини. Для солдата це час перебування у короткочасній або довготривалій відпустці, для офіцера – вільний час на вулиці, вдома, на дачі тощо. І якщо саме у такий час стався нещасний випадок, який ще іменують побутовою травмою, то у випадку інвалідності встановлюється вищеназване формулювання її категорії.

Таке ж формулювання може встановлюватися і в тих випадках, коли травма одержана в місці проходження військової служби, але будь-як не пов’язана з виконанням її обов’язків або є результатом встановленого правопорушення.

На завершення питання слід зробити два важливі узагальнення .Усі вказані вище формулювання категорій інвалідності доцільно розрізняти залежно від відповіді на питання: пов’язані чи не пов’язані обставини виникнення інвалідизуючої патології з виконанням обов’язків військової служби. Це має принципове значення при вирішенні питань пенсійного забезпечення, надання різноманітних пільг. Також необхідно знати, що в експертній практиці не допускають підміни формулювань причин інвалідності у колишніх військовослужбовців такими узагальненими поняттями, як „інвалід Вітчизняної війни” або „інвалід Збройних Сил”. Разом з тим, аналіз дозволяє знайти тотожність та здійснити відповідну „розноску”. Так, 1 - 2 формулювання причин відносять ветеранів до інвалідів війни, 3 – 5 – до прирівняних до інвалідів війни, 6 – 7 – до інвалідів Збройних Сил.