- •Хвороба та її компоненти
- •Функціональні обмеження, їх види та наслідки
- •Працездатність людини та її порушення
- •Інвалідність, її фактори та моделі
- •Основні права інвалідів та проблеми їх реалізації
- •Поняття “медицина”, “медична допомога”, структура органів
- •Коротка характеристика структури і функцій медичних закладів
- •Поняття тимчасової непрацездатності, класифікація її видів
- •Правові та організаційні питання експертизи тимчасової непрацездатності (етн)
- •Роль лікуючого лікаря у здійсненні експертизи
- •Функції заступника головного лікаря лікарні по експертизі
- •Лікарсько-консультативна комісія (лкк), її склад і функції
- •Листок непрацездатності: правові основи видачі та основні функції
- •Поняття про предмет медико-соціальної експертизи
- •Провідні наукові та організаційні принципи медико-соціально експертизи
- •Завдання і значення медико-соціальної експертизи
- •Лекція №5 Тема: Структура і функції органів медико-соціальної експертизи (мсе) План
- •Література
- •Система органів мсе в Україні, схема структури
- •Керівні органи Наукові органи
- •Завдання керівних і наукових органів мсе
- •Лекція №6 Тема: Особливості функцій експертних комісій різного виду План
- •Література
- •Функції первинних загальних мсек
- •Призначення і завдання спеціалізованих мсек
- •Особливості діяльності вищих мсек
- •Складові та зміст оргметодроботи.
- •Нормативи кількості мсек та штатів працівників.
- •Основні права та обов'язки працівників експертних комісій.
- •Сутність та завдання експертної роботи.
- •Коло осіб, що підлягають направленню на огляд у мсек, необхідні при цьому документи.
- •Місця проведення експертних засідань, приміщення для мсек та їх обладнання.
- •4. Загальне уявлення про класичну медико-соціальну експертизу.
- •5. Методика вивчення медико-біологічних факторів життєдіяльності людини.
- •Підстави встановлення і-іі-ііі груп інвалідності
- •Визначення ступеня стійкої непрацездатності у відсотках
- •Причини інвалідності, їх класифікація
- •Інвалідність від загального захворювання
- •Дитяча інвалідність
- •Інвалідність у зв’язку з аварією на чаес
- •1. Вступні положення, правові основи теми
- •2. Формулювання причин інвалідності у колишніх військовослужбовців
- •Особливості порядку встановлення категорії інвалідності залежно від причин звільнення зі Збройних Сил
- •4. Можливості встановлення причинного зв’язку при відсутності основних підтверджуючих документів
- •Роль і основні форми профілактичної роботи спеціалістів органів мсе
- •Спільні форми роботи разом з іншими відомствами
- •2. Наукові основи реабілітаційної справи
- •3. Основи організації роботи, державна та індивідуальна програми реабілітації
- •Поняття психологічної реабілітації, її завдання і значення
- •Психотерапія, її види та методи
- •Психологічна саморегуляція та самовдосконалення
- •2. Основні напрямки медичної реабілітації інвалідів
- •3. Допоміжні методи оздоровлення, їх характеристика
Сутність та завдання експертної роботи.
Експертна робота для переважної більшості МСЕК є головною і найбільш відповідальною складовою діяльністю комісій.
Як вже згадувалося на попередніх лекціях, експертна робота пов'язана з проведенням засідань комісії як колегіального органу, прийомом хворих на огляд, їх всебічним обстеженням, вивченням медичних та соціальних факторів життєдіяльності людини, встановленням клінічного і трудового прогнозу, нарешті, оцінкою стану працездатності. У випадку виявлення у хворого суттєвого обмеження життєдіяльності і порушення працездатності лікарі-експерти приймають про це відповідне рішення і, виходячи із завдань медико-соціальної експертизи, деталізують його щодо характеру, ступеню, категорії, часу настання непрацездатності.
Згідно п. 8 Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, в ході експертного засідання МСЕК встановлює:
а) ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан працездатності, групу інвалідності, причину і час її настання внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва чи професійного захворювання;
б) ступінь втрати працездатності у відсотках;
в) причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебування на фронті або з виконанням інших обов'язків військової служби;
г) причинний зв'язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві або уродженим дефектом;
д) ступінь втрати здоров'я, групу, причину, зв'язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильскої катастрофи;
е) ступінь стійкої втрати працездатності у хворих для направлення їх у будинки-інтернати для престарілих та інвалідів;
є) медичні показання на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням і протипоказання до їх керування.
Крім цього, спеціалісти МСЕК розробляють для кожного інваліда індивідуальну програму реабілітації з комплексом заходів, що спрямовані на відновлення здоров'я та життєдіяльності. Також комісія визначає не протипоказані інваліду види та умови трудової діяльності, які б сприяли відновленню порушених функцій організму та інтеграції в суспільно корисну діяльність.
Різноманітність експертних завдань, державне значення діяльності комісій призводить до певної складності в роботі, великої відповідальності спеціалістів МСЕК. Розглянемо деякі, найбільш важливі питання організації експертної роботи медико-соціальних експертних комісій.
Коло осіб, що підлягають направленню на огляд у мсек, необхідні при цьому документи.
Завдання, що вирішуються МСЕК, визначають коло осіб експертним оглядом яких мають займатися комісії. На огляд у МСЕК приймаються такі основні категорії громадян:
- робітники, службовці, колгоспники, інші працюючі громадяни, на яких по закону розповсюджується державне соціальне страхування;
- громадяни, що навчаються на професійних курсах по підготовці кадрів, в різноманітних навчальних закладах, ВУЗах, також аспіранти, докторанти тощо;
- громадяни, що припинили трудову діяльність, колишні військовослужбовці, такі, що втратили годувальника, при наявності права на пенсію або допомогу;
- тимчасово непрацездатні, які перебувають на лікарняному листку, як правило, чотири місяці підряд або п'ять місяців з перервами;
- інваліди для чергового або позапланового переогляду;
- громадяни, що направляються органами соцзахисту в будинки-інтернати для інвалідів.
Узагальнено можна сказати, що направленню на МСЕК підлягають такі дорослі громадяни (18 років і старші), які мають ознаки суттєвого обмеження життєдіяльності, стійкого порушення працездатності, у яких у випадку встановлення інвалідності виникає право на соціальний захист. З цього приводу п. 1 Положення про медико-соціальну експертизу констатує:
„Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо.”
Згідно встановленого порядку, відбір і направлення хворих на МСЕК здійснюють лікувально-профілактичні заклади (поліклініки, лікарні) по місцю їх проживання або прикріплення для медичного обслуговування. Підготовку хворих до направлення здійснюють лікуючі лікарі відповідного фаху. Організується всебічне клінічне обстеження хворих, а саме, проходження огляду обов'язково у терапевта, хірурга, невропатолога, можливо у інших спеціалістів з врахуванням специфіки патології, також необхідне діагностично-лабораторне дослідження (аналізи, рентген тощо). Якщо таке обстеження підтверджує затяжне, стійке порушення функцій організму, неефективність лікування та інших заходів по відновленню здоров'я, хворі представляються на лікарсько-консультативну комісію даного лікувально-профілактичного закладу. Саме ЛКК, вивчивши всі медичні документи і оглянувши хворого, вирішує питання про доцільність направлення хворого на медико-соціальну експертну комісію. Якщо ЛКК приходить до висновку про необхідність направлення, здійснюється оформлення відповідних документів.
Основним і обов'язковим документом, який заповнюється завжди є „Направлення на МСЕК” за формою № 088/о, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України. В цьому документі подаються анкетні дані хворого, відомості про трудову діяльність, описуються результати всебічного обстеження, вказуються розгорнутий, детальний діагноз захворювання, нарешті, мета направлення на МСЕК (продовження видачі лікарняного листка, встановлення інвалідності, черговий переогляд тощо). Направлення підписується членами та головою ЛКК (лікуючий лікар, завідуючий відповідним відділенням лікарні, заступник головного лікаря по експертизі працездатності або безпосередньо головний лікар лікувально-профілактичного закладу) і скріплюється гербовою печаткою закладу. Направлення не видається хворому на руки, а пересилається у відповідну МСЕК кур'єром або поштою.
Окрім основного документа - „Направлення на МСЕК”, як правило, виникає необхідність у представленні додаткових документів, що визначається в кожному випадку з врахуванням конкретних обставин. Так, при первинному огляді працюючі громадяни представляють трудову книжку або виписку з неї, а непрацюючі – направлення відповідного місцевого відділення Пенсійного фонду (управління соцзахисту населення). Колишні військовослужбовці представляють на комісію військово-облікові та військово-медичні документи. Громадяни, які мають ушкодження здоров'я в зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, мають представляти відповідний документ про розслідування обставин одержання виробничої травми або профзахворювання (акти, довідки тощо). При безпосередній явці на комісію, хворі мають пред'явити паспорт. Тимчасово непрацездатні пред'являють комісії лікарняні листки.
Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівництво лікувально-профілактичних закладів.
