3. Особливості діяльності вищих мсек

Такі медико-соціальні експертні комісії діють в тих же адміністративних утвореннях, що і центри (бюро) МСЕ, а саме, в кожному обласному центрі, в містах республіканського підпорядкування (Київ та Севастополь), нарешті, в Автономній Республіці Крим. І називаються ці комісії відповідно обласними, центральними міськими, Кримською МСЕК. Положенням про МСЕ передбачено існування Всеукраїнської республіканської МСЕК, але в дійсності вона не створена. Оскільки найбільш поширеним різновидом вищих МСЕК є обласні, то часто-густо їх вивчають на прикладі саме таких комісій.

Узагальнюючи сказане вище, можна підрахувати кількість існуючих в Україні вищих МСЕК: їх всього 27. Однак в деяких джерелах можна прочитати, що таких комісій біля 60. Це пояснюється тим, що, на відміну від всіх інших МСЕК, вищі експертні комісії, як правило, мають по декілька складів. А саме, від одного до восьми, що зумовлено кількістю підвідомчих первинних МСЕК. Разом з тим, в переважній більшості областей України вищі МСЕК мають по 2-3 склади.

В повному постійному складі таких комісій працює сім членів. Серед чотирьох лікарів-експертів – три за фахом такі ж самі, як і в складі первинних загальних МСЕК (терапевт, хірург, невропатолог) але, зрозуміло, високої кваліфікації. Четвертий експерт – це спеціаліст певного вузького фаху, виходячи з місцевих потреб (наприклад: психіатр, онколог тощо). Згадаємо, що вищі МСЕК звичайно мають декілька складів. То ж кожний склад комплектується спеціалістом вузького фаху різного профілю, залежно від контингенту хворих, що призначені на експертний огляд та особливостей завдань, які комісія має вирішувати. П'ятий член МСЕК, як і у всіх інших експертних комісіях, це лікар-реабілітолог. Психолога у складі вищих МСЕК звичайно не буває. Натомість, чого немає в комісіях іншого виду, є юрист та економіст. Але такими спеціалістами комплектується не кожний склад конкретної вищої МСЕК, а тільки по одній штатній одиниці на всі її склади. Оскільки вони запрошуються на засідання певного складу комісії тільки тоді, коли виникають складні правові або економічні питання, то звичайно вищі МСЕК, як і всі інші, працюють на експертних засіданнях при п'яти членах комісії.

Основною для вищих МСЕК є організаційно-методична робота. Звідси ці комісії вважаються оргметодцентрами по медико-соціальній експертизі в певних регіонах (як правило, областях України). Не зважаючи на те, що ці комісії належать до сітки практичних органів МСЕ, вони виконують значні організаційні, управлінські повноваження.

Доказом цього є центральне положення вищих МСЕК в системі органів медико-соціальної експертизи. Через це вони виконують функції своєрідного комутатора, який приймає вказівки керівних та рекомендації наукових органів МСЕ і забезпечує їх реалізацію на рівні підвідомчих первинних МСЕК регіону. Також голова одного із складів вищої МСЕК звичайно виконує повноваження головного лікаря-експерта і керує, наприклад, обласним центром (бюро) медико-соціальної експертизи. Зрозуміло, що для виконання своїх управлінських функцій він залучає і спеціалістів вищої МСЕК.

Таким чином, головним призначенням вищих МСЕК є забезпечення кваліфікованого організаційно-методичного керівництва та контролю за діяльністю підвідомчих експертних комісій регіону. Для цього вони здійснюють, зокрема, такі заходи:

а) організовують підвищення ділової кваліфікації фахівців медико-соціальних експертних комісій (інструктивні наради, методичні семінари, експертні розбори тощо);

б) впроваджують в практику роботи підвідомчих МСЕК нові наукові розробки й методики, передовий досвід діяльності МСЕК;

в) надають методичну, консультативну допомогу з проблемних питань медико-соціальної експертизи;

г) аналізують показники діяльності підвідомчих МСЕК, а також рівень та динаміку інвалідності серед населення регіону;

д) розробляють комплексні плани заходів по попередженню та зниженню рівня інвалідності в регіоні, організовують міжвідомчу профілактичну та реабілітаційну роботу.

Експертна робота вищих МСЕК не нормована і здійснюється, виходячи з потреб. Зрозуміло, що такі комісії забезпечують експертну допомогу тільки окремим категоріям громадян, при цьому виконують дещо особливі, не притаманні іншим МСЕК, функції.

Основним контингентом хворих та інвалідів, що проходять огляд у вищих МСЕК, є такі, що потребують проведення повторної експертизи. Це означає, що громадянин перед цим пройшов огляд в первинній МСЕК, а потім, чи за своїм бажанням, чи проти його, направляється на вищу експертну комісію. Повторний огляд здійснюється у таких випадках:

1. у порядку оскарження: коли громадянин висловлює незадоволення рішенням первинної МСЕК;

2. у порядку консультації: коли у спеціалістів підвідомчої комісії виникає утруднення при розв'язанні складних експертних питань;

3. у порядку арбітража: коли між членами первинної МСЕК виникає розходження думок щодо експертного рішення;

4. у порядку контролю за обгрунтованістю рішень підвідомчих експертних комісій .

Також вищим МСЕК надано право вирішення окремих складних експертних питань, які не можуть розглядати будь-які інші комісії. Це такі питання:

• визначення прав інвалідів на забезпечення спеціальним автомобілем;

• первинне встановлення зв'язку інвалідності у колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті та з виконанням так званих інтернаціональних обов'язків;

• первинне встановлення зв'язку інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, при відсутності в даному регіоні спеціалізованої радіологічної МСЕК.

Слід твердо пам'ятати, що обласні та інші подібного рівня МСЕК є вищою і останньою ланкою в системі практичних органів медико-соціальної експертизи. Це означає те, що немає будь-яких інстанцій, які б за ієрархією знаходилися над цими комісіями і були наділенні правом встановлювати інвалідність та вирішувати інші, пов'язані з цим експертні питання.

ЛЕКЦІЯ №7

Тема : „Організаційно-методична робота медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

План

1. Складові та зміст оргметодроботи.

2. Нормативи кількості МСЕК та штатів працівників.

3. Основні права та обов'язки працівників експертних комісій.

Література.

1. Положення про медико- соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 р. з наступними зміненнями і доповненнями.

2. Стандарт організації, структури та функціонування міських. районних, міжрайонних МСЕК загального профілю. Методичні вказівки Управління медико- соціальної експертизи МОЗ України від 25.12 2000 р.

3. Посадові інструкції голови МСЕК, лікаря-експерта та лікаря -реабілітолога комісії, затверджені управлінням медико- соціальної експертизи МОЗ України 29.08.1997 р.