- •Хвороба та її компоненти
- •Функціональні обмеження, їх види та наслідки
- •Працездатність людини та її порушення
- •Інвалідність, її фактори та моделі
- •Основні права інвалідів та проблеми їх реалізації
- •Поняття “медицина”, “медична допомога”, структура органів
- •Коротка характеристика структури і функцій медичних закладів
- •Поняття тимчасової непрацездатності, класифікація її видів
- •Правові та організаційні питання експертизи тимчасової непрацездатності (етн)
- •Роль лікуючого лікаря у здійсненні експертизи
- •Функції заступника головного лікаря лікарні по експертизі
- •Лікарсько-консультативна комісія (лкк), її склад і функції
- •Листок непрацездатності: правові основи видачі та основні функції
- •Поняття про предмет медико-соціальної експертизи
- •Провідні наукові та організаційні принципи медико-соціально експертизи
- •Завдання і значення медико-соціальної експертизи
- •Лекція №5 Тема: Структура і функції органів медико-соціальної експертизи (мсе) План
- •Література
- •Система органів мсе в Україні, схема структури
- •Керівні органи Наукові органи
- •Завдання керівних і наукових органів мсе
- •Лекція №6 Тема: Особливості функцій експертних комісій різного виду План
- •Література
- •Функції первинних загальних мсек
- •Призначення і завдання спеціалізованих мсек
- •Особливості діяльності вищих мсек
- •Складові та зміст оргметодроботи.
- •Нормативи кількості мсек та штатів працівників.
- •Основні права та обов'язки працівників експертних комісій.
- •Сутність та завдання експертної роботи.
- •Коло осіб, що підлягають направленню на огляд у мсек, необхідні при цьому документи.
- •Місця проведення експертних засідань, приміщення для мсек та їх обладнання.
- •4. Загальне уявлення про класичну медико-соціальну експертизу.
- •5. Методика вивчення медико-біологічних факторів життєдіяльності людини.
- •Підстави встановлення і-іі-ііі груп інвалідності
- •Визначення ступеня стійкої непрацездатності у відсотках
- •Причини інвалідності, їх класифікація
- •Інвалідність від загального захворювання
- •Дитяча інвалідність
- •Інвалідність у зв’язку з аварією на чаес
- •1. Вступні положення, правові основи теми
- •2. Формулювання причин інвалідності у колишніх військовослужбовців
- •Особливості порядку встановлення категорії інвалідності залежно від причин звільнення зі Збройних Сил
- •4. Можливості встановлення причинного зв’язку при відсутності основних підтверджуючих документів
- •Роль і основні форми профілактичної роботи спеціалістів органів мсе
- •Спільні форми роботи разом з іншими відомствами
- •2. Наукові основи реабілітаційної справи
- •3. Основи організації роботи, державна та індивідуальна програми реабілітації
- •Поняття психологічної реабілітації, її завдання і значення
- •Психотерапія, її види та методи
- •Психологічна саморегуляція та самовдосконалення
- •2. Основні напрямки медичної реабілітації інвалідів
- •3. Допоміжні методи оздоровлення, їх характеристика
Завдання і значення медико-соціальної експертизи
На органи МСЕ покладені відповідальні, державного значення завдання. Це завдання різного плану, зокрема, організаційні, профілактичні, реабілітаційні, експертні тощо. Детальніше розглянемо експертні завдання. Їх зміст буде більш зрозумілим, якщо згадати сутність предмета МСЕ та класифікацію порушень працездатності. До числа основних експертних завдань належать такі.
Встановлення характеру непрацездатності.
В тих випадках, коли у хворих виникає затяжна тимчасова втрата непрацездатності і вони перебувають на листку непрацездатності 4 місяці підряд або до 5-и з перервами на протязі року, лікувальні заклади направляють їх на огляд у медико-соціальну експертну комісію для оцінки характеру непрацездатності.
Якщо експерти встановлюють позитивний прогноз і чітку тенденцію до виздоровлення хворого, то вважають непрацездатність все ще тимчасовою і дозволяють лікуючим лікарям продовження видачі бюлетеня на певний термін часу.
У тих випадках, коли прогноз виявляється негативним і працездатність набула довготривалого (постійного характеру), спеціалісти МСЕК встановлюють факт інвалідності. Таким чином, сутність завдання полягає у виявленні у хворого ознак інвалідності.
Оцінка ступеню непрацездатності.
Зрозуміло, що констатацією факта інвалідності експертиза не завершується. Виникає потреба у вирішенні низки інших експертних питань, зокрема, встановленні ступеню втрати працездатності.
Як відомо, по ступеню непрацездатність поділяють на часткову і повну. Часткова втрата працездатності полягає у суттєвому обмеженні трудових можливостей людини, коли в неї виникають протипоказання до продовження роботи по своїй професії, спеціальності, разом з тим, завдяки залишковій працездатності, вона без шкоди для здоров’я може виконувати іншу, більш легку і просту роботу. Що ж до повної непрацездатності, то вона призводить до того, що будь-яка трудова діяльність виявляється людині недоступною або протипоказаною. Виявлення у хворого довготривалої часткової непрацездатності, як правило, зумовлює встановлення ІІІ групи інвалідності. У випадку довготривалої повної непрацездатності звичайно встановлюється ІІ або І група інвалідності. Таким чином, сутність завдання зводиться до встановлення хворому тієї чи іншої групи інвалідності.
Встановлення категорії непрацездатності.
Залежно від природи патології, конкретних медичних, соціальних та інших причин, які зумовили непрацездатність, спеціалісти органів МСЕ встановлюють категорію інвалідності.
Зрозуміло, що існує безліч різних причин порушення працездатності та життєдіяльності людини. Разом з тим, чинне законодавство передбачає їх узагальнення, систематизацію і зведення до десяти основних формулювань категорій інвалідності. Це:
загальне захворювання;
професійне захворювання;
трудове каліцтво;
інвалідність з дитинства;
захворювання пов’язане з роботами під час ліквідації аварії на ЧАЕС;
захворювання пов’язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС;
поранення (захворювання) пов’язане із захистом Батьківщини;
поранення (захворювання) отримані при виконанні обов’язків військової служби;
поранення (захворювання) отримане у період проходження військової служби;
поранення (захворювання) отримане при виконанні інтернаціонального обов’язку.
Встановлення категорії інвалідності має велике правове значення, її формулювання суттєво впливає на особливості соціального захисту громадян.
Експертний контроль за динамікою стану здоров’я інвалідів.
Хоча інвалідність пов’язана зі стійкими порушеннями працездатності та життєдіяльності людини, разом з тим, цей стан не є застиглим, незмінним. Під впливом часу, лікування та інших заходів реабілітації показники стану здоров’я і здатностей людини, як правило, поліпшуються. Однак, при тяжких, прогресуючих захворюваннях можлива і протилежна тенденція.
Все це зумовлює необхідність періодичного повторного експертного огляду інвалідів і можливої корекції рішень МСЕК. Звичайно плановий переогляд при нестійких, оборотних порушеннях функцій організма і життєдіяльності та з метою контроля виконання заходів реабілітації проводиться через 1-3 роки.
Разом з тим, існують випадки, коли інвалідність встановлюється без зазначення терміну переогляду. Безстроково інвалідність встановлюється при стійких, необоротних тілесних вадах, тяжких прогресуючих захворюваннях, неефективності реабілітаційних заходів, а також особам пенсійного віку, тобто чоловікам старше 60 і жінкам старше 55 років.
Повторний огляд інвалідів раніше призначених термінів, а також при безстроковій інвалідності може здійснюватися при значних змінах у стані здоров’я і працездатності громадян або при виявленні зловживань чи помилок, допущених у встановленні інвалідності.
Що стосується організаційних завдань, то основні з них закладені у документі, що називається „Концептуальні основи розвитку медико-соціальної експертної служби України”. До основних напрямків реформування і удосконалення медико-соціальної експертизи слід віднести наступні:
удосконалення правового забезпечення медико-соціальної експертизи;
подальша розробка теоретичних проблем інвалідності та реабілітації інвалідів;
посилення профілактичної спрямованості в діяльності органів МСЕ, корінне покращення роботи по попередженню та зниженню інвалідності серед населення;
розробка і запровадження у практику ефективних програм та методик реабілітації інвалідів, їх оптимальної інтеграції у суспільстві;
створення банку даних з проблем інвалідності, запровадження інформаційно-технологічного забезпечення експертної служби.
Висновки про велике значення медико-соціальної експертизи випливають із змісту попереднього матеріалу теми. Дещо узагальнимо і доповнимо цю інформацію. Як вже згадувалося, рішення органів МСЕ про інвалідність є першим кроком на шляху до практичного вирішення проблем громадян щодо їх соціального захисту. Висновки про групу, категорію інвалідності тощо предметно визначають права громадян на різні види соціальної допомоги та обслуговування. Розроблювана МСЕК індивідуальна програма реабілітації інваліда є своєрідним пусковим механізмом організації всього реабілітаційного процесу, в якому приймають активну участь спеціалісти ряду відомств і служб, особливо охорони здоров’я і соціального захисту населення. Щорічно експертизу в органах МСЕ проходить сотні тисяч громадян і спеціалісти-експерти допомагають їм у кваліфікованому вирішенні життєво важливих проблем.
Знання з правових основ медико-соціальної експертизи є передумовою високої кваліфікації юристів, соціальних працівників, інших спеціалістів, які займаються проблемами соціального захисту громадян.