3.3. Перспективи розвитку природничих досліджень

Із проголошенням Україною політичної незалежності перед ландшафтознавцями Поділля стоять нові завдання, спрямовані насамперед на обгрунтування шляхів і методів оптимального "ландшафтокористування”, екології та охорони природи. Це дасть імогу природничій географії перейти в новий конструктивний пер­іод наукових пошуків.

Прогнозувати розвиток досліджень такої всеохоплюючої науки ик природнича географія — завжди важко. Немає також реаль­ного політичного та економічного прогнозу розвитку України, в т.ч. і Поділля, з особливостями якого в найближчому майбутньо­му (початок XXI ст.) буде пов'язаний черговий розквіт чи занепад природничої географії. Право на відповідний прогноз дають загальні ілкономірності розвитку природничої географії як будь-якої іншої науки та природничих досліджень Поділля.

1. У найближчі часи чільне місце в природничих дослідженнях займе вивчення історичної спадщини науки. На терені суспільної географії такий процес уже розпочався, вивчення спадщини природ­ничої географії обмежене поки що окремими розвідками.

2. Розвиток методологічних та теоретичних основ природничої географії, який уже в даний час активно розпочався в провідних вузах України, стане базою для проведення подальших польових досліджень Поділля. Для цього необхідно створити мережу геогра­фічних стаціонарів і напівстаціонарів. Головні з них: Товтровий

• на базі заповідника “Медобори”, Середньодністровський

• на базі Кам'янець-Подільського педагогічного університету, Середньопобузький — на базі природничо-географічного факульте­ту Вінницького педагогічного університету, напівстаціонари — в Кременецьких горах, Сатанові та ін. Крім наукових досліджень, це дасть змогу контролювати ландшафтну, а одночасно й екологічну ситуацію на Поділлі.

3. Основні наукові дослідження будуть направлені на вивчен­ня антропогенних ландшафтних комплексів. У них актуалізуються теоретичні досягнення і буде реалізовано прикладне значення при­родничої географії в загальному та ландшафтознавства зокрема.

4. Важливе, чи не першочергове, місце в розвитку природничої географії Поділля і України займе підготовка якісних підручників та посібників. За ступінню актуальності ця проблема стоїть на рівні вирішення практичних завдань природничої географії.

5. Не втратить свого значення описова географія. Ширше бу­дуть представлені популярні та науково-популярні видання, вкрай необхідні сьогодні для широкого загалу і, особливо, підростаючого молодого покоління географів і краєзнавців. Це будуть географічні, історико-географічні та краєзнавчі серії книг або окремі видання, непогані зразки яких ми сьогодні уже маємо.

Література

1. Археологія Української PCP: В 3 т. — К: Наук, думка, 1972-1973.

2. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. —Кам’янець-Подільський, 1993. — 470 с.

3. Вінниця: історичний нарис. — Вінниця, 1964. — 353 с.

4. Геренчук К.І., Койнов М.М., Цись П.М. Природничо-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів. — Львів: Вид-во ЛГУ, 1964. - 220 с.

5. Геренчук К. і. Сучасний стан і завдання методичних пошуків у ландшаф­тознавстві //Фіз. географія та геоморфологія. — 1972. — Вип. 7. — С. 3-7.

6. Геренчук К.И. О путях развития советского ландшафтоведения //Изв. Всесоюз. геогр. об-ва. — 1983. — Т. 115., Ns1. — С. 60-64.

7. Городецький С. Сільське господарство Поділля перед світовою війною. —Вінниця, 1929. — С. 8-57.

п Динисик Г.і. Етапи розвитку комплексних природничих досліджень те- (інюрії Правобережної України //історія української географії і картографії. Іпрнопіль: 1995, — С. 75—76.

и Докучаев В.В. Учение о зонах природы. — М.: Географгиз, 1948. —64 с. ні Жупанський Я. І. Стародавня картографічна інформація про Україну //Укр. іиіч/чіф. журн. — 1993. — №1. — С. 46—50.

її Жупанський Я.І. Головні етапи розвитку географії в Україні //Тези до- іитідои VII зїзду Українського географ, тов-ва. — К.: 1995. — С. 10-11.

І.’ Історія української географії і картографії. — Тернопіль: 1995. —275 с.

і.і Крисаченко В. Образ України в давньогрецькій культурі //Ойкумена, н>43. - №3. - С. 63-76.

і-l Кукурудза С.І. Регіонально-Історичні аспекти ландшафтознавчих студій я Україні //Проблеми географії України. — Львів: 1994. — С. 23-24.

і Ласкарев В.Д. Общая геологическая карта Европейской России. Лист и Петроград, 1914. — 710 с.

н> Личков Б.Л. Естественные районы Украины: Классификация районов на ni ноне их генезиса. — К.: Изд-во Киев, губерн. стат. бюро, 1922. — 61 с.

I/' Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических чнрытий. Т. 3. — М.: Просвещение, 1984. — 319 с.

пі Маринич А.М., Шевченко Л.Н., Шищенко П.Г. Достижения ландшафтно- I ні ч і шфических исследований на Украине //Развитие географической науки я Украинской ССР. — К.: Наук, думка, 1990. — С. 43-49.

14 Мильков Ф.Н. Лесостепь Русской равнины. — М.: Изд-во АН СССР, 1940 -296 с.

.'<1 Мильков Ф.Н. Основные проблемы физической географии. — Воронеж: И ід но Воронеж, ун-та, 1959. — С. 156-167.

.4 Набоких А.И. Материалы по исследованию почв и грунтов Подольской і уПчрнии. Т.1. — Одесса, 1916. — 184с.

72. Пащенко В.М. Теоретические проблемыландшафтоведения. — К.: Наук, il умка, 1993. - С. 152-164.

73. Полное собрание русских летописей: В 37 т. — Москва, 1841-1982.

34 Попов В.П., Симиренко В.Л. Природно-історичні райони України. — Мліїв,

1439 - 46 с.

35. Природа Тернопільської області /Ред. К.І. Геренчук. — Львів: Вища школа, 1979. — 168 с.

36. Природа Хмельницької області /Ред. К.І. Геренчук. — Львів: Вища шко­ті, 1980. — 152 с.

27. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое рай­онирование. — К: Наук, думка, 1985. — 224 с.

28. Проблеми географії України. — Львів, 1994. — 239 с.

29. Развитие географической науки в Украинской ССР. — К.: Наук, думка, 1990. - 120 с.

30. Ратцель Ф. Земля і життя. T. 1. — СПб, 1903. — С. 3.

31. Рыбаков Б.А. Геродотова Скифия. — М.: Наука, 1979, — 234 с.

32. Танфильев Г. И. Физико-географические области Европейской России //Тр. Вольн. екон. о-ва. — 1897. — Т. 1. — С. 1-30.

33. Танфильев Г. И. География России, Украины и территорий, прилегаю­щих к ним с запада в пределах России 1914 года: В 4 т. — Киев-Одесса, 1916-1924.

34. Тутковський П.А. Природна районізація України. — К: Нарком земсправ, 1922. - 80 с.

35. Физико-географическое районирование Украинской ССР /Ред. В. П. Попов, А.М. Маринич, А.И. Ланько. — К.: Изд-во Киев, ун-та, 1968. — 683 с.

27. Фізико-географічне районування Подільських областей / Воропай Л.І., Кожуріна М.С., Рибін М.М. та ін. — Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1966. — 142 с.

28. Чижов М.А. Природа Тернопольской области: В 2 ч. — Тернополь, 1956-1957.

29. Чижов М.О. Український лісостеп: Фізико-географічний нарис. — К.: Рад. школа, 1961. — 304 с.

30. Шаблій О. і. Академік Степан Рудницький. — Львів-Мюнхен, 1993. — 221 с.

31. Шаблій О.І. Історичні виміри української географії//історія української географії і картографії. — Тернопіль: 1995. — С. 75-76.

32. Шевченко В.О. Нацюнальна реліквія /Укр. географ, журн. — 1994. — № 1. - С. 57-59.

33. Шкляревский И. С. С ястребом на плече //Литературная газета. — 1985. — № 44.