2. Класифікація антропогенних ландшафтів

Класифікацій антропогенних ландшафтів існує багато. їх ог­ляд і критичний аналіз зроблено в публікаціях С. Калесника [21], Ф. Мількова [24,25], А. Ісаченка [20], В. Жекуліна [16], В. Пащенка [29]. Визнання і широке застосування в практиці

Ландшафтна сфера землі

ВІДДІЛИ (ВАРІАНТИ) СФЕРИ
йОДНО'ПОВер ХОВИЙ		земно- водний		наземний		льодовий		донний

ПОРЯДКИ
водно-повер­ ховий		земно-водний

КЛАСИ

і її: ...і :~і їх .:х_л

ЗОНАЛЬНО-ПОЯСНІ ТИПИ

лісовий помірних широт

_ І н 3 з с

£ іі І і 0

напівпустельний помірних широт

пустельний помір­них широт

і !• і3 с

лісостеповий по­мірних широт

м X і. іі X X 3 а > 1 >

напівпустельний 1 помірних широт !

Iі З х і 3 є ї і

ТИПИ МІСЦЕВОСТЕЙ
1		2		3		4		5		1		2		3		4		5

| ТИПИ І ВИДИ УРОЧИЩ І

І II І II

Мал. 18. Таксономічна система типологічних одиниць натуральних і антропоген­них ландшафтів (Ф. Мільков, 1986)

наукових пошуків отримали лише дві з них — класифікації ан* тропогенних ландшафтів за їх змістом ї за генезисом [24]. Усі інші мають допоміжне значення. Розглянемо антропогенні лан*' дшафти Поділля через призму цих двох класифікацій: корот* ко — за генезисом, детальніше — за змістом ландшафтних комч плексів.

За генезисом. Враховуючи способи виникнення антропоген* них ландшафтів, в межах Поділля можна виділити шість їх гене* тичних груп.

комплекси, зародження яких пов'язі*

не з вирубкою лісів. Якщо взяти до уваги, що в минулому біля 70 відсотків території Поділля було зайнято лісовими масивами, то вирубці і розкорчовуванню лісу завдячують своїм походжен* ням більша частина сучасних сільськогосподарських, селитебних, дорожніх та інших антропогенних ландшафтів.

— Орні ландшафти — антропогенні комплекси, що сформу­валися в результаті розорювання незайманих ділянок степів І лук, які в минулому були розповсюджені в південно-західних (во­додільні простори між лівими притоками Дністра) і східних, перед* степових районах Поділля. До них відносяться частина сучасних польових ландшафтів і покинуті земельні наділи, контури яких сьогодні добре помітні на схилах долин річок в Придністров'ї, в Товтрах і Кременецьких горах.

— антропогенні комплекси, що сфор-

мувалися на місці спалених лісів і степів. Переважно це польові ландшафти, рідше — пасовищні. Археологічні та історичні мате­ріали свідчать, що пірогенний фактор відігравав важливу роль у формуванні антропогенних ландшафтів Поділля лише в старо­давні часи; значно пізніше — у ході військових дій (татаро-мон- гольське нашестя, набіги кримських татар, перша і друга світові війни тощо). Сьогодні можна спостерігати так звані “весняні пали” на крутих схилах і “стінках” в Придністров'ї, товтрових горбах та в балках.

комплекси, що ви-

никають в місцях надмірного випасу свійських тварин. Це луч­но-пасовищні ландшафти схилів долин лівих приток Дністра, Товтр, Кременецьких гір, Подільського горбогір'я, що знаходять­ся на стадії спустошених вигонів; кущові “стінки” Придністро­в'я; рідколісся на місці дубових і дубово-букових лісів Товтр і Кременецьких гір.

своєрідні комплекси,

икі формуються в місцях надмірного рекреаційного навантаження. Дп таких відносяться Сабарівський ліс і Дубовий гай в околицях м Вінниці, лісові масиви поблизу м,-Хмільника Вінницької області і курортного комплексу біля м.Сатанова Хмельницької області та ін їх активне рекреаційне освоєння привело до майже повного шищення підліску, а на окремих ділянках і трав'яного покриву. Н Дубовому гаю, в місцях розташування таборів відпочинку, ви- і пхли чотири заболочених озера, що привело до висихання дуба і сосни. Помітно активізувались ерозійні і обвальні процеси на берегах р.Південний Буг в місцях масового купання.

— особлива генетична група антро-

ногенних ландшафтів в яких, за допомогою техніки, докорінно пе­ребудовуються всі компоненти ландшафту, включаючи і літоген- ну основу. Якщо попередні генетичні групи сприяли формуван­ню переважно сільськогосподарських ландшафтів, то комплекси техногенного походження зустрічаються в кожному класі ант­ропогенних ландшафтів (мал.19). До них однаково можна відне­сти кар'єри з відвалами, ставки і водосховища, оборонні вали і кургани. У залежності від особливостей господарської діяльності людей (за змістом) антропогенні ландшафти Поділля можна роз­ділити на вісім класів: сільськогосподарські, лісові і водні ан­тропогенні, селитебні, промислові, дорожні, рекреаційні і белі- геративні. Є спроби виділити також радіаційні ландшафти, фор­мування і функціонування яких пов'язане з аварією на Чорно­бильській атомній електростанції. Сьогодні названі класи ант­ропогенних ландшафтів привернули до себе увагу вчених. Час­тина з них детально досліджена (промислові, рекреаційні), інші стали об'єктами постійної уваги. Враховуючи зростаюче значен­ня антропогенних ландшафтів у структурі сучасних ландшафтів Поділля і вирішенні екологічних проблем, вони будуть детально розглянуті у наступному розділі.