Література

1. Борщевський Н.Е., Купраш Р.П., ШвидкийЮ.Н. Геоморфология ирельефо- чііразующие отложения района г. Киева. — К.: Наук, думка, 1989. — 196 с.

2. Белоус В. И. Исследование родового состава естественных дубрав Подо- пии //Лесоводство и агролесомелиорация. — 1979. — Вып. 55. — С. 3-19.

3. ВоропайЛ.И.,ДенисикГ.И. Изменение структурыгеокомгтексов под воздей­ствием горнодобывающей промышленности (на примере Гчиваньского карьера) //Физич. география и геоморфология. — 1977. — Вып. 18. — С. 38-47.

4. Географічна енциклопедія України: В 3 т. — T. 3. — К.: "Українська енци­клопедія" ім. М.П. Бажана, 1989. —480 с.

5. Глущук Н.М., Ройченко Г.И. Плодородие почв Подолья за последние 100 пет //Почвоведение. — 1985. — № 2. — С. 58-65.

6. Гринь Ф.О. Лісова рослинність Немирівського району //Журнал 1н-ту сютаніки АН УРСР. - 1936. - Вип. 8. - С. 75-114.

7. Денисик Г.И. О воздействии горнодобывающей промышленности на природу Толтр и задачи их охраны //Природные ресурсы Карпат и Придне­стровья, вопросы их рационального использования и охраны. — Черновцы: Изд-во ЧГУ, 1978. - С. 153-154.

8. Денисик Г. И. Антропогенный карст Подолья //Геогр. и природ ресурсы. — 1984. -№ 4. - С. 152-154.

9. Кияк С.Р., Космина А.Я., Шевченко Л.М. Ландшафтні принципи раціо­налізації використання і охорони земельних ресурсів Тернопільської області //Проблеми охорони природи і відтворення природно-ресурсного потенціал Західного Поділля. — Тернопіль, 1990. — С. 29-30.

10. Ковальчук И.П. Екологические проблемы мелиоративного воздействии на малые реки и их бассейны //Екологические и економические аспекті мелиорации. Т. 1. — Таллин, 1988. — С. 174-176.

11. Котлов Ф.В. Антропогенные геологические процессы и явления на тер ритории города. — М.: Наука, 1977. — 170 с.

12. Мякушенко В. К. Соснові ліси Правобережного лісостепу //Укр. ботанЬ .журнал. - 1974. - Т. 31, № 4. - С. 481-487.

13. Охрана ландшафтов: Толковый словарь. — М.: Прогресс, 1982. — 270 с,

14. Природа Украинской ССР. Почвы /Н.Б. Вернандер, И.Н. Гоголев, ДМ Ковалищин и др. — К: Наук, думка, 1986. — 216 с.

15. Ройченко Г.И., Глущук Н.М. Гумусовый фюнд и динамика органически го вещества пахотных почв Правобережной лесостепи УССР //Почвоведе ние. - 1981. - №3. - С. 21-34.

16. Чопик В.І. Наукові основи охорони рідкісних видів флори України //Укр ботаніч. журнал. — 1970. — Т. 27, № 6. — С. 693-703.

17. Штойко П.И. Изменение ландшафтов Западного Подолья в XV-XX векам Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. — Львів, 1986. — 16 с.

18. Екологія річки Південний Буг на Вінниччині. — Київ-Вінниця, 1993. —50 с.

6. Антропогенні ландшафти поділля

1. Історія досліджень та основні поняття

Постійно зростаюча роль та значення антропогенних комп­лексів у ландшафтній сфері Землі, практична необхідність їх вивчення дозволили Ф. Мількову в 1970 році виділити в струк- іурі комплексної фізичної (ландшафтної — Г.Д ) географії ан- і ропогенне ландшафтознавство [23]. У середині 70-х років антропогенне ландшафтознавство було піддано критиці (все істин­но нове завжди на перших порах критикується) з боку окремих фізико-географів і ландшафтознавців [19]. Проте вже наприкінці /0-х років майже не було дослідників, які б не визнавали існу­вання антропогенних ландшафтів. Саме в цей час вивчення ан- іропогенних ландшафтів Поділля розпочала група фізико-гео- і рафів Чернівецького державного університету. JI. Воропай роз- ілянула окремі питання теорії [5,6], В. Коржик — термінології антропогенного ландшафтознавства [23]. На початку 80-х років проведені детальні дослідження техногенних ландшафтів [11,12] і с слитебних геосистем [7]. У подальшому дослідженнями антропо- і енних ландшафтів Поділля займалися також географи Львівсько­го університету, Вінницького педагогічного університету, Терно­пільського педінституту. Ними опубліковано ряд цікавих праць [6,34], проведені конференції, зокрема, конференція, присвячена ні роландшафтам (Вінниця, 1993).

Як і будь-яка інша галузь фундаментальних знань, антропо- іенне ландшафтознавство має свій предмет вивчення — антропо­генні ландшафти і ландшафтно-технічні системи [25]. Маючи в однаковій мірі антропогенне походження, вони відрізняються між гобою ступенем і характером сучасного впливу на них людини.

Сьогодні ще немає єдиної думки щодо розуміння суті понят­тя антропогенного ландшафту. У вузькій трактовці під антро­погенними ландшафтами розуміють комплекси, створені люди­ною. Значно ширше визнання отримала пропозиція воронезьких географів вважати антропогенними ландшафтами такі комплек­си, в яких на всій або більшій їх площі корінної зміни під впли­вом людини зазнали якщо не всі, то хоча би один з компонентів ландшафту, в тому числі і рослинність. Таким чином, поняття

антропогенний ландшафт передбачає не тільки наявність у ньЯ му засобів впливу людини, а саме виникнення ландшафту, формИ вання його структури під впливом людини. Як і натуральні, анЯ ропогенні ландшафти — компонентна система, єдиний комплвЩ рівнозначних компонентів. Проте, якщо в структурі натуральнім ландшафтів наявні тільки натуральні компоненти, то в структум антропогенних, крім натуральних, обов'язково присутні і визнм чають основні властивості ландшафтного комплексу докоріннЯ змінені натуральні і власне антропогенні компоненти. Після фоЯ мування антропогенні ландшафти саморозвиваються за прироМ ними закономірностями. Інколи їх навіть важко відрізнити вЛ натуральних аналогів. Це зарослі рослинністю відвали, озера Я гранітних і болота в піщаних кар'єрах, старі лісові насадженім тощо. Це ще раз свідчить про те, що між антропогенними і натЯ ральними ландшафтами різниця тільки в генезисі. Ж

Ландшафтно-технічні системи є не компонентними, а блокм вими. Вони створені природним і технічним блоками (підсисти мами), розвиток яких підпорядкований двом закономірностям -т природним і соціально-економічним. Тут головну роль відіграв технічний блок, який функціонує під контролем людини. Як НМ слідок, ландшафтно-технічні системи, на відміну від власне анті ропогенних ландшафтів, не здатні до природного саморозвитку! Прикладами ландшафтно-технічних систем є діючі кар'єри, елем тростанції на річках, водяні млини, дороги тощо. 1

Частина географів і ландшафтознавців, називаючи антропоч генні ландшафти то модифікаціями натуральних ландшафтів,! то зміненими, то антропогенізованими, наперед підкреслюютИ цим несамостійність і короткочасність їх існування. Виникла неї обхідність вирішити, в якому співвідношенні знаходяться між со«| бою натуральні і антропогенні ландшафти; яке місце останні зайч мають у загальній типологічній класифікації ландшафтів Землі,] Відповідь на ці запитання дає “Таксономічна система типологічний одиниць натуральних і антропогенних ландшафтів” (мал. 18).