« 3. Антропогенні зміни річкової мережі та водних мас

Пилив господарської діяльності людей на водні (поверхневі і підземні) маси проявляється в дії двох груп чинників:

• тих, що безпосередньо впливають на водні маси та русла річок — водосховища і ставки, водозабори, водогосподарські споруди, спрямлення русел;

• тих, що впливають на гідрологічні процеси на поверхні во­дозаборів — агротехнічні і меліоративні заходи, урбанізація, осу­шення заболочених і перезволожених земель тощо.

Багатовікова дія цих чинників привела до пониження рівня ґрунто- пих вод, зменшення стоку річок у період межені і збільшення в період минені і паводків. Акумуляція наносів в багаточисельних ставках,

Мал. 17. Профілі долини річки Південний Буг. Сабарівський кар'єр, південно-східна околиця м. Вінниці

А — відновлений, 1924 р., Б — сучасний, 1996 р.

1 — сучасні ґрунти; 2 — песоеидні суглинки, 3 — алювіальні супіски; 4 — граніти; 5 — іюзкривні відвальні породи; 6 — русло річки; 7 — дубово-грабові ліси; 8 — луки; 9 — поля; 10 лісонасадження; 11 — кар'єр.

інколи їх повне замулення перебудували повздовжній і поперечним профілі русел річок, підняли їх дно, в порівнянні з натуральним, ВІЛ 0,2-0,5 м на малих до 0,5-0,9 м на середніх річках. і

Це явище характерне і для окремих ділянок великих річокі Розпочався процес пересихання і відмирання верхніх ланок річко* вих систем Поділля, помітно зменшився об'єм води в річках,! знизилась їх біопродуктивність. За останні 130 років в басейная лівобережних приток Дністра зникло (пересохло) 25-64 відсотків постійних водостоків 1-го порядку або 14-29 відсотків загальної] довжини річкових систем. Так, довжина річок басейну Золоті! Липа скоротилась більше ніж на 200 км, Коропця — більше] 100 км [10]. |

ІШ⁷ И⁸ СШ⁹ ЕЗ¹⁰ ЕЗ 40

Ш«№№ 42

\Ш}» Г~^~1¹⁸ 1 ^ I ізі » у |²⁰ 43

Г1' Е!> [ТТ]4 ЕЗ5 [ТТівГїЛг 47

[З¹⁵ ЕЕ3¹⁶ СЕН¹⁷ Е~3¹⁸ ШМІ¹⁹ {ЦЦ 20 в ₂₁ Ц^Т ‘] ²² ЕНЗ²³ НЕЗ²⁴ Г* І ²⁵ І * * І ²⁶ І ^{у у} І 27І У} І 28 47

!А 64

а / \\ 64

□П«Ш«ЕЗЧЕ]"Е3 143

Ь ОНіШ² Шз Е23*Ш* г* >)⁷ ЕШ Е53⁹ мишв^шв^еш^^и 143

ЕЗ В СЭ ЕЗ 143

Iі» »|П * Ы* ■ |4 144

(Г7> ЕЗ« ЕЛ²⁰1—"Н^г 161

зміст 182

Мал. З. а) 1 — русло річки; 2 — супіски; 3 — заплавні лучні фунти; 4 — болота; 5 — лі-1 сок; 6 — крупнозернистий пісок; 7 — піщані суглинки; 8 — кристалічні породи (граніти); ] б) 1 — канал; 2 — заболочені алювіальні відклади; 3 — алювіальні відклади; 4 — окуль- 1 турені алювіальні відклади; 5 — лучні фунти; 6 — піски; 7 — крупнозернисті піски; 8 — пі- 1 щані суглинки; 9 — кристалічні породи(граніти). І

Мал. 4. а) Відновлена ландшафтна структура (початок XIX ст.). Заплавний тип місце? востей. Уоочиша: 1 — неглибоке (0,5-1 м), шириною 6-12 м русло; 2 — вербняки на прирус­лових супіщаних валах; 3 — заболочені чорновільшняки; 4 — вологі осоково-різнотравні луки на дернинних суглинистих фунтах; 5 — різнотравно-злакові луки на дернинних суг­линистих фунтах; 6 — заболочені поверхні зарослі очеретом, осокою. Схиповий тип місце­востей. Уоочиша: 7 — круті (15-20°) складені лесовидними суглинками розорані схили з сі­рими еродованими фунтами; 8 — похилі (6-8°), складені суглинками, розорані схили з сіри­ми лісовими фунтами. Межі: 9 — заплавного і схипового типів місцевостей; 10 — нату­ральних урочищ.

б) Сучасна ландшафтна структура ( кінець XX ст.). Ставково-заплавний іш МІСИЙ: востей. Урочища: 1 — неглибоке (0,5-1 м), шириною 6-8 м натуральне русло; 2 — негли­боке (1-2 м), шириною 4-6 м штучна русло; 3 — сильно замулені неглибокі (0,5-0,7 м) ставки; 4 — зарослі очеретом і рогозою ділянки ставків, що поступово переходять в болото; 5 — рівні поверхні замулених ставків, зарослі осоково-різнотравною рослинні­стю; 6 — різнотравно-злакові луки на рівних поверхнях замулених ставків; 7 — розо­рані поверхні замулених ставків під городами і сільськогосподарськими культурами;

8 — невисокі (2-3 м), шириною 5-7 м глиняні греблі, заростаючі різнотрав'ям. Схиловий тип місцевостей. Урочища: 9 — круті (15-20°) складені лесовидними суглинками схили з сірими еродованими фунтами, засаджені дубом черешчатим; 10— похилі (6-8°) складені суглин­ками розорані схили з сірими слабозмитими фунтами. Межі: 11 — ставково-заплавного і схилового типів місцевостей; 12 — антропогенних урочищ.

Таблиця 2

Г|ті<сформація заплавного типу місцевості р. Сельниця в антропогенний ставково-

Міиіпвний

Заплавний (поч. XIX ст.)	Тип місцевостей	Ставково-заплавний (кінець XX ст.)
	Мал.1. Загальний план басейну р. Сельниця	ЕЕ31
їм а) І^иаі В ц в р Я u! ^ 142 б) "	Мал. 2. Профілі; а, в, — поздовжні; б, г — поперечні	Ші1 1 1 Iа ПОВ.СТ. 144 г)
ІІовенГ паводки. старицГ притерасові заболочені по­ниження, джерела	Гідрологічні умови	Ставки
■> Н’ ЕЗ* S-E3- ЩШ ЕЗ» Еіт ^ ЕЗ*	Мал. 3. Геоло­гічна будова та грунтовий по­крив		0ІШВ ШІІШІ «А
		Ґе • Іт* і І е . • • • • • ' « Г* -JL ♦ ♦ ♦
Лучне різнотрав'я, вільшняки, вербняки, болотна рослинність	Рослинність	Болотна рослинність, посад­ки тополі, верби навколо ок­ремих ставків; сільськогоспо­дарські культури.
Журавлі сірі, лелеки, дикі качки, домашня птиця	Тваринний світ	Водно-болотна птиця: колонії лелек, журавлі сірі, чайки; до­машня птиця; ондатра, видра.
	Мал. 4. Ландша­фтна структура (фрагменти)
*)		6)
QiED’CE»E3* Ш» В* HDT 03* E3* E31#		ЕЗ1 ЕЗ'ЕЗ* БЕЇ4 Е*)*ЕЗ* ЕЗтСЮ,ІІВО»^'ЕЗ'іЕЗ,і
Сінокоси; пасовища; горо­ди; вирубки верби, вільхи; рекреація; будівництво во­дяних млинів.	Господарське використання	Риборозведення в ставках, сільсь­когосподарські угіддя, городи; бу­дівництво господарських і спортив­них споруд; заготівля очерету: рек­реація; покинуті заболочені ставки.

Загальна довжина осушувальних каналів у верхів'ях басейні лівих приток Дністра, Південного Бугу, Горині, Случі, Росі більш річкової в 1,7-2 рази. Антропогенна річкова система (канали відіграє більшу роль у функціонуванні сучасних ландшафтів у* порівнянні з натуральною. Протягом цього часу завдяки замулен ню, евтрофікації і руйнуванню дамб на 35 відсотків зменшилас кількість невеликих ставків на малих річках Подільської височин [17]. Мінералізація схилового і руслового стоку в західних района Поділля збільшилась в 2,1-3,7 рази. Загальна мінералізація річкових і дренажних вод меліорованих басейнів Поділля підвищилась на 32-38 відсотків [10]. *

У східних і південно-східних передстепових районах Поділл^ антропогенний вплив на водні маси і річкові системи досягає, я окремих випадках, критичних рівнів. Уже характерним стало пе­ресихання літом малих водостоків і навіть ставків на них. Руслй окремих річок важко знайти серед безперервних ланцюгів заму- лених і зарослих водойм. Заплавний тип місцевостей тут повсюд­но замінений заплавно-ставковим (таблиця 2). Верхів'я лівої при*', токи Дністра річки Кам'янки (3,5 км) повністю знищене Рудниць- кими кар'єрами вапняків. Під впливом гірничодобувної промисло­вості і різних видів будівництва змінені профілі русел і напрями течій середніх (Немія, Лядова, Нічлава) і навіть великих (Півден-; ний Буг) річок. Так, у результаті розмиву прируслової дамби, на­сипаної з розкривних порід Вітавського родовища гранітів, у річку Південний Буг було винесено 60 млн. тонн глини, піску і грані­ту. Русло частково змінило свій напрям; посередині річки сфор­мувався острів площею в 0,15 га. Інтенсивне заболочення стало характерним не тільки для акваторії річки, що примикає до роз­робок, але і Сутиського водосховища, яке знаходиться на віддалі

5. км вниз за течією річки Південний Буг. Детальні досліджен­ня водних мас басейну Південного Бугу показали, що їх хімічний склад помітно змінився. Перевищення гранично допустимих кон­центрацій азоту амонійного досягає 2-6 разів. Поступово, але не­ухильно зростає кількість отрутох імікатів. Якщо в 1990 році ЇХ концентрації перевищували допустимі норми на 4,3 відсотки, то в 1992 — уже на 7,7 відсотків [17].

Загальний екологічний стан басейнів річок Поділля та їх водних мас погіршується, вони поступово втрачають свої рек­реаційні функції. Відновлення річок Поділля необхідно розпочи- ми ги уже сьогодні. Воно повинно включати в себе детальні дос- 'іі/іження історії їх господарського освоєння, сучасного стану, ^пробку реальних заходів раціонального використання і охоро­ни У кожній області слід створити 1-2 еталонних річкових ба- іі'іїни, які стануть зразком для відродження річок Поділля на майбутнє.