6. Антропогенна географія поділля

«1. АНТРОПОГЕННІ КОМПОНЕНТИ ПРИРОДИ

Ьагатовікове і різнобічне господарське освоєння природ­них ресурсів Поділля приводить до поступової заміни натураль­них компонентів природи антропогенними. Цей процес іде нерівномірно в часі і просторі, залежить від властивостей кож­ній о компоненту і характеру його господарського освоєння, і >дш компоненти майже повністю замінені в процесі господарсь­кій діяльності, інші — тільки на окремих ділянках і регіонах. Іик. степова рослинність повсюдно, а лісова — на 87 відсотків німі нені агрофітоценозами; докорінних змін зазнав ґрунтовий покрив і поверхневі води разом з річковою сіткою; на окремих /Млинках — маси земної кори та їх поверхневі форми, мікроклі­мат. Всі ці зміни уже сьогодні відобразились на загальному стані природних умов Поділля, розвиткові різноманітних, зокрема, не­бажаних процесів, привели до формування антропогенних ланд­шафтів. На жаль, вивчення антропогенних компонентів і антро­погенних ландшафтів Поділля ще не зайняло належного місця в дослідженнях географів.

Поняття “антропогенний компонент” уже введено в окремі іеографічні і природоохоронні словники, довідники [13], а також енциклопедії [4], але трактується неоднозначно. Це складне по- ннття об'єднує в собі дві групи компонентів. До першої відносять- сіі антропогенні компоненти, які сформувалися в результаті ко­рінної перебудови структури і взаємозв'язків натуральних ком­понентів або їх заміни на аналогічні (натуральний ліс — штучні посадки на його місці того ж видового складу). Вони розвивають- сіі за природними законами і, в залежності від характеру (виду) кіснодарської діяльності, є основою для формування того чи іншо- ііі класу антропогенних ландшафтів.

Друга група антропогенних компонентів — це різноманітні "сліди” і об'єкти господарської діяльності людей — різні споруди, плантації сільськогосподарських культур (виноградники, хміль) |ІЗ|. Вони — складова частина відповідних блоків ландшафтно- ісхнічних систем. їх розвиток залежить від особливостей функ­ціонування таких систем, а тому дослідження цієї групи антро­погенних компонентів не під силу тільки географу і повинно вес- інсь разом з інженерами, агрономами, економістами тощо.

6.2. Антропогенізація мас земної кори

Питання антропогенних змін мас земної кори та їх поверх­невих форм широко розглядаються в географічній літературі [4,7,8,11], проте до цих пір в дискусійній формі. Такий підхід обумовлений хибною думкою, що маси земної кори (літогенна основа, геологічна будова і т.п.) є “основним”, “ведучим”, “не­змінним”, “стабільним” компонентом. У першому і другому розд­ілах монографії не випадково детальніше висвітлені питання, по­в'язані з характеристикою мас земної кори, їх господарським ос­воєнням, Аналіз результатів останнього показує, що маси зем­ної кори Поділля, як і інші натуральні компоненти природи, теж зазнали докорінних змін. Тільки, на відміну від ґрунтового і рос­линного покриву, ці зміни не фонові, а осередкові — точкові або лінійні, глибина їх значно більша і вони безповоротні. Якщо у водних мас, ґрунтового і рослинного покриву при відповідних умовах є можливість відновлення (хоча б часткового), то у мас земної кори це неможливо.

Осередкові точкові зміни мас земної кори пов'язані з безпо­середнім використанням природних ресурсів в гірничо-добувній, обробній промисловостях, в будівництві тощо. їх можна спос­терігати повсюдно. У районах Середнього Побужжя розробки корисних копалин займають площі 400-600 гектарів і більше. Іноді вони зливаються, із окремих “точок” утворюються ділян­ки в 1200-2000 га. Маси земної кори тут “перелопачені” або по­вністю зняті верхні шари і вивезені у відвали. На денну повер­хню виведені породи докембрію, які мільйони років пролежали на значних глибинах. На таких “точках" або ділянках формують­ся різнотипні геологічні профілі, які не мають собі аналогів у ' природі. У процесі використання мас земної кори з їх структури інколи повністю виводяться шари окремих видів корисних копа­лин. У межах Поділля до таких відносяться фосфорити, частко- | во каоліни, вапняки і навіть піски.

Лінійні осередкові зміни мас земної кори Поділля пов'язані, : насамперед, з транспортними магістралями. Тут їх структура змінена менше, проте взаємозв'язки як внутрішні, так і з оточу­ючим середовищем, перебудовані повністю. Під впливом шкідли­вих відходів транспорту ускладнюються також геохімічні власти­вості таких порід.

Маси земної кори Поділля змінені не тільки на окремих “точ­ках” і ділянках. Минулі і сучасні господарські потреби в корисних

тмінлинах, матеріалах для цивільного і промислового будівництва нчкорінно змінили маси земної кори окремих фізико-географ- гі и их районів Поділля. Серед них — Подільські і Мурафські І шітри (мал. 16). Тут у процесі наземних і підземних розробок іііпіпяків створені нові структура і 'взаємозв'язки в геологічній пудові регіонів, активізовано розвиток несприятливих природних процесів, зокрема, антропогенного карсту [7,8].

Мнл. 16. Розробка вапняків у межах Подільських і Мурафських Товтр

1 — Подільські Товтри; 2 — Мурафські Товтри; 3 — відкриті розробки (кар'єри);

4 — підземні розробки (штольні, штреки).

Корінних змін зазнали маси земної кори в межах населених пунктів та їх околиць. Це детально буде розглянуто в розділі “Се- литебні ландшафти”. Тут тільки відмітимо, що перебудова земної кори в містах та її наслідки уже давно привернули до себе увагу вчених [1,11]. Будівництво на насипних породах, в рекультивова­них кар'єрах, ділянках зі старими підземними пустотами (ходами) пимагає особливої уваги, більшої затрати коштів, а інколи має і негативні наслідки: просідання поверхні під спорудами, їх руйну- нання, утворення провалів тощо.

Антропогенна перебудова мас земної кори приводить до ко­рінних змін їх поверхневих форм (рельєфу) і активізації розвит­ку иоморфологічних процесів. У зв'язку з тим, що більшість на­гинених пунтків Поділля і промислових розробок корисних КО­НАННІ сконцентровані в долинах річок, тут характерні найбільш корінні перебудови рельєфу русел річок, заплав, терас і особли­ві і мілів (мал. 17). Так, дно Вітавського гранітного кар'єру зна- »інпи ься нижче рівня річки Південний Буг на 72 м, висоти пла- иніндних терасованих відвалів складають 50-60 м. Амплітуда Підносних висот антропогенних форм рельєфу досягає 140-150 м, цнн як поверхні І і II терас — 25-40 м.

.V межах Подільських Товтр замість головного кряжу з плос­кими випуклими поверхнями і крутими схилами при розробках кпин яків створюються терасовані (4-6 терас), витягнуті вздовж Іпмф котловини глибиною до 70 м і платоподібні насипи ви­ттю до 20-30 м. Бокові гряди і групи горбів Товтр повністю ч|іі іяються [7].

У містах і селах повсюдно зрізаються горби, засипаються яри І Гмлки. Особливо це помітно в районах новобудов великих міст: Нічниці (район Вишеньки), Хмельницького (лівобережжя Півден­ного Бугу), Тернополя (центральна частина міста).