3. Умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти

Підготовка вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів – складний і багатоаспектний процес. Ефективне розв’язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних педагогічних умов [тамара пахута].

На нашу думку, рівень готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти суттєво підвищиться за реалізації таких педагогічних умов:

• формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання;

• забезпечення системного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»;

• систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання студентів у вузі нами було проведене анкетування 8 викладачів вищої школи. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання студентів у навчально-виховному процесі?

2. Які форми і методи роботи зі студентами є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на заняттях?

3. Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?

4. Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання студентів у ході занять?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання студентів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей студентів; гуманізацію відносин у системі «викладач-студент»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності студентів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості студентів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість викладачів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% викладачів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага викладачів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, постійному контролі знань студентів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури студентів багато викладачів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Мета реалізації першої педагогічної умови – формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

Нами було сформульовано задачі роботи:

1. Сфокусувати увагу студентів на значенні естетичного виховання. Дати зрозуміти студентам, що у навчально-вихомному процесі важливе значення має естетичне виховання.

2. Постійно підтримувати у студентів інтерес до роботи зі здійснення естетичного виховання.

3. Налаштувати студентів на ефективний процес пізнання, в тому числі за допомогою засобів естетичного виховання.

4. Викликати у майбутніх вчителів початкових класів особистісну зацікавленість у роботі з естетичного виховання.

Для цього нами було використано систему методів: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

Нами була проведена екскурсія у бібліотеку. Тема екскурсії: «Методична скарбничка бібліотеки». Після екскурсії було організовано виставку, де учні представили свої методичні розробки з естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Також для формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання нами було використано змагання «Словесне малювання» (Студенти-доповідач описував за допомогою прикметників певний предмет, завдання інших студентів – впізнати предмет, який описує доповідач). «Малюючи» словами, студент тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю, подібні завдання студенти охоче використовували на уроках навчання грамоти під час проходження практики.

Студентам було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Студенти пояснювали, чому одна з картинок є більш доцільною для ілюстрації твору. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було студенти з’ясували, як показати першокласникам, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент лекції, який було проведено нами в експериментальній групі для формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Тема лекції. Методика роботи з букварем. Перше знайомство з навчальною книгою.

2. Оголошення теми та мети лекції

2.1.Робота за визначенням теми лекції

– Послухайте уважно загадку та спробуйте вгадати якому засобу навчання буде присвячена сьогодні лекція. Вчитель читає вірш.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш … (Буквар)

– Як ви гадаєте, про який засіб навчання іде мова? Чому?

– Які питання, на вашу думку, ми будемо розв’язувати на лекції? (Викладач акцентує увагу студентів на тому, що при роботі із підручником також важливо дбати про естетичне виховання).

2.2. Робота з формування мотивації до навчально-виховної діяльності.

Вчитель ставить проблемне запитання до аудиторії:

– Чи впливає буквар на естетичне виховання першокласників на уроках навчання грамоти? Як саме?

Першокурсники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті викладач читає вголос, а потім показує ілюстрацію, студенти повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація; показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і студенти визначали, до якого фрагменту якого твору вони відносяться. Після підготовчих вправ робота викладача була спрямована на формування методичних умінь роботи з аналізу тексту: викладач пропонує пояснити студентам, чому зазначені прийоми сприяють естетичному розвитку першокласників?

Студенти на практиці реалізовували опрацьовані прийоми естетичного виховання, так було запропоновано молодшим школярам «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. Робота з опрацювання подібних прийомів естетичного виховання позитивно впливає на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Нами було використано дидактичну вправу, в якій студент читав оповідання без кінцівки. Перед майбутніми педагогами ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували студенти, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Першокурсники відзначали перевагу авторського тексту.

Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході лекційних занять з курсу «Методика викладання української мови» у студентів розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо, що, безумовно, впливає на готовність до естетичного виховання.

Під керівництвом педагога студенти виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням).

Першокурсники охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

За результатами спостережень нами було виявлено, що студенти експериментальної групи на лекціях з методики викладання української мови виявляли інтерес до естетичного виховання.

Мета реалізації другої умови – забезпечення системного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови». Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах.

У процесі роботи з опанування методами та прийомами естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, – показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

• актуалізація знань з метою викликати у студентів методи, прийоми, форми роботи, ознаки, характеристики процесу виховання тощо;

• створення у студентів відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у студентів інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;

• залучення студентів до процесу сприйняття різних видів мистецт­ва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);

• аналіз процесу естетичного виховання на уроках навчання грамоти на прикладі аналізу художнього твору з використанням евристичної бесіди.

У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів. Умова опанування студентами алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна.

У своєму дослідженні П. Гальперін виокремив орієнтовну функціональну складову, що визначає закономірності переходу від зовнішньо матеріалізованих до внутрішніх психічних дій і характеризується формою, мірою узагальнення, рівнем засвоєння, а також необхідними для продуктивного виконання дії умовами.

Учені зазначають, що орієнтовна основа дії може бути повідомлена учням чи студентам у різній формі: у вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010102 – «Початкова освіта» (галузевий стандарт вищої освіти) передбачені стереотипні, діагностичні та евристичні завдання діяльності педагога, що виконуються також за алгоритмом із різним рівнем складності.

Таким чином, перш за все ми ознайомили студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів, які були спрямовані на створення простору для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості. Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному – ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально-виховного процесу, у підсумковому – передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків. Перш ніж презентувати майбутнім фахівцям певний алгоритм естетико-виховної роботи, доцільно залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму.

Приклади створеного алгоритму естетико-виховної роботи на уроках навчання грамоти наведені у Додатку А.

Також можна майбутніми фахівцями було запропоновано створити індивідуальні алгоритми, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [6]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта-фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо.

Мета реалізації третьої умови – систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Для реалізації даної мети нами було використано наступні методи роботи: дидактичні ігри, творчі вправи.

Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів.

Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців (Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.), адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення. Особливо слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі.

Метою творчих завдань студентів із інноваційних методик було не тільки оволодіння методикою навчання учнів початкових класів за певними технологіями, а й розвиток творчих здібностей студентів, оволодіння ними необхідними уміннями і навичками роботи з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування критичного мислення, здійснення виховання школярів за допомогою різноманітних форм та засобів навчання. Причому, по завершенню вивчення розділу дисциплін ми пропонували студентам підготувати фрагмент уроку, в якому висвітлено засоби, форми та методи роботи, які б сприяли саме естетичному вихованню школярів. Розроблені уроки аналізувалися під час дидактичної гри, де група студентів виступала у ролі комісії, що за певними критеріями давала оцінку урокам. За допомогою подібних вправ студенти збагачували власний методичний досвід щодо здійснення естетичного виховання.

Не менш важливим чинником у формуванні готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на заняттях. Студентам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Отже, нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з естетичного виховання молодших школярів на уроках навчання грамоти.