3. Характеристика діяльності кафедри педагогіки та психології

Кафедра педагогіки та психології провадить свою діяльність відповідно до Статуту Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, планує спільну роботу на поточний навчальний рік і здійснює свою діяльність відповідно до зазначеного плану.

Створена 2005 р. Завідувач кафедри – кандидат педагогічних наук, професор, академік Міжнародної академії наук педагогічної освіти, академік Національної академії проблем людини Галина Федорівна Пономарьова.

На кафедрі працюють 25 викладачів, серед них 3 доктори наук, професори, 17 кандидатів наук.

Діяльність кафедри має освітній, виховний та науково-практичний характер і здійснюється в контексті головного завдання розвитку освіти у ХХІ столітті – надати можливість кожній особистості виявити свій талант і творчий потенціал, реалізувати професійні плани, здійснює методичну та науково-дослідну роботу з пошуку шляхів підвищення педагогічної культури та удосконалення педагогічної майстерності науково-педагогічних кадрів та студентства, бере участь у модернізації змісту підготовки висококваліфікованих фахівців для системи освіти, реалізує просвітницьку діяльність відповідно до якісних змін, які відбуваються в освітньому просторі.

 Кафедра забезпечує викладання таких предметів: основи науково-педагогічних досліджень, педагогіка, психологічні основи спілкування, теорія і практика психотренінгу, основи психолого-педагогічної діагностики, основи психодіагностики і психокорекції, основи педагогічної майстерності, вступ до спеціальності, порівняльна педагогіка, історія педагогіки, передові технології в початкових класах, інноваційні методики викладання в початкових класах, нові технології навчання і виховання, психологія, психологія особистості, педагогічна психологія, соціальна психологія, організація самостійної роботи, методика виховної роботи, психологія нестандартної дитини, процес навчання як цілісна система, основи профорієнтаційної роботи, дидактичні основи розвивального навчання.

Науково-методична робота викладачів кафедри пов’язана з комплексною темою «Організаційно-методологічні засади підготовки вчителя для сучасної школи ХХІ століття у контексті інтеграції України в європейський освітній простір».

2. Естетичне виховання майбутніх вчителів початкових класів

У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання, яке спрямоване на формування здатності сприймати людиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті та художній творчості, формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.

У своєму дослідженні ми приєднуємося до визначення естетичного виховання, яке пропонує С. Максимюк: «Естетичне виховання — це систематичний цілеспрямований вплив на особистість, орієнтований на формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиренності до всього потворного і нікчемного в житті й діяльності» [19, с.126].

Спільними ознаками, які визначають науковці у трактуванні поняття «естетичне виховання», є цілеспрямованість процесу формування творчої особистості, котра здатна сприймати і оцінювати прекрасне у житті, природі, мистецтві, жити і творити відповідно до сформованої естетичної свідомості. Відмінностями у трактуванні поняття «естетичне виховання» є різні погляди на шляхи і засоби його здійснення.

Отже, поняття «естетичне виховання» у педагогічній літературі розглядається як невід`ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне, науково вмотивоване звертання до людських емоцій, які розвивають у студентів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті та мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей.

Мета естетичного виховання полягає у формуванні готовності людини до естетичної діяльності як важливого компонента естетичної культури. Виділено різні види такої діяльності:

• організація естетичного середовища, в якому живе, працює, вчиться, відпочиває людина;

• конкретна творча діяльність у галузі мистецтва, літератури тощо;

• пропаганда мистецтва, естетичних ідеалів;

• естетична виразність у навчальній, виробничій, побутовій діяльності;

• виявлення естетичної культури у взаєминах із людьми [5].

Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне – це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство, що є необхідним для вчителя. З огляду на це виникає необхідність приділяти більше уваги організації у навчально-виховному процесі естетичного виховання майбутніх вчителів початкових класів.

Здійснення естетичного виховання представлено таким чином, що навчання студентів має бути спрямоване на формування соціокультурної компетентності, яка охоплює загальнокультурний розвиток студентів, адаптацію їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання [1].

Естетичне виховання майбутніх вчителів початкових класів здійснюється в ході навчальної та виховної роботи.

А. Кузьмінський відзначає, що нові завдання в галузі виховання докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні [14]. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'язані зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті, тому важливо залучати студентів до таких занять, під час яких вони змогли б здобути не тільки теоретичні знання з естетичного виховання учнів початкової школи, а й уміння і навички для організації та здійснення естетичного виховання серед школярів на творчому рівні.

У процесі естетичного виховання традиційно використовують різні форми: лекції, семінари, гуртки, екскурсії, конференції, бесіди, диспути, колективні творчі справи, конкурси та ін. [20].

Схарактеризуємо докладніше форми, методи та засоби здійснення естетичного виховання майбутніх вчителів початкових класів в ході навчально-виховного процесу.

Провідною формою організації процесу навчання у вищому навчальному закладі є лекція. Академік С.У. Гончаренко в «Українському педагогічному словнику» дає таке означення лекції: «Лекція — систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки» [21]

Виховна функція лекції дає змогу формувати в майбутніх фахівців певні морально-духовні якості безпосередньо через зміст навчального матеріалу й налаштування студентів на конкретну пізнавальну діяльність. Зміст навчального матеріалу має сприяти формуванню в студентів наукового світогляду, соціальної зрілості, громадянської відповідальності, естетичних почуттів і естетичної культури, працелюбності. Фактично, на кожному занятті (передусім лекції) потрібно створити оптимальні умови для розв’язання завдань естетичного виховання [12].

Для реалізації естетичного виховання серед студентів, які здобувають професію вчителя початкових класів під час лекційних занять проводять дидактичні ігри естетичного спрямування, виставки творчих робіт літературного та художнього напрямку, анкетування тощо.

Ефективною формою виховання студентської молоді є читацькі конференції. Пропагуючи художню, публіцистичну літературу, студентській молоді прищеплюють зацікавлення книгою, формують у неї літературно-естетичні смаки. Такі конференції проводять на матеріалі творчості одного або кількох авторів, творів, об’єднаних тематикою, з окремої літературної чи наукової проблеми [21].

Літературно-музичні вечори є важливою формою для здійснення естетичного виховання серед майбутніх вчителів. Під час літературно-музичних вечорів студенти мають можливість ознайомитись із особливостями творчості літературних жанрів, а також відчути взаємозв’язки літератури і музики, розширити свої естетичні смаки та ідеали, сформувати власні естетичні судження.

Культпоходи в театр ознайомлюють студентів із різними жанрами видів мистецтва, формують естетичні смаки.

Свій творчий потенціал студенти реалізовують у гуртках за інтересами, основні завдання яких – формування національної еліти України; виховання фізично й морально здорової людини; усвідомлення моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій, етичних норм; формування естетичних смаків; створення атмосфери емоційної захищеності, любові; збереження родинних традицій, сімейних реліквій, вивчення родоводу, звичаїв, обрядів свого народу і народів, що населяють Україну; вивчення мови й шанування культури, національної літератури, мистецтва, преси, радіо і телебачення. За своєю суттю гуртки становлять специфічну спільність студентської молоді, яка ґрунтується, насамперед, на добровільності, спільності інтересів, спрямованості на певний вид навчальної та практичної діяльності; середовище, де забезпечуються умови інтелектуального, духовного і фізичного розвитку студентів, реалізація їхнього творчого потенціалу в галузі освіти і виховання та створюються комфортні умови соціальної адаптації до умов реального життя [20]. Тому важливо звертати увагу учасників гуртків на необхідність здійснення естетичного виховання у їх майбутній професійній діяльності.

Близьким за змістом до гуртків є колективні творчі справи, які спрямовані на всебічний розвиток особистості студента, виховання естетичних умінь та навичок у колективі.

У виховній роботі ефективним є використання радіо- і телепередач, перегляд художніх фільмів, що впливає на формування естетичних смаків та ідеалів. Важливо не тільки пропонувати студентам ознайомлюватись із зазначеними формами естетичного виховання, а й аналізувати їх ефективність, необхідність у повсякденному житті.

Виокремлюють таку форму естетичного виховання як екскурсії, які передбачають колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздку або прогулянку з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою [29]. Такі заходи позитивно впливають на формування в студентів естетичної свідомості, бо під час екскурсій у них формуються та розвиваються естетичні уявлення і погляди. Подібні завдання реалізуються і під час проведення семінарів та бесід із студентами на теми естетичного сприйняття світу.

Результативність естетичного виховання забезпечують й через організацію інших форм діяльності: проведення творчих вечорниць, конкурсів читання тематичних віршів. Пропонують й ігрові форми: вікторини, аукціони, ігри, брей-ринги («Танцюють всі», «Кращий голос ВНЗ», «КВК») [28].

Для студентів важливим є формування естетичного ставлення до дійсності у зв’язку з тим, що воно сприяє розкриттю естетичної цінності об’єктів, предметів, явищ природного і соціального середовища. Природа, побут, праця, стосунки між людьми мають бути зрозумілими студентам не лише як вияви їх повсякденного життя, але й як естетичні цінності, здатні задовольняти потреби у спілкуванні зі світом прекрасного, витонченого, гармонійного та виразного [22].

У процесі формування естетичного ставлення студентів до дійсності найрізноманітніші її об’єкти і явища мають стати предметом особливої уваги, пізнання і творчості. Відтак, важливо підкреслити, що естетичний досвід студентів повинен бути спрямований на освоєння прекрасного, відкривати перед ними можливості повноцінного сприймання предметів і явищ дійсності, які, по-перше, є важливими для студентів, а по-друге, є посильними для сприймання й осмислення у юнацькому віці. З цього постає завдання – сформувати такий естетичний досвід студентів, який би дозволяв у юнацькому віці повноцінно освоювати об’єкти естетичного ставлення [13].

Естетична діяльність починається з емоційного збудження, естетичного переживання, яке переводиться в працю. Важливо так організувати роботу студента, щоб вона сама чи її результати збудили у нього позитивні почуття [13].

Форми естетичного виховання тісно пов’язані з навчальними предметами, поглиблюють і поширюють естетичну підготовку вчителів початкових класів [15].

До засобів естетичного виховання віднесено: навколишнє природне середовище, література, музика, образотворче мистецтво, архітектура, театральне і кіномистецтво, художня самодіяльність, і творчі студії, туризм і спорт, фестивалі, виставки.

Стисло схарактеризуємо засоби естетичного виховання.

Твори образотворчого мистецтва. Під час споглядання картини чи скульптури розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: студент мислить, уявляє, «домальовує», зображує, бачить за картиною події образи, характери.

Наступним вагомим засобом естетичного виховання є музика, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу студентів, на їх поведінку.

Цінність таких засобів естетичного виховання як театр, кіно, телебачення, естрада, цирк у тому, що крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтва (літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю).

Поведінка і діяльність, гідні вчинки студентів, успіх в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій [6].

Природа, її краса в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і невинній природі.

Факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна частота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з студентами.

З агальну структуру засобів та форм естетичного виховання студентів подано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Засоби та форми естетичного виховання

Здійснення естетичного виховання неможливе без правильного добору методів виховання. Методи виховання – способи взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки [1].

Як відомо, основний інструмент виховної діяльності – метод. До методів естетичного виховання традиційно належить: ознайомлення й аналіз творів мистецтва, естетичних проявів у житті; організація та вирішення естетичних завдань; залучення до занять мистецтвом; переконання; показ позитивного прикладу; заохочення до естетичної діяльності та творчості.

Застосовують наступні методи естетичного виховання, які можна використовувати на будь-якому занятті у вищому навчальному закладі [11]:

1. Методи формування знань: розповідь, роз'яснення, пояснення, лекція, етична бесіда, навіювання, інструктаж, диспут, доповідь, приклад.

2. Методи організації діяльності і формування досвіду поведінки (вправи): вправи, привчання, педагогічні вимоги, суспільна думка, доручення, виховуючі ситуації.

3. Методи стимулювання: змагання, заохочення, гра.

Н. Волкова наводить ще четверту групу методів – методи самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція [7].

Методи естетичного виховання наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Методи здійснення естетичного виховання

№ з/п	Назва групи методів	Приклади методів організації естетичного виховання
1	2	3
1	Методи формування естетичних знань	розповідь про естетичне значення слова, роз'яснення вимог до естетичного оформлення творів, етична бесіда, навіювання, інструктаж, диспут з тем естетичного характеру, доповідь, приклад естетично довершеного твору
2	Методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки	вправи на створення естетично довершених творів, привчання використовувати слова у творах, які несуть естетичну насолоду, педагогічна вимога, суспільна думка, доручення, виховуючі ситуації естетичного характеру
3	Методи стимулювання	змагання: «Кращий твір», «Влучне слово», заохочення, гра «Добери слово», «Склади співуче словосполучення»
4	Методи самовиховання	самопізнання, самооцінювання, саморегуляція

В. Рогожкін [22] окремо виділяє групу методів виховання почуттів. Серед них автор називає методи:

1) спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, рідного студента з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів;

2) вплив на почуття студента шляхом виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога;

3) залучення студентів до активної навчальної і позакласної діяльності, що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творіння;

4)  вплив на почуття студентів емоційністю обстановки;

5)  вплив на почуття студентів емоційністю стосунків між ними, викладачами, батьками, оточуючими людьми.

При виборі методів у ході естетичного виховання слід враховувати наступні чинники [16]:

1)  Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливим принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей студентів.

2)  Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду, суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.

3)  Урахування своєрідності педагогічних ситуацій.

4)  Аналіз впливу на особистість методів, які вже застосовувались.

5)  Особа вихователя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає усвідомлення мотивів своїх дій, уміння вирізняти особисті труднощі студента; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима студентів, адекватно оцінити результати роботи.

6)  Забезпечення переходу методів виховання в методи самовиховання.

Нині не існує єдиного уявлення про засоби, методи, організаційні форми естетичного виховання. Зокрема, В. Рогожкін до форм естетичного виховання відносить працю, мистецтво, науково-пізнавальну та ігрову діяльність. «Маючи на увазі взаємозв’язок конкретних форм естетичного виховання, - зазначає він, - ми все ж вважаємо необхідним зробити акцент на їх специфіці, оскільки тільки її аналіз дозволяє виявити естетично-виховні можливості, закладені в них, такі можливості, на використанні яких і вибудовується творчість вихователя»[22, с. 92].

Отже, науковцями визначено форми, методи та засоби організації естетичного виховання студентів. До форм віднесено: семінари, екскурсії, гуртки, лекції, бесіди, диспути, колективні творчі справи. До засобів належать: художні та літературні твори, музика, мистецтво, кіно, театр, народний фольклор. Серед методів виділяють методи формування естетичних знань, методи організації естетичної діяльності і формування досвіду поведінки, методи стимулювання, методи самовиховання.

Докладніше схарактеризуємо педагогічні умови реалізації естетичного виховання студентів у навчально-виховному процесі.