Естетичне виховання: суть, провідні категорії, мета, завдання, принципи, зміст, шляхи, форми та засоби.
Суть і провідні категорії естетичного виховання, його мета та завдання.
Ідеї естетичного виховання зародились у період глибокої давнини. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завдання і мета змінювались від епохи Платона і Арістотеля до сучасних днів. Сьогодні посилюється увага до проблем теорії і практики естетичного виховання як важливої складової формування всебічно розвиненої, духовно багатої особистості.
Естетичне виховання – це педагогічний процес взаємодії педагога та учнів, спрямований на формування естетичної культури та розвиток естетичного ставлення особистості до життя, набуття здатності до творчої діяльності за законами краси. Естетичне виховання спрямоване насамперед на виховання в людини гуманістичних якостей, інтересів і любові до життя в його різноманітних проявах.
Методологічною основою естетичного виховання є естетика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва у розвитку суспільства.
Виконання означених завдань естетичного виховання спрямоване на формування художньо-естетичної культури особистості.
Художньо-естетична культура включає такі компоненти (Рис.1.): інформаційний, емоційно-почуттєвий та діяльнісний.
Спостережливість, уміння бачити, помічати прекрасне – основа духовної краси людини, яка виражається в її естетичній свідомості.
Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.
Естетичні почуття виникають у процесі сприйняття прекрасного.
Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.
Рис. 1. Компоненти художньо-естетичної культури
Справжні естетичні почуття, позитивні емоції, естетична насолода справляють великий виховний вплив на особистість. Але людина повинна не тільки сприймати прекрасне, але й розуміти, оцінювати твори мистецтва, вчинки людей та ін., тобто формувати власний естетичний смак.
Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, виокремлювати справді прекрасне від потворного, неестетичного. Велику роль у формуванні естетичного смаку відіграє естетичний ідеал, зразок, з позицій якого людина оцінює навколишню дійсність, людей, їх вчинки.
Естетичний ідеал – уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що вона рівняється.
Естетика поведінки – риси прекрасного у вчинках і діях людини: у ставленні до праці і до суспільства, у манерах і у зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.
Важливе значення має виховання у школярів естетики поведінки – акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов’язані з моральністю особистості учня.
Принципи, зміст, шляхи, форми і засоби естетичного виховання школярів.
Принципи естетичного виховання:
принцип комплексного підходу – означає, що систему естетичного виховання педагог повинен організувати таким чином, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на школяра і використовувати не тільки засоби мистецтва, але і засоби дійсності комплексно.
принцип творчої самодіяльності учнів – означає, що педагог повинен формувати у школярів здатності переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи. Він повинен показати учню важливість у постановці мети створення не тільки прагматично значущого продукту, але й естетично виразного, привабливого; у виборі естетично значущих засобів і методів здійснення діяльності.
принцип естетизації всього життя людини – виділяє завдання навчити бачити, відчувати, розуміти прекрасне і творити красу в навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті.
Одним із головних завдань школи на сучасному етапі є створення системи естетичного виховання.
Система естетичного виховання – це цілеспрямований, організований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.
Для кожної вікової групи школярів характерні свої особливості естетичного розвитку залежно від взаємодії провідної діяльності, інтересів, потреб, рівня загального розвитку.
Джерела естетичного виховання: твори образотворчого мистецтва, музика, художня література, природа, кіно, телебачення, естрада, цирк, події суспільного життя, оформлення побуту.
Шляхи і засоби естетичного виховання:
Естетичне виховання у процесі вивчення наук. На уроках з предметів естетичного циклу учні здобувають не лише теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь та навичок, розвивають свої творчі здібності. На уроках української мови та літератури школярі засвоюють багатство і красу рідної мови, знайомляться з шедеврами вітчизняної та світової літератури. У багатьох школах створено малі академії народних мистецтв, університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського мистецтва, фольклорні ансамблі, які сприяють формуванню у дітей естетичної культури.
Естетичне виховання у праці. Естетика і праця – тісно пов’язані між собою поняття. Справжня краса людини виявляється у праці. Виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті у процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе.
Роль природи в естетичному вихованні. Естетичне сприймання природи має базуватися на тому, що природа – джерело прекрасного. Естетичне відношення до природи формує моральне ставлення до неї, вчить дитину моральній поведінці завдяки гармонії, красі, різноманітністю фарб, звуків. Естетичний вплив природи зростає, якщо учні залучені до її охорони.
Естетичне виховання засобами мистецтва. Естетичне виховання засобами мистецтва розглядається через художнє, музичне виховання, виховання засобами літератури, театру та ін.