- •Модуль 6 « житлове право»
- •Конституційне право громадян на житло.
- •Житлове законодавство.
- •Житловий фонд україни, його склад і призначення
- •Виключення з житлового фонду житлових приміщень
- •Управління житловим фондом
- •«Забезпечення громадян житловими приміщеннями та порядок надання житлових приміщень»
- •Підстави та умови взяття громадян на квартирний облік
- •Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов
- •Черговість та порядок надання жтлових приміщень
- •Норма жилої площі
- •5. Ордер на житлове приміщення та його юридичне значення
- •«Житлове право. Договір найму житлового приміщення»
- •Договір найму житлового приміщення в будинках державних і комунальних житлових фондів.
- •Форма, строк та сторони договору найму житлового приміщення
- •Поняття члена сімї наймача жилого приміщення
- •Права та обов’язки сторін договору.
- •Право на приватизацію квартир (будинків) державних і комунальних житлових фондів
- •Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами. Бронювання жилого приміщення.
- •Обмін житлового приміщення
- •Піднайом житлового приміщення
- •Правове становище тимчасових жильців
- •Надання громадянам житла в зв’язку з капітальним ремонтом будинку
- •Зміна договору найму житлового приміщення
- •Припинення договору найму житлового приміщення. Підстави та порядок виселення. Випадки виселення з наданням і без надання іншого житла.
- •Особливості користування службовими приміщеннями та гуртожитками.
- •Модуль 7 « підряд. Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт»
- •1. Поняття і значення договору підряду, його види та сфера застосування
- •Сторони та істотні умови договору підряду
- •Права, обов’язки і відповідальність сторін договору підряду.
- •Особливості договору побутового підряду
- •Капітальне будівництво в україні та способи його здійснення.
- •Поняття, значення та система підрядних договорів у будівництві
- •Сторони в договорі. Права , обов’язки і відповідальність сторін у договорі будівельного підряду. Договір субпідряду.
- •Загальна характеристика договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •Роль, значення та зміст договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт.
- •« Перевезення. Транспортне експедирування»
- •Види перевезень та їх правове регулювання. Поняття та види перевезень вантажу.
- •Зміст, укладення та оформлення договорів перевезення вантажу.
- •Виконання договорів перевезення вантажу.
- •Відповідальність сторін за договором перевезення вантажу.
- •Договір перевезення пасажира і багажу. Права і обовязки перевізника і пасажира. Відповідальність перевізника.
- •Порядок предявлення претензій та позовів, що випливають із договорів перевезення. Позови щодо перевезення в закордонному сполученні.
- •Договір чартеру (фрахтування).
- •Договір транспортного експедируваня.
- •Договір буксирування.
- •«Страхування».
- •Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання.
- •Сторони страхового зобовязання. Форми страхування . Страхові правовідносини. Основні страхові поняття
- •Поняття договору страхування.
- •Співстрахування. Договір перестрахування
- •Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •Види обовязкового страхування. Види добровільного страхування.
- •Модуль 8 « договір позики. Кредитно-розрахункові відносини»
- •Поняття , форма та порядок укладення договору позики.
- •Права і обовязки сторін за договором позики
- •Новація боргу в позикове зобовязання
- •Банківські операції та їх види
- •Кредитний договір. Комерційний кредит.
- •Договір банківського вкладу. Види банківських вкладів
- •Укладення і розірвання договору банківського рахунку. Банківська таємниця
- •Двостороннім
- •Безстроковим
- •Поняття, сторони та істотні умови договору факторингу.
- •Права , обовязки та відповідальність сторін за договором факторингу
- •Порядок та форми розрахунків у господарському обороті. Особливості розрахунків між субєктами підприємницької діяльності. Види безготівкових розрахунків.
- •« Договір доручення. Договір комісії. Зберігання. Управління майном».
- •Особливості управління цінними паперами.
- •Поняття ,сфера застосування, сторони, предмет і форма договору доручення
- •Права та обовязки сторін. Припинення договору доручення
- •Поняття, сфера застосування, сторони, предмет, форма і види договору комісії
- •Права та обовязки сторін у договорі комісіїю. Субкомісія. Припинення договору комісії.
- •Поняття, сфера застосування, сторони, предмет, обєкт, форма та строк договору зберігання
- •Права, обовязки і відповідальність сторін за договором зберігання
- •Зберігання за законом. Зберігання на товарному складі. Спеціальні види зберігання
- •Поняття, форма і істотні умови договору управління майном
- •Зміст договору управління майном
- •Відповідальність управителя. Припинення договору управління майном
- •11. Особливості управління цінними паперами
- •«Договори за розпорядженням майнових прав інтелектуальної власності».
- •Роль і значення авторських договорів
- •Загальні положення про авторські договори
- •Види та зміст авторських договорів
- •7. Договір про створення аудіовізуального твору.
- •10. Договори про використання об'єктів суміжних прав.
- •11. Договори про управління майновими правами авторів.
- •Загальна характеристика та строк ліцензійного договору. Типовий ліцензійний договір
- •Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Зміст договору комерційної концесії
- •Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •« Зобовязання за спільною діяльністю».
- •1. Поняття, види та правове регулювання спільної діяльності
- •Глава 77 цку
- •Форма і умови договору про спільну діяльність
- •Поняття та юридична характеристика договору простого товариства. Ведення спільних справ учасників договору
- •Права і обовязки учасників договору. Спільне майно учасників договору
- •Відповідальність учасників за невиконання обовязків. Порядок покриття спільних витрат і збитків
- •Установчі (засновницькі) договори. Припинення договору
- •Модуль 9 «зобовязання із заподіяння шкоди»
- •Поняття та елементи зобовязань із заподіяння шкоди
- •Деліктна відповідальність: поняття , зміст, особливості та функції деліктної відповідальності
- •Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •Відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.
- •Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю.
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Література
- •Рецензія
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
Відповідно до ст.. 1176 ЦКУ , фізична особа, котрій завдано шкоди незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури чи суду має право на її відшкодування в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб зазначених органів.
Стаття 1176 ЦКУ визначає такі підстави для відшкодування:
незаконне засудження;
незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;
незаконне застосування взяття під варту чи підписки про невиїзд як запобіжного заходу;
незаконне затримання
незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Закон України від 1 грудня 1994 р. до вже зазначених незаконних дій відповідних службових осіб відносить і такі незаконні дії:
1) незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;
2) незаконну конфіскацію майна, незаконне накладення штрафу;
3) незаконне проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" та "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".
Підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, є
шкода,
незаконні дії,
причинний зв'язок між незаконними діями та шкодою.
Наявність вини не вимагається, бо за Законом шкода відшкодовується незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
У названому Законі від 1 грудня 1994 р. передбачаються види шкоди, що підлягають відшкодуванню громадянинові:
заробіток та інші грошові доходи, втрачені ним внаслідок незаконних дій;
майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки за ними, цінні папери та відсотки за ними, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, якого він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене у доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;
штрафи, стягнені на виконання судового вироку, судові витрати, інші суми, сплачені громадянином внаслідок незаконних дій;
суми, сплачені громадянином за надання йому юридичної допомоги;
моральна шкода.
Втрата заробітку та інших доходів підлягає відшкодуванню за час:
тримання під вартою;
відбування покарання або адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт;
відсторонення від посади за постановою слідчого або прокурора;
перебування на стаціонарній судово-психіатричній експертизі;
відсутності на роботі у зв'язку з викликом громадянина до органів розслідування або суду як підозрюваного, підсудного, обвинуваченого;
працевлаштування громадянина в межах 3-місячного строку до прийняття адміністрацією підприємства, установи, організації рішення з цього питання у встановлений місячний строк;
між проголошенням виправдувального вироку і вступом його в законну силу.
Якщо громадянин був позбавлений можливості займати певні посади або займатися певною діяльністю, внаслідок чого в межах призначеного судом строку не працював або виконував менш оплачувану роботу, тоді втрата заробітку за відповідний період підлягає відшкодуванню із зарахуванням заробітку за менш оплачуваною роботою.
Відшкодування заробітку та інших грошових доходів, сплачених штрафних сум, сум судових витрат, а також сум, сплачених громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги, і сум моральної шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету.
Відшкодування моральної шкоди проводиться тоді, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали громадянинові моральної шкоди, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конфісковане, вилучене, заарештоване майно повертається громадянинові в натурі, а в разі неможливості повернути в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно було передано безоплатно.
Обгрунтування відповідальності незалежно від вини вбачається:
в подальшому зміцненні законності в діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду;
в підсиленні захисту прав і законних інтересів громадян.
Суб'єктом відповідальності за шкоду, заподіяну громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, за ст. 1176 ЦК України є держава.
Суб'єктами права на відшкодування шкоди є громадяни (фізичні особи), щодо яких були вчинені відповідні незаконні дії.
Право на відшкодування заподіяної шкоди виникає у разі
постановлення судом виправдувального вироку,
скасування незаконного вироку суду,
закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства за реабілітуючими підставами (відсутність події злочину, відсутність у діяннях особи складу злочину або недоказовість участі громадянина у вчиненні злочину) чи закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Не є підставами для виникнення права на відшкодування:
Закриття кримінальної справи на підставі акта про амністію або акта про помилування за ст. 1176 ЦК.
Зміна кваліфікації вчиненої злочинної дії за статтею закону, що передбачає менш тяжкий злочин з призначенням більш м'якого покарання або зниження міри покарання без зміни кваліфікації
Заподіяна шкода не підлягає відшкодуванню, якщо
громадянин у процесі дізнання, попереднього слідства і судового розгляду самообмовою перешкоджав встановленню істини і тим самим сприяв вчиненню незаконних дій щодо нього. Самообмова повинна виражатися у показаннях обвинуваченого, які зафіксовано у протоколі допиту.
ЦК України (ст. 1176) визначає, Держава відшкодовує шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення з цивільної справи за наявності у діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину, встановленого вироком, що набрав законної сили.