8. Поняття, форма і істотні умови договору управління майном

Відповідно до ст. 1028 ЦК України під договором управління майном розуміється такий договір, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителю) на певний строк майно в управління, а інша сторона зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

У цивілістичній науці таке управління майном дістало назву довірчого управління.

За суб'єктною спрямованістю виконання зобов'язань договір управління може бути договором на користь сторін договору (установник призначає вигодонабувачем самого себе) і договором на користь третіх осіб (вигодонабувачів) - при укладанні такого договору управитель зобов'язується перед установником виконати певні дії не установнику, а іншій особі (вигодонабувачу) і, виконавши такі дії, управитель погашає свої обов'язки перед установником.

Сторонами договору управління майном є установник управління та управитель.

Установниками управління можуть бути наступні особи:

1. Власник майна

2. Орган опіки та піклування

3. Опікун

4. Піклувальник

5. Нотаріус або відповідний орган місцевого самоврядування

6. Спадкоємці

7. Носії прав на об’єкти інтелектуальної власності

8. Органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування

Управителем може бути тільки суб’єкт підприємницької діяльності – фізична або юридична особа. Крім управителя майном підопічного, а також особи, визнаної безвісно відсутньою чи місцезнаходження якої невідоме, або спадковим майном.

Вигодонабувач - це тертя особа, на користь якої укладається договір управління майном. Ним може бути будь-яка юридична або фізична особа з різним обсягом дієздатності.. самому управителю заборонено виступати в якості вигодонабувача.

Договір управління майном є:

• Двосторонній - права та обов'язки щодо цього договору виникають як з однієї, так і з другої сторони зобов'язання. Кожна зі сторін виступає як кредитор і як боржник. Установник після укладання договору зобов'язується передати частину свого майна в управління управителю, не вчиняти ніяких угод з цим майном, що перешкоджатимуть здійсненню управління, і одночасно набуває право здійснювати контроль за виконанням умов договору, отримувати вигоди від управління майном. Управитель повинен виконувати свої обов'язки виключно в інтересах установника (вигодонабувача) і давати звіт про свою діяльність, а за здійснення уп­равління майном здобуває право на винагороду.

• Оплатним - відповідно з п. 1 ст. 1028 ЦК України діяльність щодо управління майном здійснюється за винагороду. Управителеві відшкодовуються необхідні витрати, зроблені ним при управлінні майном (ст. 1042 ЦК України). Умови про розмір і форму плати управителеві віднесені ст. 1035 ЦК України до істотних умов договору. У разі відсутності в тексті договору умов винагороди, такий правочин вважатиметься неукладеним

• реальним - за цією угодою одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителю) на визначений строк майно в довірче управління. Обов'язковою умо­вою укладання цього договору є передача майна. Моментом укладання договору управління майном вважається вручення установником майна управителю. Договір управління нерухомим майном вважається укладеним з моменту його державної реєстрації (ст. 1031 ЦК України).

• строковим договором. ЦК України (ст. 1029) у самому визначенні поняття договору управління майном вказує на його строковий характер, за якою одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління.

Метою укладання такого договору є отримання доходу чи інші вигоди від здійснення права власності на майно. При передачі майна в управління управителю установник розраховує на еквівалентне збільшення або збереження свого капіталу, хоч не завжди одержує вигоди від цього безпосередньо

Безпосередньою підставою виникнення управління майном у будь-яких випадках є договір, який укладається між установником і управителем.

Предметом договору управління майном виступають юридичні та фактичні дії, спрямовані на здійснення управління. предметом управління майном виступають будь-які правомірні юридичні та фактичні дії, спрямовані на реалізацію чужого суб'єктивного права — установника управління через управителя, з наділенням управителя конкретними повноваженнями щодо довіреного майна, встановленими договором управління майном, у рамках закону.

Під об'єктом управління майном необхідно розуміти сукупність переданих управителю майна та/або майнових прав, а також плодів та доходів, пов'язаних з ними суб'єктивних прав та обов'язків, що виникли або отримані в результаті вчинення дій щодо здійснення управління.

Відповідно до п. 1 ст. 1030 ЦК України предметом договору управління можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Відповідно до ст. 1039 ЦК України в управління може бути передане майно, що є предметом договору застави. Якщо установник не попередив управителя і сам управитель не знав і не міг знати про те, що майно, яке передане в управління, є предметом договору застави, управитель має право вимагати розірвання договору та виплати належної йому за договором плати відповідно до строку управління цим майном.

Майно передане в управління, має особливий правовий режим, оскільки:

• воно залишається у власності установника управління, однак на нього не допускається звернення стягнення за вимогою кредиторів установника управління крім випадків, коли установника майна визнано банкрутом і колив відбувається звернення стягнення на майно, що є предметом договору застави, за вимогою заставодержателя

• це майно обліковується управителем окремо від свого майна з метою недопущення його змішання

Відповідно до ст. 1035 ЦК України істотними умовами договору управління майном є

• перелік майна, що передається в управління,

• розмір і форма плати за управління майном.

У разі відсутності хоч би однієї із зазначених умов договір вважається неукладеним. Законодавчими актами можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо змісту умов договорів управління цінними паперами та іншими видами майна.

Згідно з п. 1 ст. 1031 ЦК України договір управління укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Недодержання письмової форми договору управління рухомим майном позбавляє його учасників права підтверджувати його існування свідченнями свідків. У разі порушення вимоги про нотаріальне посвідчення договір управління визнається недійсним.

Відповідно до ст. 1036 ЦК України строк договору управління майном встановлюється у договорі управління майном. Якщо сторони не визначили строку договору управління майном, він вважається укладеним на п'ять років. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.