9. Зміст договору управління майном

Права та обов’язки управителя:

1. вчинення юридичних і фактичних дій, пов’язаних з управлінням майном, що являють собою здійснення стосовно переданого йому майна правомочностей власника у межах, встановлених договором чи законом

2. право на плату – на компенсацію витрат, понесених ним при здійсненні своїх повноважень. Форми оплати встановлюються в договорі

3. право на одержання доходів від управління майном і розпорядження ними – тобто спрямовувати їх частково на погашення витрат по утриманню майна, надання йому при необхідності ремонту. Решту коштів управитель передає установнику управління або вигодонабувачеві, якщо інше не передбачено договором

4. право на захист – він може пред’явити віндикаційний, негаторний та інші позови від власного імені

5. звітувати перед установником управління за свої дії для здійснення останнім належного контролю за діями управителя, його витратами, доходами. Порядок і форма звіту встановлюється в договорі

6. несення ризику випадкової загибелі, пошкодження або знищення майна, якщо це передбачено договором

7. розірвання договору у випадку, якщо установник управління не попередив управителя про те, що майно, передане в управління є предметом застави, та з інших підстав, встановлених в ст..1044 ЦКУ

8. повернення майна установнику управління або іншим особам згідно з договором або законом у стані , що відповідає передбаченому договором

Права та обов’язки установника управління:

1. виплатити управителю плати, обумовленої договором

2. попереджати управителя про те, що передане майно є предметом договору застави

3. несе тягар утримання майна, внаслідок чого установник управління компенсує управителю витрати, понесені на утримання майна

4. вимагати від управителя плодів та доходів, одержаних внаслідок управління майном, які належать власнику майна

5. прийняти від управителя майна виконанні інші дії, передбачені договором, після його припинення

Вигодонабувач не має ніяких обов’язків.

Права вигодонабувача:

• вимагати від управителя належного виконання, на його користь, тобто здійснення йому управителем належних виплат

• відмовитися від договору в зв’язку з неможливістю управителя здійснювати управління майном

• право на відмову від одержання вигоди за договором

10. Відповідальність управителя. Припинення договору управління майном

Управитель несе відповідальність за:

1. відповідно до ст. 1043 ЦК України управитель, який не виявив при довірчому управлінні майном належного піклування про інтереси установника управління або вигодонабувача, зобов'язаний відшкодувати установникові управління завдані збитки, а вигодонабувачеві — упущену вигоду.

2. завдані збитки, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок непереборної сили, винних дій установника управління або вигодонабувача.

3. не забезпечити досягнення мети управління. Якщо вона має підприємницький характер, то порушення полягатиме у відсутності виплат вигодо-набувачу. В договорах управління грошовими коштами договори можуть містити умову про виплату доходу у вигляді визначеного проценту на вкладений капітал. Відсутність виплат є підставою для стягнення доходу за позовом вигодонабувача.

4. відповідає за втрату, нестачу або пошкодження майна.

5. відповідає за порушення зобов'язання третіми особами (замісниками), на яких було покладено його виконання. Відповідно до ст. 1041 ЦК України управитель несе відповідальність за дії обраного ним замісника як за власні. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, що випливає з договору управління, будь-якою третьою особою (повірений тощо), обов'язок виконати зобов'язання покладається на управителя, в разі невиконання ним зобов'язань з управління він відповідає перед установником та вигодонабувачем за порушення зобов'язання.

6. управитель, який прострочив виконання, відповідає перед установником за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення управителя виконання втратило інтерес для установника, він може відмовитися від виконання договору управителем і вимагати відшкодування збитків.

Управитель звільняється від відповідальності, якщо буде доведено неможливість виконання договору внаслідок обставин непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних у даних умовах обставин (форс-мажор). До таких обставин не належать

• порушення обов'язків зі сторони контрагентів боржника-управителя,

• відсутність на ринку потрібних для виконання товарів,

• відсутність у боржника-управителя необхідних грошових засобів тощо.

Збитками вважаються втрати, яких установник або вигодонабувач зазнали у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, що перебуває в управлінні, а також витрати, які наведені особи зробили або мусять зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущеною вигодою є доходи, які вигодонабувач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Управитель відшкодовує завдані ним збитки (установнику та вигодонабувачеві) у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо управитель, що порушив зобов'язання з управління, одержав завдяки цьому доходи, то розмір збитків, які відшкодовуються вигодонабувачеві у зв'язку з неодержанням ним доходів, не може бути меншим від тих доходів, що їх одержав порушник прав (довірчий управитель).

Управитель відшкодовує реальні збитки і упущену вигоду, завдані ним при простроченні виконання зобов'язання.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання за договором управління майном встановлено неустойку (штраф, пеню), то її стягуватимуть у повному розмірі понад відшкодування збитків відповідно до ст. 624 ЦК України.

Таким чином, відповідальність за договором управління майном є договірною (за характером зобов'язання) та підвищеною (за способом відповідальності).

Відповідно до п. 2 ст. 1043 ЦК України управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним довірчого управління, якщо вартості майна, яке перебуває в управлінні, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до п. З ст. 1038 ЦК України у правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується, що вони вчинені управителем.

Згідно з п. З ст. 1038 ЦК України у разі відсутності вказівки про те, що письмові правочини щодо майна, переданого в управління, вчинено управителем, останній зобов'язується перед третіми особами особисто.

Управителеві надаються невизначено широкі повноваження, з урахуванням мети управління та особливостей майна, переданого в управління, визначені договором та законом. Тому перевищенням наданих управителеві повноважень вважатиметься здійснення цих повноважень всупереч меті та цільовому призначенню майна, яке перебуває в управлінні.

Таким чином, зобов'язання з правочинів, учинених управителем із перевищенням наданих йому повноважень і встановлених для нього обмежень, несе управитель особисто, крім випадків

• подальшого схвалення установником правочину

• якщо перевищення наданих йому повноважень вимагають інтереси установника та вигодонабувача і управитель не міг попередньо запитати установника або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит,

• коли треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали і не повинні були знати про перевищення управителем повноважень або встановлених обмежень.

Крім невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, підставою для відповідальності може бути порушення управителем норм закону: обман (наприклад, неправильне використання основного майна або доходу в інтересах інших осіб, а не установника чи вигодонабувача, що тягне за собою відшкодування збитків і кримінальне покарання), несплата податків, несанкціоноване використання коштів зі шкодою для доходу довіреного майна тощо.

Перелік підстав припинення договору управління наведено в п. 1 ст. 1044 ЦК України.

• є заява однієї із сторін про припинення договору у зв'язку зі спливом його строку або досягнення мети, для якої воно засновувалося.

• У випадку загибелі майна

• При відмові вигодонабувача від одержання вигоди за договором

• Повне завершення сторонами його виконання

• Дострокове припинення договору управління майном, якщо це передбачено самим договором (ст..598 ЦКУ)

• у випадку смерті фізичної особи, що є управителем,

• визнання її недієздатною, обмежено дієздатною, безвісно відсутньою або банкрутом.

• є смерть або припинення діяльності управителя за відсутності інших спільно керуючих на момент вчинення наведених фактів,

• визнання фізичної особи — установника управління банкрутом.

• зі смертю фізичної особи, що є вигодонабувачем, або ліквідацією юридичної особи — вигодонабувача, якщо інше не передбачено договором.

• у разі відмови установника управління від договору з іншої причини, крім неможливості для управителя здійснювати управління майном, за умови виплати управителеві винагороди, передбаченої договором.

• на підставі рішення суду, господарського суду, третейського суду у випадках, передбачених законом.

• виникнення обставин або виконання умов, передбачених договором або іншою підставою виникнення управління;

• смерть громадянина або припинення діяльності юридичної особи чи відмова від своїх прав однієї або кількох осіб, які визнаються вигодонабувачами, якщо інше не встановлено договором про управління;

• відсутність у договорі чи інших підставах виникнення управління умов або існування обставин, які є істотними умовами управління;

• ініціатива установника або управителя, якщо це було передбачено договором про управління;

• задоволення судом позову, пред'явленого установником або вигодонабувачем у зв'язку з невиконанням управителем обов'язків, які випливають з договору чи інших підстав виникнення управління, або зловживання ним довірою, наданою йому установником при створенні управління.

. Згідно з п. 2 ст. 1044 ЦК України у разі відмови сторони договору управління майном інша сторона має бути сповіщена про це за 3 місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк. Після припинення договору управління майно, що перебуває в управлінні, передається установникові управління, якщо інше не передбачено договором.