2. Загальні положення про авторські договори

за авторським договором автор передає або бере на себе обов'язок створити і у встановлений договором строк передати свій твір організації для використання обумовленим у договорі способом, а організація зобов'язується здійснити або почати використання у встановлений договором строк, а також сплатити авторові винагороду, крім випадків, зазначених, у законі.

Предметом авторських договорів є передача іншій особі автором чи його правонаступниками права на використання творів, передача майнових прав автора й інші правові дії, пов'язані з використанням чи розпорядженням твору - будь-яке відчуження авторських прав, передача права на використання, передача права на управління майновими правами автора та інші..

Таким чином: авторський договір - це угода автора чи його правонаступників з іншими особами про вчинення відповідно до закону будь-яких дій з приводу володіння, користування та розпорядження твором.

Авторський договір є:

1.двосторонній

2. консенсуальний

Відповідно до п. 1 ст. 31 Закону авторські договори мають укладатися у письмовій формі. Письмова форма не є обов'язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

Практика укладення авторських договорів пішла саме цим шляхом — договори про видання твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках, як правило, укладаються в усній формі.

Сторони в авторському договорі - як фізичні, так і юридичні особи.

Стороною у такому договорі є передусім сам автор — тільки фізична особа. Автором можуть бути громадянин України, іноземний громадянин чи особа без громадянства, при цьому незалежно від віку. а й інші особи, яким належать авторські права - до них належать спадкоємці та інші правонаступники, до яких авторські права перейшли відповідно до закону. Ними можуть бути будь-які юридичні особи, у тому числі іноземні юридичні особи, а також держава.

Варто зауважити, що суб'єктом авторських прав може бути і юридична особа, але не автор.

Автор — це особа, творчою працею якої створено той чи інший твір. Автором можуть бути і неповнолітні діти. При цьому неповнолітні віком від 14 до 18 років укладають авторські договори самостійно, а за малолітніх віком до 14 років договори укладають від їх імені батьки або опікуни.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Відносини між ними визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання твору належить однаковою мірою всім співавторам.. Якщо авторський договір укладається від імені співавторів, то його підписують усі співавтори.

Стороною авторського договору з цього боку можуть бути й інші особи — спадкоємці автора та інші його правонаступники. Якщо авторський договір укладається спадкоємцями, то вони зобов'язані подати документи, що засвідчують їх правонаступництво.

Другою стороною в авторському договорі, як правило, є юридична особа — організація чи підприємство, яке має можливість використати твір у той чи інший спосіб. Це можуть бути юридичні особи, основані на будь-якій формі власності, державні, приватні, іноземні Цією стороною може бути роботодавець, набувач авторських прав за договором про передачу (відступлення) майнових прав автором або іншою особою, що має авторське право, організація, що управляє авторськими правами на колективній основі. Може бути й фізична особа, що, як правило, виступає замовником на створення, наприклад, твору живопису чи скульптурного. Фізична особа може виступати і як користувач твору.

Використання твору іншими особами можливе без згоди автора і без укладення авторського договору. Закон називає такі випадки вільним використанням твору (ст. 21) - бездоговірне використання цитат, уривків творів як ілюстрацій, відтворення у пресі опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних питань, відтворення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих, публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів, відтворення твору для особистого користування. Закон передбачає вільне використання твору бібліотеками та архівами, репрографічне відтворення для власних потреб; вільне відтворення примірників творів для навчання; вільне відтворення комп'ютерних програм, а також вільне відтворення в особистих цілях творів, зафіксованих у звуко- та відеозаписах.

Авторський договір повинен передбачати способи використання твору (конкретні права, що передаються за договором). Якщо в авторському договорі не передбачено умову про спосіб використання твору (конкретних прав, що передаються за авторським договором), договір вважається укладеним на такі способи використання твору, які можуть вважатися необхідними для досягнення наміру сторін, які вони мали в момент укладення договору. Наприклад, передача права на відтворення літературного твору може передбачати і його розповсюдження.

Строк виконання - строки визначаються угодою сторін, можуть бути передбачені різні строки:

1. строки дії самого договору,

2. строки виконання умов договору,

3. строки видання твору чи публічного показу тощо. Але зараз йдеться лише про

4. строки дії самого договору..

Коли в авторському договорі умову про строк його дії не передбачено (наприклад, не передбачений строк, на який передається право), договір може бути розірваний після закінчення 5 років від дати його укладення. В такому разі користувач має бути попереджений про розірвання за 6 місяців до розірвання договору. Але незалежно від наявності в авторському договорі умови про строк автор або його спадкоємці мають право розірвати такий договір після закінчення 10 років від дати його укладення, повідомивши про це користувача за 6 місяців до розірвання договору.

Територія дії авторського договору - якщо територія, на яку передається авторське право, не передбачена, то чинність права поширюється на всю територію України.

Винагорода за використання твору чи передачу майнових прав визначається угодою сторін. За загальним правилом її встановлюють в авторському договорі у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору. Тобто винагорода має виплачуватися за кожний спосіб використання твору окремо. Якщо встановити розмір винагороди у вигляді відсотка від доходу неможливо у зв'язку з характером твору або особливостями його використання, то винагороду визначають у вигляді зафіксованої у договорі чітко визначеної суми або іншим способом.

Проте у договорі не може бути умов, які обмежують автора у створенні ним у майбутньому творів на певну тему або в певній галузі. Такі умови авторського договору визнаються недійсними.

Умови авторського договору, що суперечать положенням Закону України "Про авторське право і суміжні права" або погіршують права автора порівняно із зазначеним законом, є недійсними.