6. Права, обовязки і відповідальність сторін за договором зберігання

Обов’язки поклажодавця:

1. обов’язок попередити про властивості речі, переданої на зберігання, та особливості її зберігання (ст..952 ЦКУ)

2. оплатити витрати , пов’язані зі зберіганням, коли це обумовлено договором чи законом (ст..947 ЦКУ)

3. внести за зберігання плату при умові, що вона та строки її внесення встановлені договором зберігання (ст.. 946 ЦКУ)

4. відшкодувати надзвичайні витрати (ст..947 ЦКУ)

5. забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст..948 ЦКУ)

Обов’язки зберігача:

1. прийняти річ на зберігання (ст..940 ЦКУ)

2. зберігати річ впродовж всього обумовленого договором строку або до моменту витребування речі поклажодавцем (ст..938 ЦКУ)

3. забезпечувати схоронність речі (ст..942 ЦКУ)

4. піклуватися про річ як про свою власну у разі, коли зберігання здійснюється безплатно (ст..942 ЦКУ) – речі поклажодавця мають зберігатися у тих самих умовах, що й аналогічні речі зберігача

5. надавати послуги щодо зберігання особисто (ст..943 ЦКУ)

6. не користуватися річчю, переданою поклажодавцем, а також не передавати її у користування іншій особі (ст..944 ЦКУ)

7. негайно повідомляти поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі й отримати на це відповідь (ст.. 945 ЦКУ)

8. повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості у випадку іррегулярного зберігання (ст..949 ЦКУ)

Поклажодавець відповідає перед контрагентом за договором:

• за збитки, заподіяні зберігачеві внаслідок того, що зберігання не відбулося (ст..939 ЦКУ)

• За несвоєчасність чи неповноту сплати винагороди за зберігання та за відшкодування витрат на зберігання (ст..625 ЦКУ)

• За несвоєчасне отримання речі зі зберігання (ст..948 ЦКУ) зобов’язаний внести не лише плату за весь фактичний час її зберігання (ст..946 ЦКУ), а й відшкодувати всі збитки, пов’язані з тим, що він не забрав річ після закінчення строку договору зберігання

• За збитки, заподіяні властивостями речі, переданої на зберігання (ст..952 ЦКУ)

Відповідальність зберігача:

• За відмову від прийняття речей на зберігання (ст..940 ЦКУ)

• За втрату (нестачу) або пошкодження речей, прийнятих на зберігання (950 ЦКУ)

7. Зберігання за законом. Зберігання на товарному складі. Спеціальні види зберігання

За договором складського зберігання товарний склад зобов’язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути його у схоронності (ст..957 ЦКУ).

Даний договір є:

• двосторонній

• консенсуальний

• оплатний

особливості договору складського зберігання:

• договір укладається стосовно речей, які мають ознаки товару, тобто призначені для використання у сфері підприємницької діяльності шляхом наступної їх реалізації

• товарний склад є організацією, яка зберігає товар і надає пов’язані з цим послуги на засадах підприємницької діяльності

• і зберігачем і поклажодавцем за договором зберігання на товарному складі можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності

Договір укладається у письмовій формі. Її дотримання знаходить свій вираз у складанні відповідних складських документів – складська квитанція, просте і подвійне складські свідоцтва.

У відповідності до ст..959 ЦКУ товарний склад зобов’язаний за свій рахунок оглянути товар в момент прийняття його на зберігання з метою визначення його кількості та зовнішнього стану.

Поклажодавець має право вимагати від товарного складу надання йому можливості оглянути товар або його зразки протягом усього часу зберігання для забезпечення впевненості у його схоронності та належності умов зберігання. При поверненні товару кожна із сторін договору зберігання має право вимагати огляду переданих за ним речей та перевірки їх якості. Пошкодження товару під час зберігання тягне за собою обов’язок товарного складу скласти відповідний акт і того ж дня повідомити про це поклажодавця.

Спеціальні види зберігання:

1. зберігання речей у ломбарді – суб’єктами зберігання є ломбард (зберігач), як юридична особа, а з іншої, - фізична особа (поклажодавець). Об’єктом може бути індивідуально визначена рухома річ. Форма договору – письмова і оформляється видачею поклажодавця іменної квитанції, у якій обов’язково вказуються ПІБ поклажодавця, фіксуються індивідуальні ознаки речей, переданих на зберігання, визначається їх ціна, а також обумовлюється строк дії та інші умови договору. Речі , передані на зберігання, повинні бути застраховані ломбардом за власний рахунок, виходячи з повної суми їх оцінки, яка визначається за домовленістю сторін. (ст..967 ЦКУ). Якщо Поклажодавець не забрав річ із ломбарду після спливу 3 місяців від дня закінчення строку договору зберігання, вона підлягає продажу в порядку, встановленому законом (ст..968 ЦКУ).

2. зберігання цінностей у банку – зберігачем за даним договором є виключно банк, правовий статус якого визначається спеціальним законодавством. Об’єктом є лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ст..969 ЦКУ). Договір укладається у письмовій формі, і його укладення засвідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред’явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажодавцеві. В даному документі зазначається ПІБ поклажодавця, реквізити банку і умови зберігання та повернення речей. За уповноваженням поклажодавця банк може вчиняти правочини з цінними паперами, переданими на зберігання

3. зберігання цінностей або документів у індивідуальному банківському сейфі - поклажодавцеві надається можливість користуватися сейфом. Поклажодавцеві за договором може бути надане право особистого доступу до сейфу (його частини або спеціального приміщення), що знаходиться під охороною. Поклажодавець має право особисто розміщувати і вилучати цінності, які знаходяться у банку на зберіганні. Він отримує ключі від сейфу , а також відповідні документи або картки, які ідентифікують його і посвідчують право доступу до сейфа та одержання з нього цінностей. Банк зобов’язаний унеможливити проникнення у приміщення, де він знаходиться, осіб, які не мають права доступу до нього.

4. зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту – за цим договором камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов’язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів (ст.. 972 ЦКУ). Даний договір є публічним. На підтвердження прийняття речі на зберігання у звичайних камерах схову поклажодавцеві видається квитанція або номерний жетон. Зберігач зобов’язаний відшкодувати поклажодавцеві збитки, завдані внаслідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, протягом 1 доби з моменту пред’явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої сторонами при переданні її на зберігання. Якщо пасажир або інша особа не забрала належну їм поклажу у встановлені строки, камери схову організацій і підприємств транспорту зобов’язані зберігати річ протягом 3 місяців. Після їх спливу річ може биту продана з відшкодуванням всіх поточних витрат, а залишок суми виторгу повертається поклажодавця.

5. зберігання речей у гардеробі організації – за цим договором зберігається верхній одяг і головні убори, взуття, валізи (сумки), портфелі, кейси інша ручна поклажа працівників та відвідувачів протягом робочого дня або на час відвідування. Зберігачем визнається організація , одне з приміщень якої виділене під гардероб. Поклажодавцю видається номерний жетон або інший знак. Зберігання речей в гардеробі здійснюється безоплатно. У випадку втрати жетона Поклажодавець може претендувати на повернення належних йому речей по закінченні робочого дня за умови надання ним показів приналежності речі саме йому. У випадку відмови видати речі спір вирішується в суді.

6. зберігання речей у готелі (ст..975 ЦКУ) - Правила цієї статті поширені також на зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає. Річ вважається внесеною до готелю за умови, якщо вона передана його працівникам або знаходиться у відведеному для особи приміщенні. Готель не відповідає за втрату грошей, інших цінностей, крім випадку, коли речі окремо передані йому на зберігання з детальним описом властивих їм індивідуальних особливостей. У разі втрати або пошкодження речей особа має негайно повідомити про це готель, а останній - вжити заходів до їх розшуку або відшкодувати спричинені збитки. Після закінчення строку проживання готель не несе відповідальності за речі.

7. зберігання речей , що є предметом спору (секвестр) (ст..976 ЦКУ) – у разі виникнення між особами спору про право на річ, до його розв’язання вона може бути передана на зберігання третій особі, яка зобов’язується повернути її особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням осіб між якими виник спір. Підставою є договір або рішення суду. Річ передається на зберігання особі за її згодою. . оплату послуг здійснюють сторони, між якими виник спір.

8. зберігання автотранспортних засобів (ст.. 977 ЦКУ) - за цим договором зберігач зобов’язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і повинен видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця за умови здійснення останнім оплати наданої послуги. Прийняття транспортних засобів посвідчується квитанцією або жетоном. Форма укладення договору – письмова. даний договір є публічним, оскільки такі послуги надаються суб’єктом підприємницької діяльності.

9. договір охорони (ст..978 ЦКУ) - окремий спеціальний вид надання послуг по забезпеченню недоторканості особи або майна, за яким охоронець зобов’язується забезпечити недоторканість особи або майна, які охороняються. Володілець переданого під охорону майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої або майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату. Договір є оплатним.