- •Модуль 6 « житлове право»
- •Конституційне право громадян на житло.
- •Житлове законодавство.
- •Житловий фонд україни, його склад і призначення
- •Виключення з житлового фонду житлових приміщень
- •Управління житловим фондом
- •«Забезпечення громадян житловими приміщеннями та порядок надання житлових приміщень»
- •Підстави та умови взяття громадян на квартирний облік
- •Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов
- •Черговість та порядок надання жтлових приміщень
- •Норма жилої площі
- •5. Ордер на житлове приміщення та його юридичне значення
- •«Житлове право. Договір найму житлового приміщення»
- •Договір найму житлового приміщення в будинках державних і комунальних житлових фондів.
- •Форма, строк та сторони договору найму житлового приміщення
- •Поняття члена сімї наймача жилого приміщення
- •Права та обов’язки сторін договору.
- •Право на приватизацію квартир (будинків) державних і комунальних житлових фондів
- •Збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами. Бронювання жилого приміщення.
- •Обмін житлового приміщення
- •Піднайом житлового приміщення
- •Правове становище тимчасових жильців
- •Надання громадянам житла в зв’язку з капітальним ремонтом будинку
- •Зміна договору найму житлового приміщення
- •Припинення договору найму житлового приміщення. Підстави та порядок виселення. Випадки виселення з наданням і без надання іншого житла.
- •Особливості користування службовими приміщеннями та гуртожитками.
- •Модуль 7 « підряд. Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт»
- •1. Поняття і значення договору підряду, його види та сфера застосування
- •Сторони та істотні умови договору підряду
- •Права, обов’язки і відповідальність сторін договору підряду.
- •Особливості договору побутового підряду
- •Капітальне будівництво в україні та способи його здійснення.
- •Поняття, значення та система підрядних договорів у будівництві
- •Сторони в договорі. Права , обов’язки і відповідальність сторін у договорі будівельного підряду. Договір субпідряду.
- •Загальна характеристика договорів підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
- •Роль, значення та зміст договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт.
- •« Перевезення. Транспортне експедирування»
- •Види перевезень та їх правове регулювання. Поняття та види перевезень вантажу.
- •Зміст, укладення та оформлення договорів перевезення вантажу.
- •Виконання договорів перевезення вантажу.
- •Відповідальність сторін за договором перевезення вантажу.
- •Договір перевезення пасажира і багажу. Права і обовязки перевізника і пасажира. Відповідальність перевізника.
- •Порядок предявлення претензій та позовів, що випливають із договорів перевезення. Позови щодо перевезення в закордонному сполученні.
- •Договір чартеру (фрахтування).
- •Договір транспортного експедируваня.
- •Договір буксирування.
- •«Страхування».
- •Соціально-економічна суть страхування та його правове регулювання.
- •Сторони страхового зобовязання. Форми страхування . Страхові правовідносини. Основні страхові поняття
- •Поняття договору страхування.
- •Співстрахування. Договір перестрахування
- •Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.
- •Види обовязкового страхування. Види добровільного страхування.
- •Модуль 8 « договір позики. Кредитно-розрахункові відносини»
- •Поняття , форма та порядок укладення договору позики.
- •Права і обовязки сторін за договором позики
- •Новація боргу в позикове зобовязання
- •Банківські операції та їх види
- •Кредитний договір. Комерційний кредит.
- •Договір банківського вкладу. Види банківських вкладів
- •Укладення і розірвання договору банківського рахунку. Банківська таємниця
- •Двостороннім
- •Безстроковим
- •Поняття, сторони та істотні умови договору факторингу.
- •Права , обовязки та відповідальність сторін за договором факторингу
- •Порядок та форми розрахунків у господарському обороті. Особливості розрахунків між субєктами підприємницької діяльності. Види безготівкових розрахунків.
- •« Договір доручення. Договір комісії. Зберігання. Управління майном».
- •Особливості управління цінними паперами.
- •Поняття ,сфера застосування, сторони, предмет і форма договору доручення
- •Права та обовязки сторін. Припинення договору доручення
- •Поняття, сфера застосування, сторони, предмет, форма і види договору комісії
- •Права та обовязки сторін у договорі комісіїю. Субкомісія. Припинення договору комісії.
- •Поняття, сфера застосування, сторони, предмет, обєкт, форма та строк договору зберігання
- •Права, обовязки і відповідальність сторін за договором зберігання
- •Зберігання за законом. Зберігання на товарному складі. Спеціальні види зберігання
- •Поняття, форма і істотні умови договору управління майном
- •Зміст договору управління майном
- •Відповідальність управителя. Припинення договору управління майном
- •11. Особливості управління цінними паперами
- •«Договори за розпорядженням майнових прав інтелектуальної власності».
- •Роль і значення авторських договорів
- •Загальні положення про авторські договори
- •Види та зміст авторських договорів
- •7. Договір про створення аудіовізуального твору.
- •10. Договори про використання об'єктів суміжних прав.
- •11. Договори про управління майновими правами авторів.
- •Загальна характеристика та строк ліцензійного договору. Типовий ліцензійний договір
- •Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу).
- •Зміст договору комерційної концесії
- •Відповідальність сторін та припинення договору комерційної концесії
- •« Зобовязання за спільною діяльністю».
- •1. Поняття, види та правове регулювання спільної діяльності
- •Глава 77 цку
- •Форма і умови договору про спільну діяльність
- •Поняття та юридична характеристика договору простого товариства. Ведення спільних справ учасників договору
- •Права і обовязки учасників договору. Спільне майно учасників договору
- •Відповідальність учасників за невиконання обовязків. Порядок покриття спільних витрат і збитків
- •Установчі (засновницькі) договори. Припинення договору
- •Модуль 9 «зобовязання із заподіяння шкоди»
- •Поняття та елементи зобовязань із заподіяння шкоди
- •Деліктна відповідальність: поняття , зміст, особливості та функції деліктної відповідальності
- •Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •Відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
- •Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою
- •Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.
- •Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю.
- •Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
- •Література
- •Рецензія
Поняття договору страхування.
Поняття договору страхування визначено в ст. 979 ЦК України, ст. 354 ГК України, ст. 16 Закону України "Про страхування". Договір страхування — це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завдані збитки у межах страхової суми страхувальникові чи Іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Для укладення договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладення договору засвідчується видачею страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Договір страхування має містити:
назву документа;
назву та адресу страховика;
прізвище, ім'я, по батькові громадянина або назву юридичної особи, — страхувальника та його адресу;
зазначення об'єкта страхування;
розмір страхової суми;
вказівку на страховий ризик;
розмір страхового платежу і строки його сплати;
строк дії договору та порядок його зміни чи припинення;
інші умови :за згодою сторін або визначені актами цивільного законодавства; підписи сторін (ст. 16 Закону України "Про страхування").
За загальними правилами, договір страхування є
- реальним, бо до внесення першого страхового платежу він не набирає чинності, якщо інше не передбачено умовами страхування.
- двосторонній, адже права та обов'язки мають обидві сторони договору -- страхувальник і страховик
Він укладається у письмовій формі шляхом видачі страхувальникові страхового свідоцтва (сертифіката), а в морському страхуванні -поліса,
Зокрема, страховик за договором страхування зобов'язаний:
ознайомити страхувальника з умовами і правилами страхування;
протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальникові;
3) при настанні страхового випадку виплатити страхову суму або страхове відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми шляхом сплати страхувальникові неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами страхування або угодою сторін;
відшкодувати витрати, що їх зазнав страхувальник при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;
за заявою страхувальника у разі проведення страховиком заходів щодо зменшення страхового ризику або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;
тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами України.
Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика, які є водночас правами страхувальника у двосторонньому зобов'язанні (ст. 988 ЦК України, ст. 20 Закону України "Про страхування").
Обов'язкам страхувальника відповідають права страховика у договорі страхування. Страхувальник за цим договором зобов'язаний:
своєчасно вносити страхові платежі;
при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;
повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений умовами страхування. У договорі можуть також передбачатися й інші обов'язки страхувальника (ст. 989 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про страхування").
Якщо обов'язок страхувальника своєчасно вносити страхові платежі є безумовним, то обов'язок страховика виплатити страхову суму або страхове відшкодування виникає за умови настання страхового випадку. Проте виплата цих сум є виконанням страховиком свого обов'язку за договором, а не формою цивільно-правової відповідальності перед страхувальником.
Тому невірно тлумачити страхову відповідальність як обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Майнова відповідальність страховика може настати за несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування, інші порушення договору або умов страхування, визначених законом чи правилами страхування (п. З ст. 20 Закону України "Про страхування"). За несвоєчасну виплату страхової суми, страхового відшкодування чи за інші порушення договору настає майнова відповідальність у вигляді неустойки (штрафу або пені).
Відповідно до ст. 990 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про страхування" виплату страхових сум і страхового відшкодування страховик проводить на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт складає страховик або уповноважена ним особа. У разі потреби страховик може робити запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших організацій, що володіють інформацією про обставини страхової події, а також може самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Підприємства, установи та організації повинні надсилати страховикові відповіді на запити про відомості, пов'язані зі страховим випадком, у тому числі й дані, які є комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за їх розголошення у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України. Наявність у страховиків сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також системи перестрахування — це умови забезпечення платоспроможності страховиків. Вони повинні додержуватися нормативних співвідношень між сумою власного статутного фонду зі страховим резервом та обсягом прийнятих на себе страхових зобов'язань.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за майновим страхуванням, у межах цієї суми переходить право вимоги, які страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.
У ст, 991 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про страхування" визначено загальні для усіх видів страхування підстави для відмови страховика у виплаті страхових сум (страхового відшкодування).Підставами для відмови страховика у виплаті страхових сум є:
навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних з виконанням цими особами громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;
вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку;
отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у заподіянні їх;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) невжиття можливих заходів щодо запобігання або зменшення збитків, завданих при настанні страхового випадку.
Законодавчими актами або умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші підстави для відмови у виплаті страхових сум. Рішення про відмову у виплаті цих сум приймає страховик і повідомляє страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Це рішення страхувальник може оскаржити у судовому порядку.
У разі смерті страхувальника-громадянина його права та обов'язки переходять до спадкоємців. В інших випадках права та обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина чи юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не передбачено договором страхування. У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права та обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки з охорони прав і законних інтересів застрахованих. Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина суд визнав недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права та обов'язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності. Внаслідок реорганізації юридичної особи, яка є страхувальником, її права та обов'язки, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника за згодою страховика (статті 994—996 ЦК України, статті 22—24 Закону України "Про страхування").