4. Виключення з житлового фонду житлових приміщень

У відповідності до ст.. 7 ЖКУ жилі будинки і жилі приміщення можуть бути виключені із житлового фонду України. Відповідно до житлового законодавства України періодично (один раз на 5 років) у строки визначені Кабінетом Міністрів України , проводяться обстеження стану житлових будинків державного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання житлові будинки і житлові приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради. Непридатні для проживання житлові приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів можуть бути переобладнані в нежитлові за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженими виконавчим комітетом районної . міської , районної в місті ради.

Порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їхньої відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання визначаються постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 року «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання».

Обстеження житлових будинків проводять інспекторко-технічні працівники житлово-експлуатаційних організацій. У разі необхідності можуть залучатися фахівці закладів санітарно-епідеміологічної служби, проектних і науково-дослідних організацій, представники громадськості. Під час виявлення невідповідності стану жилих будинків санітарним і технічним вимогам житлово-експлуатаційна організація виступає з пропозицією про визнання житлового будинку таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатними для проживання та подає до уповноваженого органу ряд документів.

Після цього обстеження будинку проводить спеціальна комісія, до складу якої входять заступник голови місцевої державної адміністрації або іншого виконавчого органу, начальник управління житлового господарства, представники органів санітарно-епідеміологічної служби, державного пожежного нагляду, органів управління у справах будівництва і архітектури, депутат місцевої ради, інженер житлово-експлуатаційної організації, представники громадського будинкового комітету. За результатами обстеження комісія складає акт про визнання чи невизнання жилого будинку непридатним для проживання. За рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради житлові приміщення і житлові будинки можуть бути переобладнані для використання в інших цілях або знесені.

5. Управління житловим фондом

Державне управляння у сфері житла – це діяльність компетентних органів державної влади та місцевого самоврядування щодо забезпечення задоволення житлово-комунальних потреб населення, а також належного використання об’єктів житлового фонду.

Форми державного управління житловим фондом:

1. державний облік (реєстрація) житлового фонду – його метою є отримання інформації про місцезнаходження, кількісний і якісний склад, технічний стан, вартість об’єктів житлового фонду та дані про зміну цих показників.

Порядок державної реєстрації, обліку та оцінки вартості нерухомого майна визначають Правила державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року №56, у відповідності до яких державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства – бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

Державному обліку підлягають незалежно від форми власності житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі-притулки), квартири, службові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання.

2. державний контроль житлового фонду – це забезпечення дотримання правил використання житлового фонду, порядку його розподілу та надання у користування, а також придбання його у власність.

Основними органами управління житловим фондом України є:

1. Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житла.. його повноваження пов’язані з оперативним управлінням державним майном, яке здійснюється не лише в правовій формі, через видачу відповідних постанов та розпоряджень, а також в організаційній формі, шляхом делегування своїх повноважень тимчасово або безстроково центральним та місцевим органом виконавчої влади з одночасною передачею їм фінансових та матеріальних ресурсів. КМУ забезпечує нагляд і контроль за виконанням делегованих ним повноважень і функцій, несе відповідальність за результати їх виконання.

2. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України – здійснює міжгалузеве управління певною сферою, відповідає за її розвиток, бере участь у формуванні державної житлової політики , державної науково-технічної та економічної політики у сфері містобудування, будівництва та комунального господарства, забезпечує проведення їх у життя.

3.Ммісцеві державні адміністрації – державні органи виконавчої влади в областях, районах, АРК, містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що чинні на території адміністративно-територіальної одиниці. Виконують свої функції через створення управлінь, відділів тощо

4. Органи місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради, у містах з районним поділом – районні в місті ради, обласні, що представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та в їхніх інтересах функції місцевого самоврядування.

До компетенції місцевих рад належить затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, установлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.

До відання виконавчих органів місцевих рад належать:

• управління об’єктами житлово-комунального господарства

• облік громадян, котрі потребують поліпшення житлових умов , розподіл та надання, відповідно до законодавства, житла, що належить до об’єктів комунальної власності, вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків, споруд, що є комунальною власністю

• сприяння розширенню житлового будівництва, надання громадянам, що мають потребу в житлі, допомоги в його будівництві, отриманні кредитів та субсидій для будівництва чи придбання житла , надання допомоги власникам квартир (будинків в їх обслуговуванні та ремонті , сприяння створенню об’єднань співвласників квартир багатоквартирних будинків, реєстрація таких об’єднань

• реєстрація ЖБК та гаражних кооперативів, прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону

• Організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових та матеріальних ресурсі підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності

• Облік житлового фонду , здійснення контролю за його використанням

• Надання відповідно до закону громадянам, які потребують соціального захисту, безоплатного житла або за доступну для них плату

• Здійснення контролю за станом квартирного обліку та дотриманням житлового законодавства на підприємствах. В установах, організаціях, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності

• Видача ордерів на заселення житлової площі в будинках державних та комунальних організацій

• Облік нежилих приміщень на відповідній території, незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання цих приміщень для задоволення потреб територіальних громад

• Облік та реєстрація. Відповідно до закону, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності