3. Загальні основи педагогіки вищої школи
3.1 Предмет педагогіки вищої школи
Педагогіка вищої школи є однією з галузей педагогіки, науки про виховання, навчання і освіту молоді і дорослих.
Педагогіка вищої школи – це наука про педагогічні закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як спеціалістів відповідно до вимог держави. Предмет науки завжди конкретизується в меті і завданнях.
Метою цієї науки є дослідження закономірностей розвитку, виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.
Розвиваючись у єдності теоретичних і практичних аспектів, педагогіка вищої школи ставить перед собою такі основні завдання:
вироблення методологічних, теоретичних, методичних засад педагогічного процесу у вищій школі на сучасному етапі розвитку науки і людства;
формування концепцій змісту освіти і процесу навчання для різних типів вищих навчальних закладів з урахуванням тенденцій розвитку відповідних галузей науки, техніки, культури;
визначення шляхів удосконалення й розвитку організаційних форм навчально-виховної роботи, підвищення ефективності різних способів контролю, оцінки навчально-виховного процесу, рівнів підготовленості студентів і груп;
визначення закономірностей становлення особистості в умовах вищого навчального закладу та виявлення закономірностей педагогічного впливу на студентів (слухачів) з метою формування в них наукового світогляду, національної свідомості, гідності й гордості, патріотизму, професійної відповідальності;
вироблення концептуальних засад проектування освітніх систем інноваційного типу; пошук шляхів, прийомів, способів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів (слухачів), скорочення часу на їхнє ефективне та якісне професійне навчання; впровадження у систему вищої освіти нових педагогічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання тощо;
розроблення дидактичних концепцій розвитку творчих здібностей студентів та диференційованого підходу у навчанні як засобу професійного та особистісного розвитку студентів; визначення шляхів навчально-виховної роботи з обдарованими студентами;
теоретичне обґрунтування моделі випускника в умовах багаторівневої вищої освіти та розроблення теоретичних і методичних засад блочно-модульної організації навчання у вищому навчальному закладі;
формування пізнавальних інтересів студентів у процесі професійної підготовки; організація самостійної роботи студентів в умовах нової парадигми вищої школи;
розв’язання проблем гуманізації та гуманітаризації вищої освіти на сучасному етапі; демократизація навчального процесу;
формування педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу;
порівняльне вивчення розвитку вищої освіти в освітніх системах різних країн.
Педагогіка вищої школи є теоретичною і прикладною наукою, вона є наукою і мистецтвом. Як наука педагогіка вищої школи має свій об’єкт, предмет, методи дослідження. Як мистецтво педагогіка вищої школи вимагає творчого натхнення і захопленості цієї наукою від кожного викладача і творчого застосування теорії у практиці. К.Д. Ушинський, розмірковуючи про сутність педагогіки як науки писав: «Педагогіка – не наука, а мистецтво – найобширеніше, складне, найвище й найнеобхідніше з усіх мистецтв. Як мистецтво складне і обширне, воно спирається на безліч обширних і складних наук; як мистецтво воно, крім знань, вимагає здібності й нахилу, і як мистецтво ж воно прагне до ідеалу, якого вічно намагаються досягти і який ніколи цілком недосяжний: до ідеалу довершеної людини».
Педагогіка вищої школи, що виникла на базі загальної педагогіки, розглядає вищі рівні навчання та виховання дорослої людини. Вона тісно пов’язана з науками психолого-педагогічного циклу (рис. 2.1):
історією педагогіки, яка вивчає педагогічні ідеї та системи освіти в їх розвитку;
віковою педагогікою, що досліджує закономірності навчання й виховання, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу у різних вікових групах;
професійними педагогіками, що вивчають закономірності та здійснюють теоретичне обґрунтування і розробку принципів, технології навчання і виховання людини, орієнтованої на конкретну професійну сферу діяльності;
порівняльною педагогікою, що вивчає закономірності функціювання і розвитку освітніх і виховних систем різних країн шляхом зіставлення;
соціальною педагогікою, що вивчає закономірності та механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі розв’язання політичних, економічних та інших проблем суспільства;
гендерною педагогікою, що функціонує як сукупність підходів, спрямованих на формування статево-рольової поведінки в суспільстві;
дефектологією, зосередженою на вивченні закономірностей навчання і виховання людей з особливими потребами.
Рис. 2.1 – Структура педагогічної науки.
Категорії як найбільш загальні поняття педагогічної науки – виховання, навчання, освіта – мають свою специфіку залежно від того, який ступінь навчання розглядається.
Підготовка фахівця з вищою освітою передбачає професійну освіту, навчання і виховання (рис. 3.2). Освіта студентів передбачає оволодіння загальними і професійними знаннями, виробничими уміннями і навичками згідно з обраним профілем навчання. Навчання студентів охоплює весь процес фахової підготовки спеціаліста з вищою освітою, знання якого завжди можуть бути застосовані на практиці. Різняться певною мірою методи виховного впливу на особистість, які застосовуються у школі і вищому навчальному закладі.
Рис. 3.2 – Структура педагогічного процесу у вищій школі
Джерелом розвитку педагогіки вищої школи є педагогічна спадщина минулого; сучасні педагогічні дослідження; передовий педагогічний досвід, який живить нові теорії і концепції; зарубіжний педагогічний досвід, який повинен бути критично осмислений. Їх використання у розвитку педагогіки вищої школи дає змогу оптимально поєднувати традиції і новаторство у сфері вищої освіти.