Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

" ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ІНЖЕНЕРНИХ РІШЕНЬ "

для студентів усіх форм навчання

напряму 6.05140 " Біомедична інженерія"

Електронне видання

Затверджено

кафедрою " Біомедичної інженерії"

Протокол № 10 від 24.12.2013 р.

Харків 2014

Конспект лекцій з дисципліни з навчальної дисципліни “Техніко-економічне обгрунтування інженерних рішень” для студентів за напрямом підготовки 6.05140 «Біомедична інженерія», галузі знань 0514 «Біотехнологія». [Електронне видання] / Упоряд. В.М. Гурін – Харків: ХНУРЕ, 2014 –51с.

Упорядник В.М. Гурін

Рецензент: В.В. Кирій, канд. екон. наук, доц. каф. ЕК

Зміст

	Вступ	5
1	Міждисциплінарни зв ‘язки	5
2	Мета завдання і навчальної дисципліни	5
3	Тематика лекцій
3.1	Основні визначення і задачі курсу. Оцінка економічного ефекту НДДКР. Прогнозування економічних показників проекту	7
3.1.1	Основні визначення і задачі курсу	7
3.1.2	Оцінка економічного ефекту НДДКР	8
3.1.3	Прогнозування економічних показників проекту	10
3.2	Тема 2. Методика розрахунку лімітної ціни на НДДКР. Загальна частина поняття. Типові умовні етапи НДДКР. Визначення договірної ціни НДДКР. Економічне обґрунтуваннятрудомісткості НДДКР	14
3.2.1	Методика розрахунку лімітної ціни на НДДКР.	14
3.2.2	Загальна частина методики: терміни й поняття	15
3.2.3	Типові умовні етапи НИОКР	17
3.2.4	Визначення договірної ціни НИОКР	24
3.2.5	Економічне обґрунтування трудомісткості НДДКР	25
3.3	Тема 3. Обґрунтування вартості виготовлення досвідчених зразків. Формування договірної ціни па НДДКР	29
3.3.1	Обґрунтування вартості виготовлення досвідчених зразків	29
3.4	Тема 4.Визначення лімітних цін на НДДКР. Розрахунок корисного ефекту продукції НДДКР довгострокового застосування. Річні експлуатаційні витрати споживача. Визначення лімітної ціни НДДКР на основі експертних оцінок	31
3.5	Тема 5. Оцінка економічної ефективності НДДКР. Науково-технічний, соціальний і економічний ефекти. Основні показники фундаментальних, пошукових і прикладних НДР	34
3.5.1	Оцінка економічної ефективності НДДКР.	34
3.5.2	Основні показники фундаментальних, пошукових і прикладних НДР	35
3.6	Тема 6. Розрахунок економічної ефективності (Е.Е.) НДДКР. Показники Е.Е. Госпрозрахунковий Е.Е.: базова техніка заміняється нової; створюється принципово нова техніка для випуску продукції, що має ціну; створюється принципово нова техніка, ціна не відома	36
3.7	Тема 7. Бізнес – планування інноваційних проекттів. Призначення бізнес-плану. Мети і задачі розділів бізнес – плану. Розділи бізнесплану.	39
3.7.1	Зміст і методика розробки бізнес-плану	39
3.7.2	Мета, завдання та зміст розділів бізнес-плану	41
3.7.3	План маркетингу	45
3.7.4	Виробничий план	46
3.7.5	Управління й власність	47
3.7.6	Адміністрація й персонал	47
3.7.7	Організаційний план	48
3.7.8	Аналіз ризиків	48
3.7.9	Фінансовий план	48
3.7.10	Додатка до бізнес- плану	49
4	Методичне забезпечення та рекомендована література	49
4.1	Основна література	49
4.2	Додаткова література	50
5	Інформаційні ресурси	50

ВСТУП

Виробництво радіоелектронної апаратури (РЕА) являє собою сукупність взаємозалежних процесів, за допомогою яких із сировинних ресурсів і виробів електронної техніки людиною створюються необхідні продукти, призначені для використання в сфері споживання або виробництва. Розвиток сучасного виробництва характеризується безперервним процесом відновлення матеріально-технічної бази й технології виробництва, ускладненням циклу підготовки виробництва, комплексною механізацією й автоматизацією виробничих процесів.

Конструювання й технологія виробництва є частинами складного процесу розробки РЕА й не можуть виконуватися окремо, без обліку взаємозв'язків між собою й з іншими етапами розробки, і визначають в остаточному підсумку загальні споживчі властивості виробів.

На всіх стадіях розробки й етапах впровадження нового приладу необхідні економічні обґрунтування й розрахунки. Це обумовлюється тим, що техніка тісно пов'язана з економікою. Економія витрат і задоволення якісно нових потреб суспільства є головною пружиною технічного прогресу.

Впровадження різних технічних удосконалень варто розглядати не тільки з технічної, але й з економічної точки зору. Економіка здобуває все більше значення при рішенні технічних проблем.

Економічне обґрунтування розробок і проектів нових типів приладів необхідно для виявлення економічної ефективності їхнього впровадження. Сам зміст поняття економічної ефективності істотно змінилося. Економічність виробу розглядалася як його дешевина. Тепер висока економічність ‑ це поняття набагато більше складна й широке, ніж низька ціна самого виробу.

З вибором економічно найбільш ефективних варіантів дослідникам і розроблювачам доводиться зіштовхуватися в процесі розробки не тільки нових моделей приладів (систем), а й технологічних процесів.

1. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ’ЯЗКИ

Вивчення курсу „ Техніко-економічне обгрунтування інженерних рішень” базується на загальних знаннях економічної теорії та взаємопов’язане з такими дисциплінами: "Економіка підприємства „ "Маркетинг", "Основи менеджменту", та інші.

2. Мета і завдання дисципліни

2.1 Мета навчальної дисципліни

Предметом курсу є процес економічного обґрунтування та планування науково-дослідних та досвідчено конструкторських робот

Вивчення предмета має на меті передачі студентам професійних знань в області економічного обґрунтування та планування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робот у галузі виробництва медичного обладнання.

Задача навчального процесу буде вирішена в тому випадку, якщо в результаті вивчення дисципліни студенти одержать необхідні знання й уміння, що дозволяють їм успішно працювати у науково-дослідних інститутах та конструкторських бюро, яки працюють в галузі проектування медичного обладнання.

Навчання за курсом «Техніко-економічне обґрунтування інженерних рішень» базується на знаннях галузевих норм та стандартів, а також на знаннях, яки вони отримали при навчанні курсу «Економіка підприемства»,

2.2 Завдання дисципліни

За результатом вивчання дисципліни студенти повинні:

- а) знати:

• що е поняття інженерне рішення ;

• оцінку ефективності на стадії розробки проекту ;

• оцінку економічного ефекту науково-дослідної та опитної - конструкторської роботи (НДДКР);

• методику розрахунку лімітної ціни НДДКР;

• оцінку економічної ефективності НДДКР;

• бізнес планування інноваційних проектів.

• б) уміти:

- вірно оцінювати ефективність на стадії розробки проекту ;

- зробити оцінку економічного ефекту науково-дослідної та опитної - конструкторської роботи (НДДКР);

• зробити розрахунок лімітної ціни НДОКР;

• зробити оцінку економічної ефективності НДДКР

• розробити ї обснувати бізнес план інноваційного проекту

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

3.1 Тема 1. Основні визначення і задачі курсу. Оцінка економічного ефекту НДДКР. Прогнозування економічних показників проекту.

3.1.1 Основні визначення і задачі курсу

Поняття "інженерне рішення" є складовою частиною поняття інновація, що поширюється на новий продукт або послугу, спосіб їхнього виробництва, нововведення в організаційній, науково-технічній і іншій сферах, будь-яке вдосконалення, що забезпечує економію витрат або створює умови для такої економії.

Інновація - використання результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалювання процесу виробничої діяльності, економічних, правових і соціальних відносин у галузі науки, культури, утворення й інших сфер діяльності суспільства. Цей термін може мати різні значення й вибір їх залежить від конкретних цілей виміру або аналізу.

Методологія системного опису інновацій в умовах ринкової економіки базується на міжнародних стандартах, рекомендації з яких прийняті в Осло в 1992 р. і одержали назву "Керівництво Осло". Вони розроблені стосовно тільки до технологічних інновацій і охоплюють нові продукти й процеси, а також їх значні технологічні зміни. Інновація вважається здійсненої, якщо вона впроваджена на ринку або а виробничому процесі. Розрізняються два типи технологічних інновацій: продуктові й процесорні. Продуктові інновації охоплюють впровадження нових або вдосконалених продуктів.

Впровадження нового продукту визначається як базисна продуктова інновація, якщо мова йде про продукт, можлива область застосування якого, а також функціональні характеристики, властивості, конструктивні або використані матеріали й компоненти істотно відрізняють його від раніше, що випускалися продуктів. Такі інновації спрямовані на освоєння нових поколінь машин і матеріалів і засновані на принципово нових технологіях або на сполученні існуючих технологій у новому їхньому застосуванні. Прикладом базисних інновацій служать, наприклад, заміна приладових індикаторів на основі світло діодів індикаторами на рідких кристалах або паровому двигуні двигуном внутрішнього згоряння.

Поліпшуючі інновації торкають уже існуючий продукт, якісні або вартісні характеристики якого були помітно поліпшені за рахунок використання більше ефективних компонентів і матеріалів, часткової зміни однієї або ряду технічних підсистем (у випадку складного продукту). Ці інновації служать поширенню й удосконалюванню освоєних поколінь техніки, створенню нових моделей машин і матеріалів, поліпшенню параметрів вироблених товарів і технологій. Підвищення к.п.д двигуна внутрішнього згоряння або перехід від котушкових до касетних магнітофонів були поліпшуючими інноваціями. Жодне із цих готових виробів не випускалося раніше. Радикальність інновацій визначає ступінь зусиль по її здійсненню.

Процесна інновація - це освоєння нової або значно вдосконаленої продукції, організації виробництва. Випуск такої продукції неможливий при використанні наявного встаткування або застосовуваних методів виробництва.

Слід зазначити розходження американської і японської систем інновацій: У США - 1/3 всіх інновацій ставиться до процесорних, а 2/3 - до продуктового; при зворотному співвідношенні цих показників у Японії

Завданням справжнього курсу є економічне обґрунтування базисної продуктової інновації, в основі якої лежить науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи (НДДКР).

НДДКР - це творча діяльність, здійснювана на систематичній основі з метою збільшення обсягу знань, включаючи знання про людину, природу й суспільство, а також пошуку нових областей застосування цих знань.

3.1.2 Оцінка економічного ефекту НДДКР.

Економічний ефект від НИОКР підрозділяється на: очікуваний, фактичний і потенційний. Очікуваний економічний ефект від ДКР і технологічних проектів повинен розраховуватися по другому році виробництва. Фактичний ефект обчислюється по виробах, що перебуває на стадії впровадження й експлуатації, по обсязі фактично випущеної продукції. Потенційний економічний ефект розраховується по оптимальних обсягах впровадження виробів у виробництво й умовам їхньої експлуатації як максимально можливий економічний ефект.

Однак розрахункам економічного ефекту від реалізації НДДКР передує оцінка ефективності на стадії розробки проекту. Науково-технічні інноваційні проекти, як правило ставляться до категорії ризикових. Комерційний ризик подібних проектів залежить від наступних факторів:

- науково-технічного ризику, обумовленого ступенем технічної новизни інновацій і оцінюваного ймовірністю результативності в проведенні НИОКР і промислового освоєння нововведення;

- ринкового ризику, обумовленого ступенем оригінальності й складності інновацій (продукту, послуг) з погляду його сприйнятливості до споживачами й оцінюваного ймовірністю досягнення ринкового успіху.

Найбільші витрати, пов'язані з реалізацією проекту, відбуваються як правило, на інвестиційній стадії проектування й ці витрати можуть носити безповоротний характер. Саме тому особливе значення в інвестиційному проектуванні приділяється старанності проведення робіт на початкової, перед інвестиційної стадії.

Роботи, проведені на перед інвестиційної й стадії, включають два етапи:

- попередні дослідження (Reversіbіlіty Study), що складаються у вивченні макро- і мікроекономічного середовища проекту, аналізі можливостей реалізації проекту на тій або іншій території, проведенні промислових досліджень, призначених для виявлення можливостей у даній галузі промисловості, а також аналізі ресурсній складовій проекту (доступність необхідних ресурсів, їхня вартість). Результатом цих досліджень є попереднє техніко-економічне обґрунтування проекту:

- технико- економічне обґрунтування (Feasіbіlіty Study) базується на результатах попереднього етапу й пов'язане з більше поглибленими дослідженнями.

Техніко-економічне обґрунтування включає наступні основні розділи:

- загальні передумови й історія проекту - ім'я й адреса ініціатора проекту, передумови створення проекту, мета проекту (корпоративна) і загальні риси передбачуваної стратегії проекту, включаючи географічний регіон, частку ринку (внутрішнього, зовнішнього), плановану стратегію конкуренції (лідерство, на витратах, диференціацію продукції), місце розташування проекту (орієнтація стосовно ринку або до ресурсів), економічна й промислова політика, що сприяє проекту.

- загальний аналіз ринку й концепція маркетингу - результат маркетингових досліджень (ділове середовище, цільовий ринок, сегментація ринку. Канали збуту, конкуренція, життєві цикли попиту й продукту), показники попиту (кількість, ціни) і пропозиції (минулі, діючі й майбутні поставки), обґрунтування маркетингових стратегій для досягнення цілей проекту й опис концепції маркетингу;

- сировина й поставки - ситуація з наявністю сировини, виробничих матеріалів і компонентів, потреби в поставах матеріальних ресурсів, план і керування поставками;

- місце розташування й навколишнє середовище - місце розташування й вибрана ділянка для розміщення підприємства з погляду екологічного впливу. Соціально-економічної політики, стимулів і обмежень, інфраструктурних умов, обґрунтованість вибору місця розташування й ділянки. Основні витрати, що ставляться до місця розташування й ділянці:

- проектування й технологія - виробнича програма й потужність підприємства, опис вибраної технології, її переваги й недоліки. Життєвий цикл. Спосіб передачі (впровадження) технології, навчання, контроль якості, виробнича структура підприємства (виробничі приміщення, устаткування, спосіб їхнього залучення, вартість), основні роботи з капітального будівництва;

- трудові ресурси - соціально-економічне й культурне середовище стосовно вимог проекту, наявності трудових ресурсів, вимоги до набору й навчання, вимоги до найманого персоналу (чисельність і професійно - кваліфікаційна структура), витрати по залученню й утриманню персоналу;

- фінансовий аналіз і оцінка інвестицій - критерії оцінки інвестицій (економічні. Науково-технічні, соціальні, інші), інвестиційні витрати (величина, джерела), що течуть виробничо-збутові витрати, очікувані фінансові результати, фінансування проекту, (умови залучення власного й позикового капіталу), оцінка інвестицій - прибуток, строк окупності інвестицій, чистий грошовий потік (ЧГП), дисконтований ЧГП, внутрішня норма рентабельності стосовно до різних категорій учасників проекту, вплив на навколишні умови, аналіз невизначеності й ризику, можливі засоби керування ризиком;

- висновки, що визначають головні достоїнства й недоліки проекту, шанси на його успішне здійснення.

3.1.3 Прогнозування економічних показників проекту.

Прогноз економічних показників інноваційного проекту базується на результатах оцінки ринкової перспектив реалізації інновацій, що лежать в основі проекту, і призначених для визначення фінансової заможності проекту. Фінансова заможність полягає в здатності фірми вчасно й повному обсязі виконати фінансові зобов'язання, що виникають у зв'язку реалізацією проекту, з одного боку, і з іншого боку - в одержанні прибутку, не меншої, чим вона могла б бути отримана при найкращому альтернативному використанні підприємницьких зусиль і вкладеного в проект капіталу.

Перший із цих факторів вимагає дотримання позитивного сальдо балансу надходжень, а другий - позитивної оцінки економічної ефективності інвестицій у проект. До складу економічних показників проекту включаються:

- інвестиційні витрати (капіталовкладення), що визначають величину початкових інвестицій у проект на перед інвестиційної і інвестиційної стадіях;

- фінансові результати проекту, що визначають джерела, строки й розміри надходжень коштів (готівки , надходжень на банківські рахунки або в касу) господарюючому суб'єктові, що здійснює реалізацію проекту. Джерелами надходження коштів можуть виступати: виторг про реалізацію продукції (послуг); кредити й позики зовнішніх агентів; акціонерний капітал, приваблювана за рахунок емісії акцій; виторг від реалізації активів, що утягуються в проект і оцінюваних на момент завершення проекту; інші позареалізаційні доходи, пов'язані з реалізацією проекту;

- поточні витрати по проекті, що визначають джерела, строки й розміри платежів коштів , вироблених господарюючим суб'єктом у процесі реалізації проекту на його експлуатаційній стадії. До складу платежів включаються: виробничо-збутові витрати по проекті; платежі за кредити й позики; податкові платежі; інші платежі із прибутку, включаючи виплату дивідендів акціонерам.

Доходи й витрати, пов'язані з реалізацією проекту, є вихідними показниками для прогнозу грошового потоку проекту.

Грошовий потік утвориться як сукупність коштів, що реально надходять на рахунки або в касу господарюючого суб'єкта в результаті реалізації проекту (вхідний грошовий потік) і виплачуваних зовнішнім агентам (вихідний грошовий потік).

Вхідний грошовий потік (Cash Іn Flow - CІ) являє собою фінансові результати проекту.

Вихідний грошовий потік (Cash Оut Flow - CО) включає інвестиційні витрати, що визначають величину початкових капітальних вкладень у проект, а також поточні фінансові платежі по проекті, що звичайно включають поточні витрати без обліку амортизаційних відрахувань на в необоротні активи, залучені в проект, інші поточні витрати. Амортизаційні відрахування є за формою номінальними грошовими витратами. Оскільки вони включаються до складу витрат економічного суб'єкта, зменшуючи оподатковуваний прибуток. Однак, реально вони не виплачуються зовнішнім агента й акумулюються економічним суб'єктом.

Чистий грошовий потік (Net Cash Flow - NCF) визначається як різниця між реальним припливом і реальним відтоком коштів , чинених протягом певного інтервалу часу інвестиційного періоду.

NCF = CІ - COF,

де NCF - чистий грошовий потік в інтервалі часу t.;

CІ - вхідний грошовий потік в інтервалі часу t.;

COF - вихідний грошовий потік в інтервалі часу t.

Прогноз фінансових показнику варто робити диференційоване по інтервалах інвестиційного періоду. Як інтервал інвестиційного періоду можуть бути прийняті місяць, квартал або рік.

При виборі конкретного інтервалу варто виходити:

- по-перше, із планованої періодичності грошових надходжень,

- по-друге, із прийнятної точності прогнозів по кожному інтервалі.

Для довгострокових проектів рекомендується використовувати різну розбивку інвестиційного періоду на інтервали. Так, як інтервал для першого року реалізації проекту звичайно приймається місяць або квартал, а для наступного років реалізації - рік.

При прогнозуванні економічних показників проекту необхідно враховувати невизначеність і ризик, що випливає із цього, інвестування. Ризик полягає в можливому зменшенні фактичної віддачі від капіталовкладень у порівнянні з очікуваної.

Джерелом комерційних ризиків можуть виступати:

- внутрішні причини, викликані неправильними діями фірми й персоналу (непогодженість проекту зі стратегією фірми, прорахунки у важливих компонентах на передінвестиційній стадії, невідповідність ідеї можливостям її здійснення, некваліфікована керування, недолік практичного досвіду, інші причини);

- зовнішні причини, викликані зміною ринкової кон'юнктури, економічної й політичної ситуації й інших причин, які можуть бути очікуваними, але на які неможливо цілеспрямовано впливати.

У фінансовому прогнозуванні завдання аналізу ризиків складається у виявленні сукупності факторів, які можуть істотно впливати на хід реалізації проекту, і в прийнятті попереджувальних (превентивних) мер по захисту від негативних факторів. Із цією метою необхідно оцінити:

- істотність фактора тобто ступінь його впливу на фінансові показники проекту;

- імовірність прояву аналізованого фактора і його залежність від інших факторів;

- із захисту від негативного прояву того або іншого фактора й оцінку ефективності (співвідношення витрат на захист і отриманих при цьому результатів)

Для обліку факторів ризику в прогнозуванні можна використовувати наступні методи:

- коректування параметрів проекту й економічних нормативів;

- перевірка стійкості прогнозу;

- побудова прогнозного сценарію.

На практиці облік ризику шляхом коректування економічних нормативів може реалізуватися різними способами. Так, методика ЮНИДО (комісія із промислового розвитку ООН) рекомендує наступні умови фінансового прогнозування - очікувані грошові потоки прогнозуються в цінах майбутніх періодів (номінальні грошові потоки), а для дисконтування грошових потоків застосовуються ставки, що включають всі види очікуваних ризиків, у тому числі інфляційні очікування за строк корисного життя проекту. До достоїнства такого підходу можна віднести відсутність безлічі варіантів прогнозу. Для цього встановлюються чисельні оцінки всіх видів ризиків. Існує досить велика кількість методик оцінки фінансових ризиків. Вибір того або іншого підходу залежить від складу й вірогідності інформації, що доступна інвесторові для проведення аналізу.

Стійкість прогнозу фінансових показників проекту також може оцінюватися різними методами.Зокрема , одним з них є аналіз крапки беззбитковості проекту. Можна рекомендувати також методику прогнозування, при якій фінансові розрахунки проводяться в припущенні трьох варіантів реалізації проекту:

- при найменш вигідних умовах реалізації проекту (песимістичний варіант прогнозу);

- при найбільш вигідних умовах реалізації проекту (оптимістичний варіант прогнозу);

- при найбільш імовірних умовах реалізації проекту.

Оптимістичний варіант прогнозу буде визначати найбільші обсяги реалізації продукції (послуг), що дозволить оцінювати інвестиційні витрати. Песимістичний варіант прогнозу рекомендується використовувати для оцінки економічної ефективності. Якщо цей варіант буде економічно привабливим, то вигідність варіанта зберегтися й для інших варіантів прогнозу. У противному випадку, розрахунки економічної ефективності варто провести для інших варіантів прогнозу, за результатами яких можна оцінити ступінь ризику, пов'язаного з реалізацією проекту.

У практиці побудови й аналізу фінансових прогнозів в умовах невизначеності може бути рекомендований метод аналізу й прийняття рішень із використанням "дерева рішень". Відповідно до цього методу передбачається побудова прогнозного сценарію, що включає наступну послідовність дій:

1. Структуризація проблеми, тобто встановлення причинно- слідчих зв'язків в аналізованій проблемі. Для цього необхідно встановити: Що Особа Приймаюче Рішення (ОПР) повинне вибрати насамперед ? Що можна відкласти? Яка інформація для ухвалення рішення необхідна й у які строки, з яких джерел?

У результаті створюється модель процесу прийняття рішень:

- дії, тобто елементи прогнозного сценарію, що вимагають прийняття рішень у тій або іншій ситуації, що виникає в майбутньому;

- події, тобто елементи сценарію розвитку подій, які можуть наступати поза залежністю від ОПР і є наслідком невизначеності в поводженні внутрішнього й зовнішнього середовища.

2. Побудова діаграми дерева рішень, що представляє графічний опис послідовних дій і можливих подій.

3. Прогноз фінансових показників проекту по кожній альтернативі.

4.Оцінка ймовірності настання подій (аналіз невизначеності). Стосуючись оцінки настання тої або іншої події варто помітити. Що при строгому визначенні поняття ймовірності цей показник визначається як межа відносної частоти настання даної події при прагненні в нескінченності числа випробувань. Однак, в економічному аналізі з подібного підходу до оцінки ймовірностей або обмежений, або відсутній, оскільки вимога нескінченності числа випробувань часто втрачає зміст або неможливий. Тому при прийнятті рішень у подібних ситуаціях використовують суб'єктивні ймовірності як наближені судження (оцінки) ОПР і експертів щодо ймовірностей майбутніх подій, що базуються на знаннях і досвіді ОПР (експертів), отриманих ними в процесі тривалого спостереження за об'єктом аналізу

3.2 Тема 2. Методика розрахунку лімітної ціни на НДДКР. Загальна частина поняття. Типові умовні етапи НДДКР. Визначення договірної ціни НДДКР. Економічне обґрунтування трудомісткості НДДКР.

3. 2.1. Методика розрахунку лімітної ціни на НДДКР.

Методика розрахунку лімітної ціни НДДКР призначена для визначення лімітних цін науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, на стадії складання, узгодження й твердження комплексних річних програм.

Методика містить рекомендації з визначення договірної ціни НДДКР, по економічному обґрунтуванню трудомісткості НДДКР, обґрунтуванню вартості виготовлення досвідчених зразків, формуванню структури договірної ціни на НДДКР, визначенню лімітних цін на НДДКР.

Методика розроблена Центром продуктивності Міністерства праці й соціальної політики України.

3.2.2. Загальна частина методики: терміни й поняття

Справжня методика регламентує методи визначення лімітних цін науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт , на стадії складання, узгодження й твердження комплексних річних програм робіт.

До науково-дослідних робіт ставляться фундаментальні, пошукові й прикладні дослідження.

Фундаментальні наукові дослідження - наукова теоретична й (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їхнього взаємозв'язку.

Пошукові наукові дослідження - теоретичні дослідження, пов'язані з поглибленням знань по певній науковій проблемі й (або) створенням основи для проведення прикладних досліджень.

Прикладні наукові дослідження - наукова й науково-технічна діяльність, спрямована на одержання й використання знань для практичних цілей.

До дослідно-конструкторських робіт ставляться роботи з розробки технічної документації й технології виготовлення досвідчених зразків (досвідчених партій):

- виробів нової техніки, приладів, апаратури й технологічних засобів, машин, систем, комплексів, речовин, нових матеріалів і встаткування для їхнього виробництва;

- автоматизованих систем;

- програм і програмних продуктів для обчислювальних машин, систем, комплексів;

- модернізація існуючої техніки, приладів і апаратури з метою підвищення їхніх функціональних показників і властивостей, зокрема , продуктивності, якості й експлуатаційної надійності.

Планування собівартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт здійснюється згідно "Типовому положенню з планування, обліку й калькулювання собівартості науково- дослідних та дослідно-конструкторських робіт", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 830.

Метою планування собівартості НДДКР є економічно обґрунтоване визначення витрат на їхнє виконання. Воно здійснюється шляхом розробки калькуляцій кошторисної вартості по кожній темі (етапу), на підставі нормативних і розрахункових даних.

У собівартість НДДКР включаються витрати, пов'язані з їхнім виконанням головною організацією, а також витрати на виконання робіт співвиконавцями.

До витрат, що включається в ціну НДДКР, ставляться:

- витрати на теоретичні (пошукові) дослідження, розробку технічних пропозицій, виконання розрахункових робіт, моделювання процесів;

- витрати, пов'язані з підбором і вивченням науково-технічної літератури, інформаційних матеріалів вітчизняних і закордонних видань, проведенням досліджень на патентну чистоту, складанням аналітичних оглядів по досліджуваних проблемах, вибором напрямку досліджень, складанням методики виконання робіт, розробкою техніко-економічного обґрунтування, технічного завдання й планової документації;

- витрати на проектування, розробку робочої документації й виготовлення досвідчених зразків або макетів, засобів для їхнього випробування, монтажу й налагодження, а також роботи по підготовці експерименту;

- витрати на досвідчені роботи й випробування, узагальнення й аналіз результатів досліджень і розробок пропозицій про впровадження результатів виконаної роботи;

- витрати на розробку дослідно-технологічного регламенту, на здійснення авторського нагляду.

Не включаються в ціну НДДКР:

- витрати на підготовку серійного виробництва;

- витрати на розширення й модернізацію основних фондів;

- витрати на придбання наукового встаткування, приладів і апаратури загального застосування;

- інші витрати, не пов'язані з виконанням НИОКР.

До загальних принципів ціноутворення ставляться:

- забезпечення щодо здешевленої нової продукції або послуг у порівнянні з раніше виконаними роботами;

- установлення економічно обґрунтованих ціннісних співвідношень на нові види аналогічної й функціонально однорідної продукції й послуг;

- формування договірних цін на основі системи нормативів, що відбивають взаємозв'язок цін і основних техніко-економічних параметрів окремих видів робіт з виконання НИОКР;

- стимулювання впровадження ресурсозберігаючих

технологій, зниження матеріальних, трудових і інших витрат при виробництві (наданні) послуг, застосування нової техніки;

- забезпечення економічної зацікавленості організацій у підвищенні технічного рівня і якості виконання НДДКР.

Ціни на виконання НДДКР визначаються на основі суспільно необхідних витрат, що враховують норми й нормативи матеріальних і трудових витрат, технічний рівень, якість і ефективність НДДКР.

При визначенні ціни на виконання НДДКР використовуються дані про конкретні ціни й з по раніше виконаним НДДКР.

Договірна ціна виражає припустимий рівень ціни нових НДДКР, обумовлених на основі вартісної оцінки витрат кошторисної калькуляції на виконання даної роботи.

3.2.3 Типові умовні етапи НИОКР

Економічне обґрунтування витрат на НИОКР рекомендується здійснювати по наведеним нижче типових умовних етапах НИОКР, використовуваним тільки при розрахунках договірних цін.

Типовий етап НИОКР

Проведення пошукових і прикладних НИР

Основні роботи, що становлять типовий етап

1.Розробка технічного завдання на науково-дослідну роботу (ТЗ НДР)

Зміст основних робіт

1.1 Збір, аналіз, вивчення й узагальнення науково-технічної літератури, нормативно-технічної документації й вимог замовника

1.2 Аналіз патентних досліджень

1.3 Складання аналітичного огляду

1.4 Розробка, складання й твердження ТЗ НДР

2 Вибір напрямків досліджень

2.1 Формування можливих напрямків рішення завдань, поставлених у ТЗ НДР

2.2 Проведення патентних досліджень

2.3 Вибір і обґрунтування прийнятого напрямку досліджень і способів рішення поставлених завдань

2.4 Зіставлення очікуваних показників нової продукції після впровадження результатів НДР з існуючими показниками виробів- аналогів або з діючої НТД

2.5 Розробка загальної методики проведення досліджень

2.6 Розробка план- графіка проведення робіт

2.7 Складання проміжного звіту і його розгляд

Основні роботи, що становлять типовий етап

3.Проведення теоретичних досліджень (Виконується за узгодженням із замовником)

Зміст основних робіт

3.1 Розробка гіпотез

3.2 Розробка математичної моделі об'єкта досліджень

3.3 Узагальнення прийнятих допущень і виявлення вимог до точності математичної моделі

3.4 Рішення й аналіз результатів розрахунку

3.5 Виявлення необхідності проведення експериментів для підтвердження окремих положень теоретичних досліджень або для одержання конкретних значень параметрів

3.6 Складання проміжного звіту

Основні роботи, що становлять типовий етап

4.Проведення експериментальних досліджень

Зміст основних робіт

4.1. Розробка методики експериментальних досліджень

4.2 Розробка макетів, експериментальних стендів

4.3 Монтаж експериментальних стендів (лабораторних установок)

4.4 Проведення експериментів

4.5 Обробка експериментальних даних і порівняння результатів експерименту з теоретичними висновками

4.6 Коректування теоретичних моделей і проведення розрахунків (при необхідності)

4.7 Проведення додаткових експериментів (при необхідності)

4.8 Проведення досліджень по вдосконаленню системи індивідуального контролю артеріального тиску приладом, що працює на основі слаборадіоактивних ізотопах

4.9 Проведення досліджень радіоактивних часток у крові пацієнта (узяття проб крові, проведення спектрометричних і радіометричних вимірів)

4.10 Проведення досліджень по уточненню характеристик радіоактивних часток, що втримуються в крові.

4.11 Проведення досліджень по одержанню даних для вибору стратегії застосування даного приладу

4.12 Проведення натурних обстежень будівельних конструкцій ОУ

4.13 Складання проміжного звіту по експериментальних дослідженнях

Основні роботи, що становлять типовий етап

5 Узагальнення й оцінка результатів досліджень

Зміст основних робіт

5.1 Узагальнення результатів попередніх робіт і оцінка повноти рішення завдань

5.2 Проведення, при необхідності, додаткових досліджень, у тому числі патентних

5.3 Розробка рекомендацій з використання результатів проведених НИР

5.4 Формування технічних вимог для ТЗ на проведення ОКР

5.5 Складання й оформлення звіту

Типовий етап НДДКР

Досвідчено-конструкторські роботи

Основні роботи, що становлять типовий етап

1 Збір і вивчення матеріалів, складання й твердження технічного завдання на проектування

Зміст основних робіт

1.1 Збір, вивчення, систематизація й аналіз даних літературних источни ков, патентів, даних протоколів випробувань, звітів научно-исследова -тельских і конструкторських організацій, необхідних для розробки ТЗ, а також ескізного, технічного й робочого проектів

1.2 Розробка основних принципових рішень конструктивного оформ ления виробу

1.3 Вибір і обґрунтування оптимального варіанта конструкції (робітників органів, технологічної й кінематичної схеми, матеріалів, що комплектують виробів і т.д. )

1.4 Розробка характеристики універсальності, основних показників уніфікації, основних технічних показників

1.5 Складання тексту ТЗ на проектування

1.6 Розгляд ТЗ на технічній раді головної конструкторської організації й внесення змін за результатами обговорення

1.7 Узгодження й твердження ТЗ

Основні роботи, що становлять типовий етап

2.Розробка ескізного проекту

Зміст основних робіт

2.1 Ескізна розробка варіантів конструктивної (компонування), технологічної, кінематичної, гідравлічної й електричної схем

2.3 Ескізне пророблення окремих вузлів устаткування й найбільш відповідальних деталей

2.4 Складання технічної характеристики встаткування

2.5 Розгляд проекту на технічній раді базової конструкторської організації й внесення в нього змін

2.6 Розмноження технічної документації в необхідній кількості екземплярів

Основні роботи, що становлять типовий етап

3.Розробка технічного проекту (ТП)

Зміст основних робіт

3.1 Розробка загальних видів, схем, основних вузлів і деталей

3.2 Розрахунок основних вузлів і деталей, визначення потребной потужності двигунів

3.3 Складання й узгодження відомостей покупних виробів, запозичених, нормалізованих, стандартизованих і уніфікованих вузлів і деталей

3.4 Складання специфікацій

3.5 Розробка конструкторсько-технологічної характеристики

3.6 Складання списку документів

3.7 Контроль креслень (конструктор- ский, технологічний, нормалізоване ный) і внесення виправлень

3.8 Розгляд на технічній раді базової конструкторської организации й внесення виправлень у ТП

3.9 Розмноження документації, здача оригіналів в архів

Основні роботи, що становлять типовий етап

4 Розробка робочого проекту (РП)

Зміст основних робіт

4.1 Розробка робочих креслень технічної документації (загальних видів із проведенням контрольного складання, вузлових і деталировочных схем) з наступною перевіркою

4.2 Складання й узгодження відомостей покупних виробів, запозичених, нормалізованих, стандартизованих і уніфікованих вузлів і деталей

4.3 Прочностные розрахунки основних деталей і вузлів

4.4 Відпрацьовування на технологічність і розробка конструкторско-технологи- ческой характеристики

4.5 Розробка, узгодження й твердження документації на виготовлення досвідченого зразка

4.6 Розробка посібника з обслуговування встаткування, документів на впакування й відвантаження виробу, паспорта, характеристики універсальності, програми проведення випробувань

4.7.Контроль креслень (конструкторс- кий, технологічний, нормалізоване- ный) і внесення виправлень

4.8. Узгодження креслень із виготовлювачем устаткування

4.9. Розмноження документації, комп- лектация технічної документації й передача її досвідченому виробництву

Основні роботи, що становлять типовий етап

5 Участь у виготовленні, випробуваннях, монтажі й налагодженні досвідченого зразка

Зміст основних робіт

5.1 Попередні випробування

5.2 Аналіз результатів випробувань і розробка пропозицій по внесенню змін у конструкцію

5.3 Коректування робочих креслень по необхідних вузлах, деталям, схемам

5.4 Проведення контрольного складання

6.Коректування технічної документації за результатами виготовлення й випробування

Зміст основних робіт

6.1 Проведення перевірочних розрахунків по змінених вузлах і деталям

6.2 Коректування й узгодження відомостей покупних виробів, запозичених, нормалізованих, стандартизованих і уніфікованих вузлів і деталей

6.3 Коректування расчетно-поясни- тельной записки

6.4 Коректування, узгодження й твердження ТУ, керівництва, документів на впакування й відвантаження, паспорти

6.5 Коректування специфікацій, відомостей застосування посадкових розмірів, різьблень, модулів, характеристики універсальності

6.6 Контроль креслень (конструкторський, технологічний, нормалізований) і внесення виправлень

6.7 Коректування відомості посилальних документів, списку документів, переліку креслень

6.8 Розмноження документації, здача оригіналів в архів

Основні роботи, що становлять типовий етап

7 Додатково можуть включатися: розробка дизайн-проекта; створення програмного забезпечення для систем керування встаткуванням

Зміст основних робіт

7.1 Побудова комп'ютерних моделей стану процесів, що протікають у приладі

7.2 Розробка програмного забезпечення для систем контролю стану вузлів приладу

7.3 Розробка програмного забезпечення для створення інформаційних автоматизованих систем керування

Типовий етап НДДКР

Виготовлення досвідного зразка

Основні роботи, що становлять типовий етап

1.Виготовлення досвідченого зразка (партії), у т.ч. : розробка й виготовлення технологічного оснащення в обсязі, мінімально необхідному для виготовлення досвідченого зразка

Зміст основних робіт

Кількість задається в ТЗ

Основні роботи, що становлять типовий етап

2.Виготовлення макетів і окремих елементів досвідченого зразка для конструкторського відпрацьовування

Зміст основних робіт

Кількість і номенклатура визначається замовником

Обґрунтування витрат на етапи НИОКР рекомендується здійснювати на основі показника трудомісткості. При цьому розрахункове значення повинне характеризувати повні трудозатраты, тобто трудомісткість робіт головного виконавця (власні роботи) і робіт співвиконавців.

3.2.4 Визначення договірної ціни НИОКР

Величину договірної ціни НИОКР рекомендується розраховувати як суму витрат на виконання етапів НИОКР, додаткових робіт, застережених у ТЗ, а також на придбання спецооборудования:

, ( 1 )

де - витрати по етапі "ПроведенняНДР", тис. грн.;

- витрати по етапі "ПроведенняДКР", тис. грн.;

- витрати по етапі "Виготовлення досвідченого зразка", тис. грн.;

- витрати на виконання додаткових робіт, застережених у ТЗ

- ( дизайн-проект, програмне забезпечення й ін.), тис. грн.;

витрати на спецоборудование, тис. грн.

У загальному випадку зазначені витрати можуть бути визначені в такий спосіб:

, (2)

, (3)

, (4)

, (5)

де -економічно обґрунтована трудомісткість виконання НДР, ДКР і додаткових робіт, чіл.-дн.;

- ціна 1 чіл.-дня при виконанні НДДКР, грн.;

- ціна виготовлення одного досвідченого зразка, тис. грн.;

- кількість досвідчених зразків, задана замовником.

3. 2.5 Економічне обґрунтування трудомісткості НДДКР

Економічне обґрунтування трудозатрат рекомендується здійснювати по діючих укрупнених нормативах трудомісткості НДДКР і по наведеним нижче формулах.

Трудомісткість НДР по розробці нормативно-технічної документації, медичним дослідженням, обстеженням стану елементів конструкцій визначається по формулі:

, (6)

де Т_е- трудомісткість етапу НИР, чіл.-дн.;

n - кількість етапів НИР.

Розрахункове значення повної трудомісткості НДДКР (трудомісткості власних робіт і трудомісткості робіт, виконуваних співвиконавцями) визначається по формулі:

Тнддкр = [Тп (1+ Кндр + Куп + Ккор)+ Тд ] *Ке, (7)

де: Тпр - трудомісткість проектування (розробка технічної пропозиції, ескізного проекту, технічного проекту й робочий конструкторской документації), чіл.-дн.;

Кндр -коефіцієнт, що враховує трудозатраты на проведення НДР і розробку ТЗ наДКР;

Куп - коефіцієнт, що враховує вчасть у виготовленні, випробуваннях, монтажі й налагодженні досвідченого зразка;

Ккор - коефіцієнт, що враховує коректування технічної документації за результатами виготовлення й випробувань;

Тд - трудомісткість додаткових робіт ( дизайн-проект, програмне забезпечення й ін.), чіл.-дн.;

Ке -коефіцієнт, що враховує призначення експлуатації виробу, наведений у табл.2.2.

Коригувальні коефіцієнти Кндр, Куп і Ккор визначаються залежно від особливостей конкретних НДДКР відповідно до рекомендацій, наведеними в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.Коригувальні коефіцієнти

Коригуваль-ний коефіцієнт	Діапазон значень, що рекомендується	Рекомендації з вибору чисельних значень при розрахунках
КНДР	0,05  0,30	Якщо раніше по даному напрямку НДР не проводилися: Кндр = 0,15 0,30 (При Тпр >20 тис. чіл.-дн. Кндр=0,15; при Тпр <20 тис. чіл.-дн. Кндр=0,3 Якщо є результати раніше проведених НДР: Кндр = 0,05 0,10
Куч	0,1  0,15
Ккор	0,1  0,35	Ккор залежить від категорії новизни розроблювального виробу:
		Категорія новизни	А	Б	В	Г	Д
		Ккор	0,1	0,15	0,25	0,3	0,35

Таблица 2.2. Значение коєффициента К_е

Призначення експлуатації виробу	Коефіцієнт Ке
У стаціонарному приміщенні, обладнаному засобами техніки безпеки	1,0
	1,1
У польових умовах	1,3

Трудомісткість виконання НИР може бути визначена в такий спосіб:

Т_НДР=Т_ПРК_НДР. (8)

Трудомісткість проектування може бути визначена з наступного співвідношення:

Т_пр= (Т_тех.пр+ Т_р.к.д)К_т.п, (9)

де Ттех.п - трудомісткість технічного проекту;

Тр.к.д - трудомісткість розробки робочої конструкторської документації;

Кт.п - коефіцієнт, що враховує трудомісткість технічної пропозиції й ескізного проекту. Для умов медичної техніки приймається рівним 1,25.

Трудомісткість технічного проекту й робочого проектування визначається по "Укрупнених нормативах трудомісткості на НДДКР, "Дослідно-конструкторські роботи", які містять нормативи на всі стадії проектування.

При необхідності трудомісткість окремих стадій проектування з бути визначена з наступних орієнтовних співвідношень:

трудомісткість технічної пропозиції

Тт.п = 0,01 Тпр , (10)

трудомісткість ескізного проектування

Те.п = (0,15 0,17) Тпр , (11)

трудомісткість технічного проектування

Ттех.пр = (0,23 0,25) Тпр , (12)

трудомісткість розробки робочої конструкторської документації

Тр.к.д = (0,560,60) Тпр . (13)

Трудомісткість виконання додаткових робіт, таких як розробка дизайн- проекту й створення програмного забезпечення рекомендується визначати в такий спосіб.

Трудомісткість розробки дизайн- проекту (Тдз) може бути визначена по орієнтовних співвідношеннях:

Тдз = (0,050,1) Тр.к.д ; (14)

або

Тдз = (0,03 0,06) Тпр ; (15)

де Тдз - трудомісткість розробки дизайн- проекту, чіл.-дн.;

Тр.к.д - трудомісткість розробки робочої конструкторської документації, певна по формулі 13, чіл.-дн.;

Тпр - трудомісткість проектування, певна по формулі 9, чіл.-дн.

Трудомісткість створення програмного забезпечення (Тс.п.о) може бути визначена по наступних залежностях:

а) при обсягах програмного забезпечення до 100000 команд

Тс.п.о = (0,61,8)(0,04Vо+200), чіл.-дн.; (16)

б) при обсягах програмного забезпечення понад 100000 команд

Тс.п.о = (0,451,35) 10- 3 Vо1,38 , чіл.-дн., (17)

де Vо - обсяг програмного забезпечення в умовних машинних командах.

Чисельне значення величини ціни 1 людино-дня по оцінюваної НДДКР визначається або прямим калькулюванням, або з наступного співвідношення:

(18)

де ЗПс.м - величина середньомісячної заробітної плати одного працівника, занятого виконанням НДДКР, грн.;

Кс.с - співвідношення відрахувань на соціальне страхування й фонду оплати праці (значення Кс.с, що рекомендується для розрахунків - 0,38), частки одиниці;

Кн.р - рівень накладних витрат у відношенні до фонду оплати праці (значення Кн.р, що рекомендуються для розрахунків по основним направлениям тематики НДДКР: ПМ- 1,0 ÷ 1,1; ЗТБ -1,3 ÷ 1,4; НТД - 0,7 ÷ 0,9);

q - питома вага в ціні власних робіт витрат на матеріали, слу- жебные відрядження та інші витрати, певна як середнє арифметичне для всіх тем НДДКР даного напрямку (орієнтовне значення q, що рекомендується для розрахунків - 0,02 - 0,15), частки одиниці;

20,83 - середня кількість робочих днів у місяці.

При визначенні ціни 1 людино-дня прямим калькулюванням на основі аналізу структури витрат по раніше закінченим НДДКР, рекомендується аналогічним оцінюваної, установити витрати по кожній статті структури ціни, що доводяться на 1 чіл.-день і результати розрахунків звести в таблицю.

Виведені за матеріалами аналізу раніше виконаних договорів усереднені значення ціни 1 чіл.-дня по основних напрямках НДДКР, виконуваних для медичного приладу наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3. Значення ціни 1 чіл.-дня по основних напрямках НДДКР

	Основні напрямки НДДКР
Статті витрат	ПМ		ЗТБ		НТД
	Витрати по статті, що доводяться на 1 чіл.-день
	грн.	%	грн.	%	грн.	%
Фонд оплати праці	19,61	29,7	20,68	32,4	19,37	41,9
Відрахування на соціальне страхування й формування пенсійного фонду	7,45	11,3	7,86	12,3	7,36	15,9
Накладні витрати	21,05	31,9	31,26	49,0	16,99	36,8
Витрати на відрядження	0,92	1,4	0,88	1,4	1,78	3,8
Матеріали	16,93	25,7	3,15	4,9	0,73	1,6
Ціна 1 чіл.-дня	65,96		63,83		46,23