2.2 Заходи, впроваджувані на підприємстві, для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище

В цьому розділі треба без технологічних подробиць описати, які природоохоронні заходи можуть бути запропоновані для:

• Зниження до нормативних значень викидів тих забруднюючих речовин, для яких спостерігається наднормативні викиди від стаціонарних джерел;

• Зниження до нормативних значень скидів тих забруднюючих речовин, для яких спостерігається наднормативні скиди у стічних водах;

11

• Зниження до нормативних значень обсягів розміщення тих забруднюючих речовин чи класів відходів, для яких спостерігається наднормативні обсяги розміщення.

Після запропонованих заходів проводиться розрахунок плати за забруднення навколишнього середовища повторно. Сума плати за забруднення навколишнього середовища після впровадження природоохоронних заходів зменшаться на суму плати за наднормативні викиди, скиди та розміщення відходів.

2.3 Розрахунки еколого-економічного ефекту від зменшення забруднення навколишнього середовища

Після розрахунку суми платежів за забруднення НС за фактичними даними, аналізуємо, яким чином можна отримати еколого-економічний ефект за допомогою впровадження природоохоронних заходів, та розраховуємо його розмір. Розмір еколого-економічного ефекту визначається як різниця між сумами збору за забруднення НС до природоохоронних заходів і після них.

2. Розрахунок розмірів відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Розміри відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря розраховуються згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.[7]

3.1 Порядок розрахунків розміру відшкодування екологічних збитків від забруднення навколишнього середовища

Розрахунок наднормативних величин викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

12

Розрахунки наднормативних викидів (М_і) у тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними й дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується по формулі:

М_і=0,0036 (V_i C_і – M_іj) T, (5.1)

де V_i - об’ємна витрата газопилового потоку на виході із джерела, м³/с;

C_і – середня концентрація і-ої забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), /м³, розрахована як середня арифметична;

M_іj – потужність дозволеною викиду і-ої забруднюючої речовини по даному j-му джерелу, г/с, установлена дозволом на викид;

T – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Час роботи джерела в режимі понад нормативний викид визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з обліком фактично відпрацьованого часу.

Якщо за даними вимірів, зафіксованих у журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення

встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, то час роботи джерела в режимі наднормативного викиду приймається за часом – введення нормативу в дію по даному джерелу й речовині до дня контрольної перевірки, але не більш як за один астрономічний рік.

У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим у журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлене перевищення встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду ведеться з моменту виявлення порушення. У цьому випадку приписанням до акту перевірки встановлюється строк усунення порушення, після закінчення якого, за заявкою підприємства, проводиться

13

контрольна перевірка його фактичного усунення й, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел у режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.

У випадку відсутності па підприємстві зафіксованих у первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередні місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлений термін заходів щодо досягнення нормативів гранично припустимих викидів розрахунки наднормативних

викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, підтвердженої результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням строку, що пройшов після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинам, які не мають дозволу на викид, ведуться на підставі потужності фактичного викиду, певного інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентовано Інструкцією з відбору проб з газопилових потоків, затвердженої Мінекобезпеки України.

Середня арифметична з певних разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного встаткування є базовою для розрахунку наднормативних викидів по формулі (5.1).

Розрахунки потужності наднормативних викидів у результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на підставі матеріальних балансів,

14

даних технологічних регламентів і ін. перед розрахунком розмірів відшкодування збитку необхідно запропонувати природоохоронні заходи для зниження негативного впливу підприємства на навколишнє середовище.

Розрахунок розмірів відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться на підставі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних величин викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитку в одиницях національної валюти визначається по формулі:

З = М_ij 1,1П А_і К_т К_з, (5.2)

де З – розмір компенсації збитку, одиниць національної валюти, ори.;

М_ij – маса і-ої забруднюючої речовини, що викинуте в атмосферне повітря наднормативно, тонн;

1,1П – базова ставка компенсації збитку в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовного забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

А_і – безрозмірний показник відносної небезпеки і-ої забруднюючої речовини. Визначається по формулі:

А_і= , (5.3)

де ГДК_і – середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБУВ) і-ої забруднюючої речовини, мг/м³;

К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

15

К_з – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Визначається по формулі:

К_з = , (5.4)

де q – середньорічна концентрація і-ої забруднюючої речовини по даним прямих вимірів на стаціонарних інструментальних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДК_ор – середньодобова гранично припустима концентрація і-ої забруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даного забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К_з приймається рівним одиниці.