Харчування дітей віком понад 1 рік
Правильна організація харчування дітей віком понад 1 рік має важливе значення. Інтенсивність росту дво- і трирічних дітей вища, аніж в останній квартал 1-го року життя. Триває подальша морфологічна й функціональна диференціація органів і систем. Після одного року життя здійснюється поступовий перехід від вигодовування дитини до харчування - так називається годування дітей після одного року. Діти вже можуть вживати їжу, яку їдять дорослі. Рекомендоване число годувань для дітей з року до трьох складає п'ять раз: три основних та два додаткових прийоми. Енергетичні витрати зростають у зв’язку із збільшенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці має бути повноцінним і раціон. У перерахунку на 1 кг маси тіла норми харчових інгредієнтів становлять: дітям 1-3 років: білків - 4,2 г, жирів - 4 г, вуглеводів - 16 г; дітям 3-7 років: білків і жирів - по 3-3,5 г, вуглеводів – 12- 14 г. Організовуючи харчування дітей віком 1-3 роки, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати густішу їжу. Потрібно стежити за правильним кулінарним обробленням продуктів, щоб зберегти біологічну та харчову цінність, суворо дотримувати кількість приготованих страв. їжа має бути не тільки смачною, але й привабливою на вигляд і запах. Правильно організований розпорядок дня і режим харчування є чинником, який сприяє нормалізації нервових процесів у дитячому організмі. Чіткий режим годування виробляє у дітей стійкий рефлекс, тобто в певну годину до шлунка надходить необхідна кількість травних соків, які спричиняють появу апетиту. Час перебування змішаної їжі у шлунку дитини 4 години. Цим і користуються під час складання режиму харчування. Кількість годувань у цьому віці має становити 5-4 рази на день. Розподіл за енергетичною цінністю такий: сніданок - 25 %, обід – 35-40 %, підвечірок - 10 %, вечеря – 20-25 %. Не менше як 65-70 % спожитих білків мають бути тваринного походження.
У першій половині дня доцільно призначати м’ясні продукти, наприкінці дня - молочні. Молоко - найбільш засвоюваний високопоживний продукт, тому дитині щодня його потрібно вживати не менш як 500 мл. Кисле молоко доцільно давати у другій половині дня, не замінювати його м’ясом. Яйця можна призначати через день, старшим дітям - щодня. Рослинні білки, що містяться в хлібі та в крупах, овочах, становлять близько 25-30 % раціону. Хліб дають не тільки білий, а й чорний як джерело вітамінів групи В. Жири тваринного походження мають становити не менш як 85 % раціону. Потрібно споживати вершкове масло, вершки, сметану, які в цьому віці є незамінними. У харчування дітей слід уводити олію (соняшникову, оливкову, бавовникову, кукурудзяну) - основне джерело незамінних ненасичених жирних кислот. Вона має становити 15 % усієї кількості жирів.
У харчуванні дітей незмінними є фрукти, ягоди, різноманітна зелень. Вони не тільки містять вітаміни, мінеральні солі, ферменти, органічні кислоти, а завдяки пектиновим речовинам сприяють правильному функціонуванню кишок. З фруктами, овочами до організму надходять мінеральні солі, що сприяє кращому засвоєнню білків, жирів. Їх треба пропонувати дітям на обід як десерт і підвечірок.
До раціону дитячого харчування треба включати продукти, багаті на білок (м’ясо, рибу, молоко, сир, яйця, бобові). Використовують в основному яловичину, куряче м’ясо, субпродукти. М’ясо часом можна замінити рибою, сиром, яйцями.
Для поліпшення смакових якостей в їжу додають кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, трохи часнику. З раціону дітей слід вилучити гострі страви, соуси, велику кількість солодощів, прянощі. Дітям не можна давати натуральну каву, шоколад, какао. Надмірне споживання вуглеводів призводить до алергізації організму, зниження його опірності. Час від часу можна рекомендувати голландський сир, ковбасу, вимочений оселедець. Для профілактики йододефіцитних станів слід використовувати йодовану сіль. Їжа повинна піддаватися ретельній термічній обробці і даватися дитині не пізніше, ніж через 30 хвилин після приготування. Страви повинні бути м'якими, кашкоподібні, гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа може бути за консистенцією такою, як у дорослих.
Раціональне харчування в дитячих закладах потребує особливої уваги. Важливо правильно складати меню-розкладку, доцільно відразу на 7—10 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону й основних інгредієнтів їжі. Обов’язковою є вітамінізація їжі аскорбіновою кислотою. Домашнє харчування потрібно визначити з урахуванням харчування в дитячому садку. Батьки повинні знати меню на день. Медична сестра дитячого дошкільного закладу несе відповідальність за організацію харчування дітей. Крім постійного контролю за санітарним станом харчоблоку, використанням посуду відповідної манкіровки, медична сестра бере участь у складанні меню разом з лікарем, завідувачем дитячого закладу і поваром. Виписування продуктів, складання меню-розкладки слід проводити диференційовано з урахуванням вікових особливостей дітей. Медична сестра періодично розраховує хімічний склад раціону за допомогою спеціальних таблиць. Данні записує у спеціальний журнал. Завдання медичної сестри полягає в тому, щоб за допомогою меню-розкладки розрахувати і проконтролювати правильність складання меню за кількістю білків, жирів, вуглеводів на 1 дитину. У дитячому закладі медичний працівник веде окремі журнали бракеражу сирої та готової продукції. У першому записують данні про дату одержання продуктів, їх кількість, якість і час реалізації. У другому журналі – результати проб готової їжі, а також назви страв, час приготування та дозвіл на видачу. Усі працівники відповідно встановленого графіку проходять обстеження, результати заносяться до санітарної книжки. Існують певні гігієнічні вимоги до харчоблоку дитячого дошкільного закладу, яких слід суворо дотримуватись для профілактики харчових отруєнь. Харчоблок у дитячому закладі розміщується на першому поверсі, він повинен мати не менш ніж двоє дверей. Підлога і стіни приміщень харчоблоку повинні легко митися. Харчоблок має певне обладнання і кухонний інвентар. Весь кухонний інвентар для цього маркірують, тобто роблять мітки, де зазначено їх призначення. Кухонний посуд слід добре мити і чистити. Посуд не повинен змінювати смак їжі, тому здебільшого використовують посуд із алюмінію, з нержавіючої сталі, з оцинкованого заліза. Мити посуд у дитячому закладі необхідно відразу після його використання.
Користуючись цими нормативами, можна організувати раціональне харчування школярів. У цей період відбувається інтенсивний процес росту, збільшення кісток скелета, м’язів, складна перебудова обміну речовин, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем. Тому медична сестра школи разом із членами батьківського комітету здійснюють систематичний контроль за шкільним харчуванням.
Асортимент продуктів має бути різноманітним. Важливо дотримувати правильного режиму харчування. Дітей груп подовженого дня необхідно забезпечити дво- або триразовим харчуванням. Гарячий сніданок має становити 20 %, обід - 30 %, підвечірок - 10 % добової енергетичної цінності. Шкільним лікарям слід проводити пропаганду правильного харчування серед батьків та учнів старших класів. Необхідними в шкільному харчуванні є спеціальні продукти підвищеної біологічної цінності: хлібобулочні вироби, круп’яні, м’ясні, овочеві швидкозаморожені кулінарні вироби та консерви. Нині промисловість випускає вироби, збагачені білком, жирами. Включення цих продуктів до раціону школярів дає змогу прискорити приготування їжі, краще втілювати принцип збалансованого харчування. Харчування школярів у літніх таборах істотно не відрізняється від викладеного вище. Доцільно лише підвищити його енергетичну цінність не менш як на 10-15 %, оскільки беруться до уваги підвищені витрати енергії під час прогулянок, походів, унаслідок збільшення фізичного навантаження.
ІІІ. Міні контрольна робота.
1. Коли виділяється молозиво?
2. Назвіть час першого прикладання дитини до груді мaтepi.
3. Що такє довільне вигодовування?
4. Як довго мати повинна годувати дитину груддю?
5. При якому годуванні вводиться докорм?
6. Яке співвідношення між білками, жирами та вуглеводами при змішаному вигодовуванні?
ІV. Тестові завдання:
1. Мати 3-місячної дитини, що знаходиться на природному вигодовуванні, звернулася до дільничної медичної сестри з проблемою: дитина не витримує перерви між годуваннями, нічної перерви. Що необхідно зробити медичній сестрі в першу чергу?
A. Призначити стимуляцію лактації
B. Призначити догодовування
C. Провести контрольне зважування
D. Ввести овочеве пюре в раціон дитини
E. Ввести молочні каші
2. В разі визначення добової кількості молока об'ємним методом дитині 1,5 міс. віку з ма-сою тіла 3800,0 гр скористаєтесь таким розрахунком:
A. 1/5 відповідної маси
B. 1/6 відповідної маси
C. 1/7 відповідної маси
D. 1/8 відповідної маси
E. 1/9 відповідної маси
3. Ви - дільнична медсестра проводите патронажне відвідування новонародженої дитини, даєте рекомендації мамі щодо грудного вигодовування. Що з нижчеперерахованого нале-жить до принципів успішного грудного вигодовування?
A. Новонародженим обов'язково слід давати штучні засоби, які імітують груди
B. Заохочуване грудне вигодовування на вимогу дитини
C. Новонароджених годують 5 разів на добу
D. Вночі новонароджених дітей не годують [перерва 8 годин]
E. Інформування вагітних і породіль про переваги штучного вигодовування
4. На профілактичному огляді дитина 6-и місяців, яка знаходиться на грудному вигодову-ванні. Треба провести консультування матері з вигодовування та харчування дитини. Яку страву можна порекомендувати для введення в раціон цієї дитини?
A. Яєчний жовток
B. Фарш з курятини
C. Фарш з річкової форелі
D. Картопляне пюре
E. Яблучний сік
5. Яке співвідношення білків, жирів, вуглеводів у добовому раціоні дітей у разі природно-го вигодовування є оптимальним?
А. 1:1,5:4
B. 1: 2:3
C. 1:2:4
D. 1:3:4,5
E. 1:3:6
6. Ви дільнична медсестра.При проведенні патронажу до дитини 3 - міс. Ви з'ясували, що необхідно дитині ввести докорм. Навчіть мати, як проводити докорм.
A. До годування грудьми
B. Через 1 год. після грудного годування
C. Після годування грудьми
D. До годування грудьми за одну годину
E. Між годуванням
V. Література:
Педіатрія. Зав. ред. проф. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. Київ."Здоров’я". 2000 р., с. 138-161.
Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики. За ред. проф. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. Київ. ВСВ «Медицина» 2013 р., с. 142-166.
Наказ № 149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».