Лекція № 4
Тема: «Вигодовування грудної дитини. Природне, змішане та штучне вигодовування. Харчування дітей, старших однорічного віку».
І. План:
Основні принципи вигодовування дітей раннього віку
Природне вигодовування.
Перше годування груддю;
Техніка і режим годування;
Принципи успішного грудного вигодовування;
Протипоказання й утруднення в разі грудного вигодовування.
3. Гіпогалактія.
4. Штучне вигодовування.
5. Змішане вигодовування.
6. Підгодовування дітей у разі природного, змішаного та штучного вигодовування.
7. Харчування дітей віком понад 1 рік.
ІІ. Зміст лекційного матеріалу:
Їжа - єдине джерело поживних речовин, необхідних для життєдіяльності дитячого організму. Харчування впливає на розвиток мозку, формування органів і систем організму, що росте. Правильно організоване харчування забезпечує нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток дітей, сприяє набуттю стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища.
Харчування дітей має бути раціональним, побудованим на основі принципу збалансованості:
1) надходження в організм основних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, води тощо) має відповідати потребам дитячого організму:
Оптимальна добова потреба організму, який росте, у білку (основному пластичному матеріалі) на 1-му році життя залежно від виду вигодовування становить 2,2-3 г/кг, у віці від 1 до 6 років – 3-4 г/кг.
старших 7 років – 2-3 г/кг. За рахунок білків забезпечується 10-12 % усього енергетичного споживання. Добова потреба в жирах особливо велика в дітей 1-го року життя (5,5-6,5 г/кг), далі вона знижується і після 1 року становить 2-4 г/кг. Добова потреба у вуглеводах практично однакова у всі вікові періоди і перебуває в межах 10-15 г/кг. За рахунок жирів забезпечується 30-40 %, вуглеводів – 50-60 % енергетичної потреби.
2) слід дотримувати оптимального співвідношення між незамінними поживними речовинами (амінокислотами, ненасиченими жирними кислотами тощо) і замінними.
Тому співвідношення білків, жирів і вуглеводів на 1-му році життя має становити 1:3:6 (у разі вигодовування груддю) або 1:1,5:3-4 (у разі штучного вигодовування), у старших дітей - 1:1:4.
Дуже важливе значення має оптимальне надходження в організм вітамінів, мінеральних солей, що забезпечує кращу засвоюваність їжі. Відносна потреба у воді має бути то вищою, що менша дитина. На 1-му році життя вона становить 120-180 мл/кг з урахуванням кількості рідини, яка є в продуктах харчування, у віці 1-3 років - 100 мл/кг, 3-7 років - 60 мл/кг.
3) характер їжі, що надходить, має відповідати ферментативним властивостям дитячого організму.
Якщо один із цих інгредієнтів переважатиме в їжі дитини або ж, навпаки, його буде замало, можуть розладнатися процеси травлення і живлення, процеси росту й розвитку, з’являться алергійні реакції. У разі надмірної кількості в їжі вуглеводів виникає бродильний пронос, білків - гнилісні випорожнення. Надлишок у їжі жирів і нестача вуглеводів призводять до утворення великої кількості кетонових тіл, розвитку ацидозу. У разі недостатньої кількості в їжі жирів виникає енергетичний дефіцит білків, а внаслідок цього й порушення пластичних процесів, гіпотрофія, безбілкові набряки.
У дітей 1-го року життя розрізняють три види вигодовування: грудне (природне), змішане (догодовування) і штучне.
Природне вигодовування - це коли дитина протягом перших 5 міс. життя одержує тільки молоко матері, а у віці 5 міс. - 1 рік, окрім грудного молока, одержує і догодовування.
Материнське молоко - це незамінна їжа для дитини 1-го року життя.
Для його перетравлення потрібна менша кількість ферментів (біологічна цінність, стерильність, бактерицидність).
Годування груддю економить час і сили матері, сприяє її відновленню здоров’я після пологів.
Коли дитина смокче, м’язи стінок матки енергійно скорочуються, що допомагає їй повернутися до нормальних розмірів і положення.
Грудне вигодовування є основою психологічного зв’язку між матір’ю дитиною.
Принципи успішного грудного вигодовування
1. Мати затверджені правила щодо практики грудного вигодовування регулярно доводити їх до відома всього медико-санітарного персоналу.
2. Навчати медико-санітарний персонал необхідних навичок для виконання таких правил.
3. Інформувати всіх вагітних про переваги й методи грудного вигодовування.
4. Допомагати матерям розпочати грудне вигодовування протягом ЗО хв після пологів.
5. Навчати матерів, як правильно годувати груддю і як зберігати лактацію, якщо деякий час була перерва у вигодовуванні.
6. Не давати немовлятам іншої їжі чи питва, окрім грудного молока, за винятком медичних показань.
7. Практикувати цілодобове спільне перебування матері й новонародженого в одній палаті.
8. Заохочувати грудне годування на вимогу дитини.
9. Не давати немовлятам, які перебувають на грудному вигодовуванні, жодних штучних засобів, які імітують груди або заспокоюють.
10. Заохочувати створення груп підтримання грудного вигодовування і направляти матерів до цих груп після виписування зі стаціонару.
У перші 3-4 дні після пологів залоза виділяє молозиво, потім - перехідне «молоко, до кінця 12-14-го дня - зріле молоко . Молозиво - густа, жовтого кольору і дещо клейка рідина, що має високу виносну густину (1050-1060), містить велику кількість білка, який за своїм складом близький до тканин новонародженого, а тому легко засвоюється. Молозиво - цінний продукт для новонародженої дитини перших днів життя. З молозивом вона одержує антигени, які відіграють роль активаторів обміну, а також ферменти та імунні тіла.
Абсолютні протипоказання до годування дитини груддю або показання до переведення її на штучне вигодовування з боку матері:
відсутність молока (агалактія);
психічні хвороби;
онкологічні хвороби;
декомпенсовані вади серця, кардит;
тяжка форма хронічного запалення нирок;
ендокринні хвороби: цукровий діабет, тиреотоксикоз;
відкрита форма туберкульозу, післяпологовий сепсис, менінгіт, дифтерія;
СНІД, сифіліс.
Показання до штучного вигодовування дитини:
тяжка форма алергійного діатезу, зумовленого білком жіночого молока;
відсутність лактози - фермента, який розщеплює молочний цукор.
Відносні протипоказання: гостра респіраторна вірусна інфекція, ангіна, пневмонія, грип.
Гіпогалактія - знижена секреторна здатність грудних залоз. Вона може бути ранньою (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає в пізніші терміни.
Причини первинної гіпогалактії
1. інфантилізм статевого апарату, зокрема й недорозвиток грудних залоз.
2. тяжкі гестози вагітних, оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормональне стимуляція пологів.
Причини вторинної гіпогалактї
1.пізнє прикладання до груді
2.порушення техніки годування (безладне годування й недостатнє спорожнення грудних залоз)
3. перевтомлення та психічні травми тощо.
Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладанні дитини до груді (перші 0,5-2 год після народження), дотриманні техніки зціджування молока і режиму дня жінки, яка годує, режиму годування дитини. Потрібно чергувати прикладання дитини до лівої і правої груді, стежити за повним спорожненням грудних залоз.