Зародження та розвиток джазу

Визначення: Джаз – це вид професійного музичного мистецтва, який виник у США на межі 19 та 20 століть.

Витоки: регтайм (в перекладі – “перерваний час”) – форма танцювальної побутової музики, яка виконувалася неграми в кафе або у танцювальних залах. Мелодія нагадує діалог, в якому поєдналися дві не співпадаючі ритмічні лінії: мелодії та акомпанементу;

блюз – сольна сільська пісня американських негрів з річки Міссісіпі, що з’явилася на прикінці 19 століття. В ній відображалась туга за втраченим щастям. Пісня мала елегійний характер, виконувалась під акомпанемент банджо. З часом блюз потрапляє до міста, стає міською піснею, змінюється його характер. Часто виконується не як пісня, а як інструментальний твір.

Виконавці: в 90-х роках 19 століття дуже поширюються духові оркестри негрів, які використовують стиль раннього “класичного джазу”, виникнення якого пов’язують з Новим Орлеаном. Риси його насамперед в вільній імпровізіції – творчість виконавця. Це мистецтво скоріше є виконавським, ніж композиторським, бо воно не записується нотами. Типовий склад інструментів оркестру це – кларнет, труба, банджо або гітара.

Пізніше колективна імпровізація змінюється сольною, вводяться нові інструменти (саксофон, рояль), тоді ж за оркестром закріплюється назва джаз-бенд. Він стає невід’ємною частиною джазової музики.

Свінг: 30-ті роки. Виконує порівняльно великий склад оркестру, який починають називати біг-бенд (великий оркестр). Цей стиль оснований на нотному записі творів, а імпровізація надавалась лише солісту. Біг-бенд широко використовується у мюзіклах, що виникають як окремий вид музично-театрального мистецтва. Мюзикл має свій певний зміст, будову. В ньому поєднуються вокальні та інструментальні мелодичні лінії – “Хелло, Доллі” з однойменного мюзиклу.

КУЛ: 40-ві роки, новий стиль, що здобув популярність серед білих музикантів. В перекладі позначає “холодний”. Характерна риса – спокійна манера гри та “холодне” звукоутворення на духових інструментах – “Близько опівночі”.

Боса-нова: 60-ті роки, для нього характерно використання елементів бразильської народної музики, а саме ритму самби. Виконується ансамблями, до складу яких входить група ударних, контрабас, або скрипка та соліруючий духовий інструмент.

Симфоджаз: стиль, в якому використовується оркестр з доповненням його великою групою скрипок. Стає невід’ємною частиною відомого американського композитора Джорджа Гершвіна.

Джордж Гершвін: Справжнє ім'я та прізвище – Яків Гершович. Американський композитор Народився у районі Бруклін, Нью-Йорк, у сім'ї євреїв — емігрантів з України (Одеса). Більшість своїх творів композитор написав у співавторстві зі своїм старшим братом поетом Айрою. Він писав як класичні твори, так і твори для Бродвею. Його твори мали великий успіх серед публіки, а також виконавців, багато з них використовували для фільмів. У 1935 році побачила світ найбільш масштабна і досконала опера композитора — «Поргі і Бесс» («Porgy and Bess»). Поставлена по роману Дюбоса Хейворда. Вона стала не тільки самою зрілою оперою автора, але і кращою серед всіх американських опер.

Подальший розвиток джазу спостерігаємо у поєднанні різних стилів та напрямків та утворення синтетичних жанрів таких як джаз-рок, латин-джаз, ню-джаз (електро).