- •Віденський класицизм
- •Експозиція розробка реприза
- •Романтизм
- •Російська класична музика першої половини XIX століття
- •Радянська музична культура
- •Календарно-обрядові пісні
- •Зимовий цикл
- •Весняний цикл
- •Хорова спадщина миколи дмитровича леонтовича
- •Микола віталійович лисенко – засновник української класичної музики
- •Зародження та розвиток джазу
Радянська музична культура
Історичні передумови: Після Великої Жовтневої соціалістичної революції (1917) та утворення нової держави Союзу Радянських Соціалістичних Республік(1922) мистецтво вперше набуло загальнонародного значення, стало засобом пропаганди. Значно розширилась сітка музичних учбових закладів і концертних організацій, в ряді великих міст створені нові оперні театри. Високий рівень самодіяльності як серед дорослих, так і серед дітей.
Представники: Ісак Дунаєвський, Олександр Алєксандров, Василій Соловйов-Сєдой, Дмитро Кабалєвський, Сергій Прокоф’єв, Дмитро Шостакович, Арам Хачатурян, Радіон Щедрін, Георгій Свірідов, Андрій Петров, Валерій Гарилін та багато інших.
Ідеї та сюжети: Основні ідеї та сюжети пов’язані з оспівуванням поняття “радянська людина”, для якої притаманні патріотизм, героїзм та гуманність. Особливо популярними стають теми боротьби Радянської влади у період Громадянської та Великої Вітчизняної війн. Значне місце зайняла тема боротьби за мир та дружбу народів.
Масова пісня: У перші роки Радянської влади особливого значення набуває масова пісня. Вона виховує почуття патріотизму та героїзму (“Смело товарищи в ногу”, “Замучен тяжолой неволей”, “Варшавянка”, “Марш энтузиастов” тощо).
Балет: З’являються балети з сюжетами того часу. У 1927 р. Глієр у балеті «Червоний мак» показує в музиці образи радянських людей і китайських робітників, протиставивши їх “гнобителям” капіталістичної Європи. Утвердились в репертуарі театрів балети з класичними сюжетами – “Ромео и Джульетта”, “Золушка”, ”Сказ о каменном цветке” Прокоф’ва; “Спартак”, “Гаянэ” Хачатуряна, “Кармэн-сюита” Щедріна.
Опера: Радянські композитори пишуть ряд опер на сюжети минулого і сучасності, розробляють фольклор радянських народів та народів зарубіжних країн. Кабалевський написав оперу, у сюжеті якої втілено героїчні подвиги народу у роки ВВв – “Сім’я Тараса”. Також відомі опери ”Війна та мир” Прокоф’єва, “Катерина Ізмайлова” Шостаковича.
Кантата та ораторія: Великого розквіту досягає ораторія і кантата як епічно-героїчний жанр. Велику цінність становить кантата Прокоф'єва «Александр Невский», основана на музиці до кінофільму. «Александр Невский», який пов'язаний з історичною подією 1242 року, коли російські воїни під проводом Олександра Нєвського розбили полки німецьких рицарів у знаменитому “Льодовому побоїщі” на Чудському озері. Вся кантата побудована на пісенній основі. Широко відомий хор «Вставайте, люди русские», в якому звучить заклик до боротьби.
Симфонічна музика: Особливого розквіту симфонічна музика досягає у роки Великої вітчизняної війни. Це , зокрема, Симфонія №7 Шостаковича “Ленинградская”, у якій відображена стійкість радянського народу проти фашистської навали.
Музика до К/Ф: Велике значення у розвитку музики в цей час здобуває звукове кіно, для якого пишуть музику такі композитори, як Прокоф'єв – музика до фільму «Александр Невский», Шостакович — до фільмів «Встречный», «Подруги», «Человек с ружьём», Дунаєвський — «Цирк», «Волга-Волга», «Весёлые ребята», «Дети капитана Гранта», «Вратарь», Кабалевський — «Петербургская ночь» і т. д.
Принципи: радянські композитори спирались на класичні традиції у музичних жанрах та формах, при цьому основною ідеєю творів є “соціалістичний реалізм” – прославлення комуністичних та соціалістичних ідей на противагу буржуазному устрою.
