4. Особливості врегулювання суперечок у сот

Прийняття Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок є одним з головних досягнень Уругвайського раунду, надто для країн, що розвиваються. З січня 1995 року до середини 2001 року до Секретаріату СОТ надійшли 234 скарги зі 180 різних питань, третина з яких — від країн, що розвиваються (табл. 8). Деякі країни, що розвиваються, виступили проти заходів з боку розвинутіших держав. Коста-Ріка, наприклад, подала скаргу до ДСБ проти обмежень США на текстиль з бавовни; Венесуела та Бразилія — проти норм США щодо бензину. Зростає також кількість суперечок між країнами, що розвиваються. Суперечки між ними дали поштовх до зростання кількості запитів про консультації та створення робочих груп у всіх реґіонах: Індія — Туреччина (текстиль), Індонезія — Аргентина (захисні заходи щодо взуття), Колумбія — Нікарагуа (імпортні збори), Індія — Південноафриканська Республіка (антидемпінгові мита на фармацевтичні товари) тощо. Однак найменш розвинуті країни жодного разу не зверталися до механізму врегулювання суперечок [20, с. 78].

Таблиця 8

Використання механізму врегулювання суперечок (квітень 1994 — березень 1999) [20]

Кількість суперечок (позивачі)		Кількість суперечок (відповідачі)
США	54	США	30
ЄС	43	ЄС	26
Канада	13	Японія	12
Індія	8	Індія	12
Мексика	7	Південна Корея	10
Японія (7) Бразилія (6) Таїланд (4) Нова Зеландія (4) Гондурас (3) Гватемала (3) Швейцарія (3) Аргентина (2) Угорщина (2) Австрія (2) Чилі (2) Філіппіни (2) Панама (2) Південна Корея (2)		Канада (9) Бразилія (8) Аргентина (8) Австралія (6) Індонезія (4) Туреччина (4) Мексика (3) Чилі (3) Ірландія (3) Гватемала (2) Словаччина (2) Бельгія (2) Угорщина (2) Греція (2) Пакистан (2) Філіппіни (2)
Країни «Четвірки»	118	Країни «Четвірки»	90
Інші країни ОЕСР	22	Інші країни ОЕСР	27
Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками	43	Країни, що розвиваються, та країни з перехідними економіками	47
Найменш розвинені країни	0	Найменш розвинені країни	0
Разом	183	Разом	164

До наведеної таблиці не внесено країн, які брали участь лише в одній справі. Також до таблиці не включено третіх сторін суперечок. Триразове зростання активності використання країнами механізму врегулювання суперечок порівняно з ГАТТ відображає як ширше охоплення багатосторонніх правил (не лише правил торгівлі товарами, як було в ГАТТ, але також питань послуг, прав інтелектуальної власності, сільського господарства, текстилю та одягу тощо), так і зростання кількості Членів СОТ. Але основною причиною збільшення кількості процедур з розв’язання суперечок є дедалі більша довіра країн—Членів СОТ до цього механізму. В табл. 9 представлено деякі позови країн—Членів СОТ у 2000 році.

Таблиця 9