3.3. Розбещення неповнолітніх.

Останнім складом злочину із групи злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи є склад злочину, передбачений ст. 156 КК. Ця стаття відображає вирішення на законодавчому рівні проблеми педофілії – статевого відхилення, яке проявляється у прагненні вчинювати дії сексуального характеру з дітьми.

Педофілами (буквально перекладається з англійської мови "люблячі дітей") називають дорослих людей, що одержують статеве задоволення від сексуальних дій з дітьми чи від фантазій на цю тему. Незважаючи на поширену думку, що педофілами бувають тільки чоловіки, відомі випадки, коли в сексуальні контакти з дітьми вступали жінки.

Усупереч широко розповсюдженому уявленню про педофіла як незнайомця, що тиняється навколо шкіл і ігрових площадок з кульком цукерок, лише в 10,3% випадків педофіл виявляється людиною, зовсім не знайомою дитині. Досить часто в такій ролі виступає один з родичів, що додає сексуальному контакту кровозмісний відтінок. Реальну частоту педофілії за участю родичів установити важко, оскільки прагнучи "не виносити сміття з хати" про такі випадки рідко повідомляють у міліцію.

Об’єктом цього злочину є статева недоторканість, яка забезпечує нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Для кваліфікації діяння за ст. 156 КК не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо). Таким чином, згода потерпілої особи на вчинення розпусних дій на кримінально-правову оцінку дій не впливає.

З об’єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Розпусні дії обов’язково повинні мати сексуальний характер. Вони можуть набувати вигляду фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту.

Фізичне розбещення – це, зокрема, оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо. Диспозицією ст. 156 КК охоплюється також задоволення статевої пристрасті винного неприродним способом (наприклад, орогенітальний або аногенітальний контакт), якщо при цьому щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, не застосовується фізичне чи психічне насильство та не використовується безпорадний стан потерпілої особи.

Природні добровільні статеві зносини з особою, якій не виповнилось 16 років і яка не досягла статевої зрілості, кваліфікуються за ст. 155 КК.

Вчинення розпусних дій фізичного характеру щодо особи, яка досягла 16-річного віку, може розглядатись як хуліганство, що супроводжується винятковим цинізмом (ст. 296 КК), лише у разі, коли ці дії поєднуються з грубим порушенням громадського порядку і викликані прагненням продемонструвати явну неповагу до суспільства.

Розпусні дії щодо особи, яка не досягла 16-річного віку, можуть відбуватися як за її згодою, так і з застосуванням до неї фізичної сили з метою примушення її до вчинення певних дій сексуального характеру. Якщо розпусним діям передували або вони супроводжувалися нанесенням побоїв чи мордуванням, тілесними ушкодженнями або погрозою вбивством, вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтею 156 і статями 125, 126, 121, 122 чи 129 КК.

Інтелектуальне розбещення може полягати, наприклад, у цинічних розмовах з потерпілим на сексуальні теми, розповіді відвертих, натуралістичних сексуальних історій, фотографуванні потерпілих в різних сексуальних позах, демонстрації порнографічних предметів, ознайомлення потерпілої особи з порнографічними зображеннями, відеофільмами.

Використання в ході вчинення розпусних дій творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статті 156 і статті 301 КК.

Розпусні дії можуть бути вчинені особою чоловічої статі щодо особи жіночої статі і навпаки, а також між особами однієї статі, але у всіх випадках потерпілою є особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Попередня поведінка потерпілої особи (зокрема, її попереднє статеве життя) на кваліфікацію дій винної особи за статтею 156 КК не впливає.

Розпусні дії з потерпілою особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені безпосередньо перед її зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом або статевими зносинами з особою, яка не досягла статевої зрілості, з урахуванням спрямованості умислу винної особи повністю охоплюються диспозиціями відповідних частин статті 152 або статті 153, або статті 155 КК і додаткової кваліфікації за статтею 156 КК не потребують.

Наявність істотного розриву у часі між розпусними діями і вчиненням стосовно однієї й тієї ж потерпілої особи іншого статевого злочину, що виключає переростання одного злочинного діяння в інше, означає, що вчинене треба кваліфікувати за сукупністю відповідних злочинів.

Якщо винний, маючи намір зґвалтувати неповнолітню особу, здійснив щодо неї розпусні дії, а закінчене зґвалтування не вчинив з причин, не залежних від його волі, вчинене потрібно кваліфікувати не за ст. 156 КК, а за ст. 15 і ч. ч. 3 або 4 ст. 152 КК. У разі, коли розбещення неповнолітнього передувало зґвалтуванню, від доведення до кінця якого особа добровільно відмовилась, її дії, за наявності підстав, потрібно кваліфікувати за ст. 156 КК.

Розбещення неповнолітніх є закінченим злочином з моменту вчинення розпусних дій. Згода потерпілого на вчинення щодо нього таких дій на кваліфікацію за ст. 156 КК не впливає.

Суб’єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. Винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При цьому ставлення винного щодо віку потерпілої особи може бути як умисним, так і необережним. У разі сумлінної помилки особи щодо віку потерпілого відповідальність за ст. 156 КК виключається. Розпусні дії, передбачені ст. 156 КК, спрямовані на задоволення винним статевої пристрасті, на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту або його задоволення. Мотиви цього злочину не впливають на його кваліфікацію. Винний може керуватись не лише сексуальними, а й іншими спонуканнями (помста близьким, наступне втягнення у проституцію тощо).

Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення розпусних дій:

1) щодо малолітньої особи. 

2) батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.

Аналіз даних кваліфікуючих ознак зроблено при характеристиці таких злочинів як зґвалтування та статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Які злочини відносяться до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості?

2. Визначте поняття «статева свобода» та «статева недоторканість». Чим вони відрізняються?

3. Дайте визначення зґвалтування.

4. Охарактеризуйте форми об’єктивної сторони зґвалтування.

5. Визначте момент закінчення злочину, передбаченого ст. 152 КК «Зґвалтування».

6. Вкажіть особливості кваліфікації зґвалтування, вчиненого повторно.

7. Охарактеризуйте таку особливо кваліфікуючу ознаку зґвалтування, як спричинення ним особливо тяжких наслідків.

8. Вкажіть відмінність між зґвалтуванням та насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

9. Назвіть кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 153 КК «Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом».

10. Вкажіть особливості кваліфікації насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчиненого групою осіб.

11. Назвіть ознаку, яка відрізняє злочин, передбачений ст. 154 «Примушування до вступу в статевий зв’язок» від зґвалтування та насильницького задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

12. Охарактеризуйте форми об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 154 КК «Примушування до вступу в статевий зв’язок».

13. Розкрийте поняття «службова залежність» та «матеріальна залежність».

14. Що таке статева зрілість?

15. Які особливості потрібно враховувати при кваліфікації діяння, яке полягає у вчиненні статевого акту з малолітньою особою за її згодою?

16. Які види розбещення неповнолітніх ви знаєте?

17. Хто виступає потерпілим від злочину, передбаченого ст. 156 КК «Розбещення неповнолітніх»?

18. Яка однакова кваліфікуюча ознака злочинів, передбачених ст. 155 КК «Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості» та ст. 156 КК «Розбещення неповнолітніх»? Охарактеризуйте її.

19. Чи буде мати місце сукупність злочинів у випадку вчинення насильницького природного статевого акту та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом з однією і тією ж самою потерпілою особою без значної перерви в часі?

20. Назвіть додатковий безпосередній об’єкт примушування до вступу в статевий зв’язок.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Про внесення змін до статей 155 та 156 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за розбещення неповнолітніх : Закон України від 25.09.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=600-17.

2. Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008  р. № 5. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (2002–2009 рр.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/623809DCB56E022BC2256C95003CF7EA?OpenDocument&Start=1&Count=300.

3. Александров Ю. Злочини проти статевої свободи / Ю. Александров // Юридичний вісник України. – 2002. – 6-12 квітня.

4. Галиакбаров Р. Как квалифицировать убийства и изнасилования, совершенные групповым способом / Р. Галиакбаров // Российская юстиция. – 2000. – № 10.

5. Гарбатович Д. Необходимая оборона при защите свободы и половой неприкосновенности / Денис Гарбатович // Уголовное право. – 2008. – № 1.

6. Давтян Д.В. Еще раз о беспомощном состоянии потерпевшего при убийстве и в преступлениях против половой свободы и половой неприкосновенности/ Д.В. Давтян, Л.В. Лобанова // Российский следователь. – 2008. – № 20.  

7. Джужа О.М. Запобігання злочинам, пов’язаним із сексуальним насильством: [монографія] / О.М. Джужа. – КНУВС. – Київ: Атіка, 2009.  

8. Каменева А.Н. Общее и особенное в понятии "изнасилование" в России и зарубежных странах / А.Н. Каменева // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 2008. – № 1.  

9. Косенко С.С. Віктимологічна профілактика статевих злочинів щодо неповнолітніх : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С.С. Косенко. – К., 2004.  

10. Крючкова О. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом / О. Крючкова // Вісник прокуратури. – 2003. – № 10.

11. Ларченко М.О. Кримінологічна характеристика особистості злочинця, винного у статевому злочині : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О.М. Ларченко. – К., 2009.

12. Лопашенко Н. Изменения уголовного законодательства: оценка летних реформ / Наталья Лопашенко // Уголовное право. – 2009. – № 5.

13. Мальков С. Квалификация насильственных действий сексуального характера, сопряженных с убивством / С. Мальков, Т. Леонова // Уголовное право. – 2008. – № 4.

14. Михайловская О.В. Проблемы ответственности за преступления против лиц, находящихся в беспомощном состоянии / О.В. Михайловская // Российский следователь. – 2008. – № 21.

15. Москаль Д.П. Кримінально-правова характеристика згвалтування та насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Д.П. Москаль. – К., 2009.

16. Пудовочкин Ю. Ненасильственные половые посягательства на лиц не достигших 14 лет / Ю. Пудовочкин // Законность. – 2002. – № 4.

17. Савченко А.В. Кримінально-правова та кримінологічна сутність статевих збочень (парафілій) / А.В. Савченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 5.

18. Савченко А.В. Сексуальні злочини: кримінально-правовий і порівняльний аспекти / А.В. Савченко // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. – 2001. – № 10.

19. Сафронов В.Н., Свидлов Н.М. Вопросы квалификации половых преступлений: учебное пособие / В.Н. Сафронов, Н.М. Свидлов / науч. ред. В.Г. Беляев. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1984. 

20. Свиридов Б. Кримінальна відповідальність за злочини проти статевої недоторканості особи / Б. Свиридов // Право України. – 1999. – № 5.