- •1.Вибір та характеристика моделі швейного виробу.
- •1.1 Напрямок сучасної моди
- •1.2 Технічний опис моделі
- •1.3 Ескіз виробу
- •2. Формування вимог до швейного виробу.
- •2.1 Обґрунтування вимог до заданого виробу
- •2.2 Характеристика споживчих вимог
- •2.3Характеристика промислових вимог
- •3.Обгрунтування вимог, які пред’являють до матеріалів заданого виробу
- •3.1 Стандартні вимоги до матеріалів
- •3.3 Гігієнічні вимоги
- •3.4 Вимоги зносостійкості матеріалів
- •4.Вибір та характеристика матеріалів для швейного виробу.
- •4.1 Обґрунтування вибору основного матеріалу
- •4.2. Обґрунтування вибору підкладкових і прокладкових матеріалів
- •4.3 Обґрунтування виробу оздоблювальних матеріалів, фурнітури і матеріалів для з’єднання деталей виробу
- •Висновок
- •Література
- •Додаток 5
- •Орієнтовні значення стійкості до стирання різних видів тканин
- •Додаток 6
- •Показники фізико-гігієнічних властивостей білизняних трикотажних полотен різного волокнистого складу
3.3 Гігієнічні вимоги
Одяг служить людині для створення і підтримки навколо тіла мікроклімату, що забезпечує комфортні умови для життєдіяльності організму.
Визначимо найбільш важливі ергономічні вимоги до тканин (Див. додаток 6 (Таблиця 3)). для сукні-сарафана:
- повітропроникність - здатність текстильних матеріалів пропускати повітря.
- гігроскопічність і вологість. Цими показниками характеризуються сорбційні властивості матеріалів, які забезпечують своєчасне видалення вологи з під одежного шару.
-паро-проникність - здатність текстильних матеріалів пропускати пари вологи (Див. додаток 4 (Таблицю 1)).
-електрезуємість - здатність матеріалів в певних умовах накопичувати на поверхні статичну електрику. Виразно, для вечірнього туалету необхідно створити такі умови, щоб статичну електрику на поверхні матеріалів не накопичувалася. Матеріали з синтетичних волокон і ниток проявляють при терті найбільшу електрезуємість. Одним із способів зниження електрезуємості є обробка матеріалів антистатичними поверхнево-активними речовинами.
На думку експертів найбільш значущими показниками якості є:
- повітропроникність;
- паро проникність;
- гігроскопічність.
16
3.4 Вимоги зносостійкості матеріалів
Міцність виробу насамперед визначається запасом міцності самих матеріалів на розрив. Так, для платтяних тканин міцність на розрив становить 150 Г· 180 Н. Міцність одягу визначається не тільки міцністю матеріалів, але і міцністю з’єднання швів. Показниками міцності швів є їх конструкція, частота стібків і номери ниток, рекомендованих в технічних інструкціях згідно ГОСТ 12807-67.
Матеріали одягу повинні бути достатньо зносостійкості. (Дивитися у додатку 5 (Таблицю 2)). Зношення матеріалів одягу є наслідком цілого ряду механічних і хімічних впливів: світлової погоди, багаторазового прання, тертя, вигину, поту і т.д. При експлуатації швейних виробів матеріали піддаються одночасному дії кліматичних факторів: світла, температури, вологи та хімічного складу повітря, насамперед кисню, яке призводить до фото деструкції. Руйнування матеріалів від світло погоди є результатом прояву насамперед трьох взаємопов'язаних реакцій: фотолізу, фото окислення і гідролізу. Підвищення температури прискорює процес фото-деструкції текстильних волокон. Найбільшу стійкість до дії світло погоді мають матеріали з вовняних волокон, найменшу - з натурального шовку. Малу стійкість мають поліамідні і поліефірні матеріали, а найбільш стійкими є хлоринові і нітронових. Меншою, ніж у синтетичних матеріалів, стійкістю до світло погоди мають віскозні, триацетатні і особливо ацетатні матеріали. В принципі, для плаття-сарафана вимоги зносостійкості можуть бути визначені такими показниками, як пілінгуємість, забрудненість.
17
4.Вибір та характеристика матеріалів для швейного виробу.
4.1 Обґрунтування вибору основного матеріалу
У створенні необхідної форми моделі велике місце відводиться матеріалу. Уміння зрозуміти властивості матеріалу і правильно використовувати його естетичні можливості - одне з основних художньо-естетичних вимог до одягу. Матеріал у виробі не повинен приймати невластиві йому форми. При проектуванні сукні-сарафана необхідно підібрати матеріал з ознаками, що відповідають напрямку моди, силуету і формою вироби, кольором.
Естетичні вимоги до матеріалів одягу відображають сучасний погляд на зовнішній вигляд матеріалу - його структуру, колірні рішення, характер лицьової поверхні. До властивостей, що характеризує естетичні вимоги, слід віднести відповідність моделі основним, прикладним і обробних матеріалів, призначеним для її виконання.
Розробку вимог до показників якості матеріалів здійснюють з урахуванням модельних, конструкторсько-технологічних особливостей розроблюваного виробу, його призначення і умов експлуатації, статевовікових ознак споживача і вимог пропонованих до виробу.
Для представленої моделі в якості основного матеріалу вибір припав на групу шовкових тканин з синтетичних ниток, зокрема, з поліефірних ниток. Велика кількість тканин різноманітних переплетень виробляється з текстурованих поліефірних ниток. Різні за структурою текстуровані, об'ємні і комбіновані нитки, застосовувані в основі і в качці, надають тканинам гарне заповнення, м'якість, приємне туше, пружність, здатність проводити вологу по порах (капілярах). Ці тканини випускають гладко крашеним або набивними дисперсними барвниками методом сухого друку.
18
Вони мають ошатний зовнішній вигляд, добре очищаються, зберігають форму, не вимагають прасування після прання. Недоліками цих тканин є знижена гігроскопічність і здатність накопичувати електростатичні заряди. У процесі швейного виробництва слід враховувати ряд особливостей, властивих цій групі тканин: вони можуть ковзати, обсипатися, прорубуватися голкою, вимагають суворого дотримання волого-теплової обробки. Деякі платтяні тканини цієї групи виробляють жакардовим переплетенням з обробкою лаку і прикрашають нитками: профільованим капроном, пластілексом, метанітом ін. Призначені вони для святкових суконь і блузок.
