Тема: Завдання профілактичної медицини в галузі планування та охорони навколишнього середовища населених пунктів. План

1. Вплив умов життя на здоров'я людини.

2. Принципи зонування території населених пунктів.

3. Гігієнічне значення зелених насаджень.

Вплив умов життя на здоров'я людини

Житло призначене насамперед для захисту людей від впливу не­сприятливих метеорологічних чинників: холоду, спеки, вітру, атмо­сферних опадів. Нині в умовах науково-технічного прогресу зросли вимоги до житла як до місця відпочинку, сну, відновлення сил людини. У житлі мають бути створені оптимальні умови перебування, які відповідають культурним потребам людини, сприяють відновленню її творчих сил, зміцненню здоров'я і запобіганню захворюванням.

Значна частина життя людини проходить у житлі. Тісний кон­такт між людьми, скупченість їх у житлі сприяють передачі і поши­ренню багатьох інфекційних захворювань. Так, у перенаселених жит­лах створюються особливо сприятливі умови для виникнення такого інфекційного захворювання, як туберкульоз. У розвитку туберкульо­зу велику роль відіграють й інші чинники (харчування, умови праці), але значення житла в епідеміології цього захворювання дуже велике.

Повітря перенаселених помешкань змінює свій склад і фізич­ний стан: підвищується температура і вологість, у такому повітрі з'являються шкідливі речовини (амонійні сполуки, леткі органічні кислоти тощо), які випаровуються з поверхні шкіри та одягу лю­дей, накопичуються з повітрям, яке видихається. Крім того, у разі проникнення у житлове приміщення продуктів неповного згорян­ня палива у печах або газу у газових установках повітря може місти­ти сірки (IV) оксид, чадний газ. Забруднене повітря на--самперед не­гативно діє на центральну нервову систему, яка, у свою чергу, впливає на фізіологічні функції усього організму. Це проявляється у вигляді головного болю, пога-ного апетиту, швидкої втомлюва­ності тощо. Несприятлива дія забрудненого повітря виражається та­кож у зміні глибини і ритму дихання. Дихання стає частішим, але повер-хневим, що зменшує вентиляцію легень і зумовлює зменшен­ня кисню у тканинах орга-нізму.

Недостатня освітленість житла і пов'язаний з цим низький рівень ультрафіолетового випромінювання порушують обмін речо­вин, викликають функціональні зміни з боку нер-вової системи, ослаб­ляють захисні сили організму і зумовлюють виникнення схильності до різних захворювань. У житлах, де бракує інсоляції, діти раннього віку легко захворю-ють на рахіт у зв'язку з порушенням процесу утво­рення в організмі вітамінів групи Д. Несприятливо відбивається на здоров'ї людей проживання у вогкому і холодному примі-щенні. У та­кому разі можуть розвинутися гострі респіраторні хвороби: ангіна, ревма-тизм і пов'язані з ним серцево-судинні захворювання.

Надмірно гучний шум у приміщенні викликає погане самопочут­тя, що супроводжується дратівливістю, швидкою стомлюваністю, го­ловним болем. Особливо шкідливим є шум, який порушує сон.

Нераціональне планування житлових приміщень, їх поганий внутрішній вигляд також несприятливо впливає на самопочуття людей, які живуть там.

Отже, житло має бути достатньо просторим і теплим, сухим, добре провітрюваним, освітлюваним природним світлом, ізольова­ним від джерела шуму; житлові і допоміжні приміщення повинні бути естетичними, викликати позитивні емоції.

Створення найсприятливіших умов життя населення є одним з основних напрямків діяльності держави серед інших соціальних, архітектурних і гігієнічних проблем урбанізації.

Під час будівництва і реконструкції населеного пункту повин­но робитися усе мож-ливе для задоволення матеріальних, духовних і гігієнічних потреб усього населення.

Для створення здорових умов життя велике значення має пра­вильний вибір тери-торії для будівництва або розширення існуючо­го міста, а також функціональне зону-вання його. Раціональне взаєморозташування функціональних зон допомагає створити най­сприятливіші гігієнічні умови у місті.

Під час розробки проектів населених місць передбачаються заходи щодо санітарної охо-рони атмосферного повітря, водоймищ, грунту, а та­кож щодо попередження шкідливої дії шуму, вібрацій, електро­магнітних полів, діапазону радіочастот та інших шкідливих чин-ників.

Особливу увагу приділяють забудові житлової зони, зеленим насадженням. Передбачаються усі види санітарного благоустрою: водопровід, каналізація, генеральна схема збору, збирання і знеза­раження викидів, центральне опалення, газо- і електрообладнання. Тут ураховують наявність внутрішньоміського транспорту, особли­во громадського, який не повинен створювати значного шуму, за­бруднювати повітря і бути безпечним.

Паралельно з поліпшенням житлових умов, благоустроєм міст і сіл передбачається розширення різних видів побутових послуг населенню, мережі організацій побутового обслуговування у сільській місцевості, визначаються завдання щодо виробництва машин для служби побуту, ефективнішого використання потужності наявних підприємств служби побуту, зміцнення їх матеріально-технічної бази.