СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.

ТЕОРЕТИКО–МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ “ІСТОРІЇ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО”. СТАНОВЛЕННЯ ПОГЛЯДІВ НА ДЕРЖАВУ І ПРАВО У ДАВНІ ЧАСИ. ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО В КРАЇНАХ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ.

Питання для обговорення:

1. Предмет та методологія “Історії вчень про державу і право”.

Функції “Історії вченнь про державу і право”.

2. “Історія вчень про державу і право” в системі юридичних наук та її зв’язок з іншими соціо–гуманітарними галузями знання.

3. Загальні риси міфологічних уявлень про державу і право в країнах Стародавнього Сходу. Політична та правова думка в Стародавній Індії: вчення буддизму та брахманізму.

4. Політична та правова думка в Стародавній Індії: вчення буддизму та брахманізму.

5. Етико–політичні вчення Стародавнього Китаю: даосизм, моїзм та легізм.

Вчення Конфуція про право, державу, закон та справедливість.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Головна мета цього заняття: розгляд та закріплення знань студентів щодо основних напрямків досліджень історії вчень про державу і право як науки. Розглянути з якої позиції аналізуються державно–правові концепції та їх значення і вплив на сучасне державотворення.

Виникнення держави і права викликало утворення складних надобщинних структур і відповідних їм механізмів соціально–нормативної регуляції, формування принципово нових основ управління суспільством. Люди почали розмірковувати про ці соціальні феномени, їх сутність та роль у суспільному житті. Такі роздуми на перших порах являли собою елементи релігійно–міфілогічного світогляду. Розглядаючи міфологічні уявлення наших предків про порядок, установлений на землі Творцем, простежте розвиток поглядів на державу через призму взаємозв’язку небесного та земного. Який характер мали ці погляди? Визначіть основні етапи раціоналізації політико–правової думки.

Теми рефератів:

1.Етико–правовий аспект зороастризму.

2.Конфуціанство та легізм в політико–правовій ідеології Китаю (порівняльна характеристика).

3.Значення вивчення “Історії вчень про державу і право” для формування правової свідомості юриста – гуманіста.

Семінарське заняття 2. Державно–правові погляди мислителів стародавньої греції. Питання для обговорення:

1. Трансформація міфології як наслідок раціоналізації уявлень про державу і право. Проблема розрізнення права та закону в античних мислителів докласичної епохи.

2. Класична доба античності. Демокріт про право, закон, державу, справедливість. Природно–правові ідеї в творчості софістів. Сократ про право, державу та справедливість.

3. Проекти ідеальної держави у діалогах “Держава” та “Закони” Платона. Мислитель про форми державного правління.

4. Сутність держави і права у вченнях Арістотеля. Твори “Етика” та “Політика”. Природне право як критерій справедливості. Патріархальна теорія походження держави.

5. Етичні передумови політичної ідеології Епікура. Епікур про свободу людини, про витоки права, природу і мету держави, договірний характер справедливості.

6. Фаталістична концепція природного права стоїків. Теорія циклічності форм держави Полібія. Історичне значення античної політико–правової ідеології.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Розглядаючи політико–правові погляди мислителів Стародавньої Греції, слід перш за все мати на увазі, що антична доба Стародавньої Греції – це період полісної організації суспільства. Саме в умовах поліса зародилися, утвердилися і поширилися великі політичні ідеї, які на тисячоліття пережили своїх творців і не втратили актуальності сьогодні. Це ідея громадянського суспільства, демократії та ідея республіканської форми державного правління. Розвиток державно–правової думки Стародавньої Греції був невід’ємний від розвитку філософії і певною мірою співпадав з періодами розвитку державності. Тоді погляди на державу і право почали оформлюватись в окрему систему знань. Причому, на відміну від давньосхідних країн, тут цей процес розвивався активніше. Визначіть основні періоди розвитку політико–правової думки Стародавньої Греції, охарактеризуйте їх.

Теми рефератів:

1. Проблема розрізнення права та закону античними мислителями раннього періоду (9–6 ст. до н.е.).

2. Ідея свободи у Сократа та її гарантії.

3. Арістотель про розмежування прав людини і громадянина.

3. Вчення Демокріта про походження законів та їх роль у суспільстві.

4. Загальна характеристика античних уявлень про державу і право. Їх роль у подальшому формуванні державно–правової ідеології.

Семінарське заняття 3. Державно–правові вчення стародавнього риму. Питання для обговорення:

1. Стародавній Рим як спадкоємець політико–правових ідей Стародавньої Греції. Особливості уявень про державу і право в Стародавньому Римі.

2. Вчення Марка Цицерона про державу і право.

3. Політико–правові погляди римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій). Ідея загальної рівності та свободи. Вчення про природне право.

4. Праворозуміння римських юристів, їх внесок в розвиток правової культури Риму і Західної Європи.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Вивчення та аналіз державно–правових концепцій мислителів Стародавнього Риму покликано дати студентам уявлення про особливості формування політичних та правових теорій, уявлень про державу і право. Важливим є визначення яким чином ці концепції вплинули на формування римського права.

Послідовниками політико–правових вчень давньогрецьких філософів стали мислителі Стародавнього Риму. Теоретично державно–правовим концепціям римських авторів були притаманні характерні риси і особливості, які відображали нові політичні реалії і соціально–економічні умови. В цей момент розвиваються ідеї республіки та монархії, які помітно вплинули на формування політичних і правових вчень середньовіччя та пізніших епох. Простежте та визначіть у чому полягала спадкоємність державно–правових ідей. Схематично покажіть теорію циклічності форм держави сформульовану Полібієм. Охарактеризуйте кожний з етапів, що приводило до змін форм держави.

Теми рефератів:

1. Політико–правові погляди Л. Сенеки.

2. Поняття aequitas в римській юриспруденції.

3. Цицерон про принципи управління суспільством громадян.

4. Римські стоїки про людину та природний “закон долі” як першооснову всіх людських настанов.

5. Політико–правові ідеї Лукреція Кара.

6. Трактування права римськими юристами доби Юстиніана.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4.

ПРАВОВІ ТА ПОЛІТИЧНІ ВЧЕННЯ ЗАХІДНО–ЄВРОПЕЙСЬКОГО

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ.

Питання для обговорення:

1. Політико–прававова ідеологія раннього християнства. Середньовічний теоцентричний світогляд. Генеза християнства в напрямі перетворення його в державну релігію, зміна його поглядів на державу та право.

2. Вчення Августина Блаженного про державу і право як наслідок гріховності людей. Природне право як першооснова земного порядку.

3. Вчення Фоми Аквінського про право, закон і державу. Поняття справедливості.

4. Правові та політичні ідеї Марсилія Падуанського. Ідея юрисдикційного розмежування духовної та світської влад та верховенства закону.

5. Діяльність середньовічних юристів. Глоссатори та постглоссатори. Гуманістична школа. Формування легістського праворозуміння.

6. Вчення Н. Маккіавеллі про державу і право. Політичний ідеал мислителя.

7. Ж. Боден про ідеї природного права, суверенітет держави та форми держави. Ідея відповідності природного права і позитивного.

Методичні рекомендації по підготовці до семінарського заняття: Після загибелі Західної Римської імперії у 476р. для Європи розпочинається доба феодалізму, яка справила значний вплив на розвиток державно–правової думки. Теоретичні концепції про державу і право набули нового забарвлення, з’явилися нові підходи до з’ясування сутності держави і права, їх ролі в суспільстві. Своєрідно вирішувалися проблеми співвідношення людини і держави, свободи і справедливості. Значно розширилися функції держави, а новий виток розвитку економічних відносин призвів до суттєвих змін у відносинах власності, сприяв подальшому поділові суспільства на стани, висунув на політичну арену нові державно–правові інститути, придатні до реалізації державних функцій. Законодавство приводилось у відповідність з новими соціально–еокномічними відносинами. Великий вплив на зміст політико–правових поглядів середньовічного суспільства справило християнство. Зверніть увагу на теологічний зміст поглядів на державу і право, що визначалось основним джерелом таких понять як “закон”, “право”, “справедливість”. Як співвідносилась держава і церква у цей період, обгрунтуйте свою відповідь.

В європейській історії період від останньої третини ХІІІ ст. і до кінця ХVІ ст. ввійшов під назвою доби Відродження. За досить короткий термін суспільною свідомістю опанували ідеї свободи і гідності людської особистості. Якщо у середньовіччі традиційною категорією була доля (фатум), яка виражала сувору залежність людини від зовнішніх невблаганних сил, то тепер з’явилась категорія фортуни, яка надавала людині можливість власного вибору долі.

Формування нових економічних відносин ініціювало пошук нових форм державності з якісно іншими владними інститутами, а також розробку нових правових форм, які б регулювали ці відносини і забезпечували захист інтересів власників. Зверніть увагу на нові ідеї, які притаманні ранньобуржуазним вченням про державу і право, а саме: ідея суверена, проблема сильної світської влади, ідея громадянського суспільства, природного права, формування принципів міжнародного права, якісно нового співвідношення свободи і права, права і закону, індивіда і держави.

Теми рефератів:

1. Антропоцентризм та гуманізм як характерні особливості духовної культури Відродження.

2. Принципи конституціоналізму і суверенітету як правова основа суспільства і держави в творчості Жана Бодена.

3. Політико–правові ідеї Реформації (Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін).

4. Утопічно–соціалістичні ідеї доби Відродження. Заперечення ідей індивідуальної свободи в творах Т. Кампанелли та Т. Мора.

5. Політичні ідеї тираноборців (Етьєн де Ла Боесі). Критика тиранії з позицій природної рівності та свободи людей.

6. Ідея природного права Вільяма Оккама.